Прем’єр-міністр Індії в п’ятницю назвав Росію «наріжним каменем нашої зовнішньої політики та цінним стратегічним партнером». Не можна було відвертіше показати, що зневага Індією з боку адміністрації Обами вже призводить потихеньку до певних реальних змін у зовнішній політиці. Якщо Сполучені Штати не проявлять достатньої оперативності, досягнуті за останні десятиліття значні успіхи в американо-індійських відносинах можуть зійти нанівець.
Пан Сінгх повернувся до відносин із Росією, що мають довгу історію й розквіт яких припав на період холодної війни. Індія в той час переживала індо-пакистанський конфлікт у Кашмірі й сильно розраховувала на підтримку з боку радянської держави, що мала право вето в Раді Безпеки при ООН. Окрім того, Індія залежала від совєтов, що недорого поставляли їй складні військові технології, й розраховувала на них як на силу, здатну стримувати Китай у випадку поновлення конфлікту щодо суперечливого кордону в Гімалаях.
Совєтам же, у свою чергу, обмеження американського впливу в Індії давало певну дипломатичну перевагу. Це був вдалий дипломатичний маневр: Москва отримала можливість похвалитися чудовими відносинами з найбільшою демократією в світі, лідером групи з 77 націй, що розвиваються, і членом-засновником руху неприєднаних країн. Пізніше, після вторгнення до Афганістану, яке призвело до катастрофи, росіяни могли розраховувати на співчутливе мовчання Індії в Генеральній Асамблеї ООН під час дебатів про радянську окупацію Афганістану.
Візит прем’єр-міністра Володимира Путіна до Нью-Делі, що відбувся минулого тижня, підкреслив відновлення всієї значущості цих двосторонніх зв’язків. Російсько-індійські стосунки мають міцні засади: розквіт індійської економіки створює нові можливості інвестування. Завдяки енергійним зусиллям адміністрації Буша, що привели до укладання історичного договору між Індією та США щодо мирного атома, Індія стала учасником світового ринку мирного атома. За іронією долі, зараз на цьому наживаються росіяни. Під час візиту Путіна сторони домовилися про поетапний план дій зі спорудження двох нових ядерних реакторів потужністю тисяча мегават у Куданкуламі в південному штаті Таміл Наду.
Російська сторона прагне відновити відносини з Індією й у сфері озброєнь. Уже досягнута домовленість про продаж оновленого авіаносця радянської епохи «Адмірал Горшков», який має бути доставлений до Індії наприкінці 2012 року. Путін, провівши минулого тижня успішні переговори з Нью-Делі про продаж додаткової кількості літаків-винищувачів МіГ-29, для яких платформою може послужити «Горшков», уже почав на майбутнє активно рекламувати нові багатоцільові бойові літаки МіГ-35. Нині індійські військово-повітряні сили планують придбати 126 літаків подібного типу, загальною сумою 12 мільярдів дол. Між американськими, європейськими та російськими виробниками військової авіації йде активна війна пропозицій.
Крім того, 24-годинний візит Путіна ще раз підтвердив значення індійсько-російських дипломатичних зв’язків, що послаблися при його попереднику Борисі Єльцині. Єльцин займався переважно питаннями внутрішньої політики, а кидаючи свій погляд за кордон, у першу чергу шукав прихильності Заходу, а не Індії. Індія на той час мала менше можливостей для інвестування, торгівля ж зброєю тоді Москву не приваблювала. Тепер усе змінилося.
Інтереси Росії на Індійському півострові, що активізувалися, різко контрастують з явною зневагою з боку США, що фруструє і бентежить багатьох політичних діячів у Нью-Делі. Державний візит пана Сінгха до США в жовтні пройшов із великою помпою. Але Вашингтоном зроблено прикро мало зусиль для реалізації таких питань першорядного значення, як спільні торговельні підприємства, боротьба з тероризмом та стосунки між військовими структурами. Був укладений договір між США та Індією щодо мирного атома, але існує досить сильне занепокоєння щодо надійності американських постачальників. Обама витратив набагато більше часу на обходження таких країн, як Північна Корея, Китай і Пакистан, ніж на Індію.
Хороші індійсько-російські стосунки не обов’язково мають будуватися у збиток міцним індійсько-американським відносинам. Але двосторонні зв’язки не формуються й не підтримуються самі собою. Якщо Обама як і раніше нехтуватиме Індією, інші держави — багато хто з яких розглядає США як стратегічного суперника — заповнять вакуум, що утворився. Враховуючи авторитарні режими низки азіатських країн, тероризм та слабку економічну ефективність країн Азії, чи допустить Обама, щоби відносини США — Індія знову опустилися до взаємної зневаги, як це було під час холодної війни? Скоро, мабуть, доведеться дізнатися.
Суміт Гангулі — завідувач кафедри Ngee Ann Kongsi Міжнародних відносин у школі Міжнародних досліджень Раджатнам при технологічному університеті Наньян у Сінгапурі.
