Минулої суботи, на фоні складних іраксько- американських відносин, Посольство США в Україні влаштувало прийом, присвячений мусульманському святу Рамазан, на який було запрошено велику групу київських мусульман, а також представників Православної та Католицької церков. Посол США в Україні пан Карлос Паскуаль сказав: «Ми віримо, що це дуже важливо — звести мусульман і християн на, так би мовити, особистісному рівні з нагоди великого мусульманського свята. Заради того, щоб шукати спільне, те, що може єднати віруючих різних релігій і конфесій — навколо спільних загальнолюдських цінностей. Тільки так можна долати бар’єри, що стоять між нами.»
Присутній на прийомі муфтiй шейх Тамім Ахмед Мухамед Мутах (Духовне управління мусульман України) у своєму виступі зазначив, зокрема, що «Аллах Всевишній повелів людям триматися Єдинобожжя. Релігія, до якої закликали Пророки, називається Ісламом, що в перекладі з арабської означає «покірність». Тому Іслам завжди виступав проти тероризму і тих, хто робить злочини, прикриваючись релігійними лозунгами. Такі люди йдуть проти закликів Пророків, мир Їм, до числа яких входять Ной, Авраам, Мойсей, Ісус і Мухаммад... Рамазан — це великий і благочестивий місяць, найкращий місяць року — місяць добра, благоденства, взаємодопомоги, взаєморозуміння. У цей час люди повинні ставитися один до одного з милістю… Духовне управління мусульман України завжди застерігає від пагубного впливу екстремізму на суспільство і підкреслює, що це — не ісламські переконання. На жаль, деякі люди все ще намагаються називати екстремістів «ісламістами». Треба відрізняти Іслам і мусульман від релігійних екстремістів і тих, хто за ними стоїть. Треба також розуміти становище мусульман і наслідки діяльності тих людей, які неправомірно виступають під лозунгом Ісламу. Нехай збереже нас Бог Всевишній від рук тих, хто ховає своє лице під лозунгом релігії. Нехай кожен iз нас бажає своєму брату тільки те, що бажає собі».
Представник Ватикану в Україні Папський нунцій монсеньйор Микола Етерович також говорив про необхідність завжди, за всіх обставин робити акцент на спільних для всіх людей цінностях, таких, як сім’я, традиції, мир. З приводу участі у мусульманському святі Його Екселенція нагадав слова Христа: «Радіти з тими, хто радіє і плакати з тими, хто плаче». І процитував вітання «дорогих мусульманських друзів» із святом від імені всієї Католицької церкви, висловлене у посланні президента Папської Ради у справах діалогу між релігіями архієпископа Майкла Л. Фітцджеральда. У посланні зокрема говориться: «Ми віруємо у Єдиного Бога і тому зобов’язані боротися за мир. Ми — християни і мусульмани — віримо, що мир у першу чергу — дар Божий. Ось чому послідовники обох релігій моляться за мир... Ми твердо переконані, що шлях до миру неможливий без освіти, бо у процесі навчання людина вчиться поважати особистість іншого...»
Керуючий справами Київського патріархату протоієрей отець Борис (Табачек) вважає, що «ідея посла США в Україні пана Карлоса Паскуаля зібрати у посольстві людей різних релігій у зв’язку з Рамазаном викликає нашу симпатію — як будь-які інші мирні ініціативи. Думаю, що такі дії підтримуються в Україні всіма релігіями, бо ніхто з них не хоче загострення, ворожнечі».
На прийомі був присутній посол Франції в Україні пан Філіп де Сюрмен, представник держави, в якій мешкає близько 5 мільйонів мусульман. Він говорив про важливість для кожної країни, для кожного народу міжрелігійної терпимості. Для Франції проблема християнсько-мусульманських відносин завжди актуальна, тим більш, що в минулому вже трапилося кілька трагічних подій — проявів тероризму. Попри це, мусульмани Франції, за словами пана де Сюрмена, в переважній більшості є добрими французами, громадянами Франції, які беруть активну участь у суспільному житті країни. А щодо місяця Рамазана, то в Парижі його радісне завершення давно перетворилося на загальне свято. Хоча від екстремізму ніхто не захищений, сказав пан посол. (До речі, мусульмани — то друга за чисельністю релігія Франції: переважна більшість французів — католики, потім ідуть — мусульмани; на третьому місці — протестанти і на четвертому — іудеї: їх біля мільйона.)
Варто додати, що американське посольство зробило все можливе, аби мусульмани відчували себе на прийомі якнайкраще. У тексті запрошення, між іншим, повідомлялося: «Можна буде скористатися кімнатою для молитви» — на той випадок, якщо хто з правовірних захоче звершити намаз (молитву) згідно з другим «стовпом» (заповіддю) Ісламу — «Звершення п’яти обов’язкових намазів протягом доби».
Вечір пройшов у спокійному спілкуванні людей різних релігій і конфесій — як наче й не існує на землі повзучих війн, безглуздих і страшних терактів, «зачисток», дітей, які народилися й виросли у голодних і холодних таборах для біженців, вибухів у автобусах, жорстокості, брехні.
То у якому світі ми, власне, живемо? Здається, що у такому, який вельми нагадує двоповерховий український вертеп. На верхньому поверсі ляльки грають ролі нормальних людей — мирно спілкуються, співпрацюють, хоча кожен живе у своєму всесвіті, зі своїм Богом, згідно зі своїми «стовпами». А внизу, у пеклі світу цього, безперервно звершуються криваві справи, панує закон страшної помсти, а людське життя коштує дешевше, ніж будь-що. І зв’язку між цими двома світами-поверхами наче й не існує.
