Міністр закордонних справ Угорщини Петер Балаж — новачок у дипломатії. Він лише у квітні цього року очолив зовнішньополітичне відомство країни. Однак у розмові він як досвідчений дипломат майстерно обходив гострі питання. Разом з тим, він пояснив, чого очікує Угорщина від Україні й розповів про можливі проекти, які наші країни можуть реалізувати разом чи у співпраці з ЄС. Чому угорський уряд відмовився від чергового траншу МВФ і як йому вдається оздоровити економіку країни, що постраждала від глобальної кризи, про це «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю Петера БАЛАЖА.
«МИ МОЖЕМО ОБМІНЯТИСЯ ПОДАРУНКАМИ...»
— Пане міністре, зазвичай перед Різдвом Христовим їдуть у гості з подарунками. З яким подарунком ви приїхали до України? Чи насправді головними темами на переговорах будуть транзит газу і питання національних меншин, як повідомляє угорське агентство MTI?
— Справді, названі вами теми будуть головними на переговорах. Але є багато інших тем. Сьогодні (інтерв’ю записувалось 22 грудня. — Авт.) я мав можливість зустрітися з Президентом Ющенком і міністром освіти та науки Вакарчуком. Завтра я разом із моїм партнером — міністром закордонних справ — матиму дуже довгу програму. І цього досить, щоб приїхати до Києва.
— А як же щодо подарунків? Чи може Україна сподіватися, що Угорщина візьме приклад з Литви та Латвії, які скасувати плату за візи для українців? Навіть нещодавно під час візиту до Києва міністр закордонних справ Польщі пообіцяв зменшити плату за візи для наших громадян.
— На мою думку, ми можемо обмінятися подарунками. Адже це сімейний звичай. Люди дарують і беруть подарунки. Ми можемо взяти досить добрий подарунок в України, наприклад, у сфері освіти угорської меншини в Закарпатті. Мова йде про дуже крихітну меншину в Україні, яка складає 0,3 відсотки від загального населення. Я намагався це пояснити і сказав Президенту, що Україна є найбільшим сусідом Угорщини. Але її столиця Київ — дуже далеко. Решта шість столиць розташовані близько до Угорщини. А лише одна віддалена зірка на небі — це Київ. Разом з тим, Україна є дуже близькою до нас. Вона межує з нашими кордонами. І все, що відбувається в транскарпатському регіоні, є дуже важливим для нас. Я вважаю, що ми можемо розглянути хороший подарунок Україні, якщо ми отримаємо від неї ще один хороший подарунок. Але найгарнішим подарунком може стати певний жест стосовно отримання освіти угорською меншиною, яка хотіла б учитися у вищих навчальних закладах України. У нас є деякі питання щодо вступних екзаменів для випускників угорських шкіл. На нашу думку, вступні екзамени мають враховувати те, що до цього ці молоді люди отримали іншу освіту. Я поставив запитання: якщо хтось хоче вступити в один із трьох інститутів для вивчення угорської мови та літератури в Берегово, Мукачево і Ужгороді, то чи мають вони складати вступні екзамени українською мовою? Міністр задумався над цим запитанням.
— А що готова навзаєм подарувати Україні Угорщина?
— Ми можемо розглянути питання скасування плати за візи. Особисто я готовий це робити.
УКРАЇНА ТА «ВЕЛИКІ ВОРОТА ДО ЄС»
— А інше запитання — це транзит газу. Справді ваша країна побоюється, що можуть виникнути проблеми з поставками російського газу?
— Я можу лише висловити мої сподівання, що не буде повторення випадку, який стався на початку цього року. Тоді були проблеми, й Україна пообіцяла ЄС, президентові Баррозу, що це не повториться цього року. І ми сподіваємось, що для Угорщини все буде нормально щодо постачання енергоносіїв.
— А як щодо можливих перспектив співпраці між нашими країнами?
