Оцінюючи ситуацію в Україні взагалі,
Северінсен зазначила: її можна назвати такою, що розвивається не гірше
— звичайно, в разі, коли Україна не розв’яже проблем з парламентом та референдумом
«Ми дуже занепокоєні ситуацією навколо українського
референдуму», — сказала «Дню» доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи
Ганне Северінсен напередодні свого візиту до Києва. Україна, очевидно,
дещо рано заспокоїлася після рішення свого Конституційного суду про невідповідність
смертної кари Конституції країни. Рада Європи хотіла б бачити нові зрушення
в законодавстві країни, в ситуації навколо свободи преси. Рада Європи не
радіє від новин про розкіл у Верховній Раді. Все це буде покладено в основу
нової доповіді Парламентської Асамблеї РЄ, слухання якої очікується в червні.
До того, як підкреслює Северінсен, Україна ще має час продемонструвати,
що зрозуміла позицію РЄ.
Референдум, як уважає Северінсен, — дуже небезпечний тим,
що за його результатами Україна може піти «хибним шляхом», дорогою від,
а не до демократії. Це станеться в разі, коли губернатори, з яких має складатися
верхня палата парламенту, призначатимуться Президентом, а не обиратися
народом. Доповідач РЄ має надію зустрітися з Леонідом Кучмою для розмови
на цю тему (напередодні початку роботи моніторингової комісії в Україні
ця зустріч ще не була підтверджена — Авт.). Поки що Рада Європи закликає
українську владу не форсувати подій навколо референдуму до отримання офіційної
відповіді Венеціанської комісії РЄ. Ця комісія має уважно вивчити відповідність
ідеї референдуму та винесених на нього питань українській Конституції.
Її відповідь, як очікується, буде дана першого квітня — за два тижні до
планованої дати референдуму.
Треба визнати, Рада Європи зустріла новини про протистояння
у Верховній Раді хоча й без особливого задоволення, але поки що досить
спокійно. Северінсен пояснила це так: більшість, безумовно, має право обирати
голову парламенту. Але при цьому вона повинна бути готовою дати щось і
для меншості (у своєму датському парламенті Северінсен, до речі, належить
до опозиції — Авт.). Парламентські мужі, за її словами, мають ще два тижні
на розв’язання своїх проблем — щоб уникнути розпуску парламенту, і вона
не вірить, що рішення неможливо знайти. Треба тільки мати доброго посередника.
Їй особисто імпонує процес формування парламентської більшості, як і призначення
Ющенка прем’єром. Втім, це все не означає, що РЄ залишається осторонь —
українська парламентська ситуація в цілому вважається такою, що не приносить
користі іміджу України.
Є й низка інших проблем. Северінсен, приміром, хоче знати,
як розвивається справа з розслідуванням виявлених прямих порушень законодавства
під час президентських виборів — зокрема в Донбасі. Вибори теж буде висвітлено
в доповіді РЄ. Доповідачку РЄ цікавлять і зрушення в ситуації з корупцією
— цю тему вона збирається обговорити з секретарем РНБОУ Євгеном Марчуком.
Свобода преси — питання, що теж постійно присутнє на порядку
денному. Зараз Северінсен констатує, що після виборів українська преса
виглядає дещо більш вільною. Але все одно, на її думку, проблеми залишаються.
Оцінюючи ситуацію в Україні взагалі, Северінсен зазначила:
її можна назвати такою, що розвивається на гірше — звичайно, в разі, коли
Україна не розв’яже проблем з парламентом та референдумом. Зараз ніхто
не береться казати, як саме може бути сформульовано висновок (чи вирок)
РЄ під час червневого слухання «українського питання» отже, серіал «Київ—Страсбург»
триває.
Втім, сама Северінсен налаштована щодо українських перспектив
досить оптимістично й доброзичливо — коли буде виконано всі стандарти РЄ
з точки зору демократії та прав людини, коли налагодиться економічна ситуація
— чому б Києву й не подати заявку до ЄС? — вважає вона.