— Ми можемо мати багато фантастичних ідей щодо розвитку, зокрема, транспортної інфраструктури. Перш за все, мова може йти про дуже важливий панєвропейський коридор Київ — Будапешт. Я також відзначив особливе розташування транскарпатської території, де в дуже маленькому колі перетинається п’ять держав. І чотири з них є членами ЄС: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, але центром є Західна Україна. Тому Україна має ключ до цього регіону, з яким межує чотири крани ЄС. І ми можемо разом робити фантастичні речі у сфері транспорту, енергетики, переміщення товарів. Це стратегічна точка для Європи.
— А чи не могли б ви навести конкретніші речі?
— Що стосується конкретики, то ми будемо завтра говорити про них. Перш за все, це залізниця, що може перевантажувати високошвидкісні потяги з Угорщини до різних міст України. Ми також маємо працювати, щоб змінити західний стандарт колій на український. Ми також повинні розвивати транзит товарів. Чоп — Захонь були дуже важливими логістичними центрами в радянські часи. І нам потрібно дещо модернізувати, щоб збільшити їхню пропускну спроможність. І для України буде дуже важливо доставляти товари до Європейського Союзу. Зараз це великі ворота до ЄС. І це вимагатиме нових інвестицій. Ми можемо лобіювати у Брюсселі отримання коштів ЄС для таких проектів.
«ПОТРІБНО, ЩОБ НА ВАШОМУ БОЦІ БУЛИ ВСІ ЧЛЕНИ ЄС»
— Відомо, що ваша країна підтримує розширення ЄС і вступ України до євро спільноти, вважаючи, що це добре для Європи. Чому цього бачення не поділяють старі основні країни ЄС, які навіть не хочуть згадувати у преамбулі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що готується?
— Існують умови отримання членства в ЄС. Перш за все, в країні, яка прагне приєднатися до ЄС, має існувати політична воля. Зазвичай це має виражатися більшістю у парламенті. Потім набирають чинності клубні правила: для членства потрібна одностайність серед членів ЄС. Це означає згоду і підтримку всіх членів ЄС, а зараз — це 27 країн. По-третє, необхідними умовами є технічні та юридичні кроки, які є болісною дорогою для вашого членства. Якщо ви хочете бути частиною великого уніфікованого ринку, то маєте імплементувати всі правила цього ринку. І це дуже високі західноєвропейські стандарти. Угорщина унаслідувала австро-угорську юридичну систему, яка була високо розвинутою. Тому для нас це було не складно. Але ми бачили — іншим країнам довелося запроваджувати і імплементувати дуже складні правила. Тобто технічні умови не є дуже легкими.
— Але ж ми поки що не ведемо мову про членство, а про отримання запису перспективи членства?
— І це теж повертає нас до того, що на це має бути згода всіх членів ЄС. Угорщина може бути дуже корисною для України. Ми також дуже зацікавлені у співпраці з іншими сусідами, наприклад, із Сербією. Ми були одними з прибічників запровадження ЄС безвізового режиму для сербів. Треба, щоб на вашому боці були всі члени Євросоюзу.
— В Україні більшість експертів вважає, що ЄС провадить політику подвійних стандартів. Старі європейські країни по-різному ставляться до України та Росії. Брюссель цікавить лише безперебійне постачання російського газу, а не те, як все-таки допомогти молодій українській демократії. З іншого боку, ЄС так і не наполіг на тому, щоб Росія виконала домовленості Саркозі — Медвєдєв, підписані в серпні минулого року. Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням?
— Ні.
— Чому?
— Коли ми говоримо про позицію ЄС, то ми маємо наші норми. Якщо ж говорити про деяких членів ЄС, то до них не відноситься Угорщина.
— А чи не бачите ви загрози в шредеризації, коли екс-прем’єр-міністри чи екс-канцлери йдуть на роботу в «Газпром» чи інші російські нафтові компанії?
— Я вважаю, що Росія є відмінною. Вона є ящиком у ящику, інакше кажучи, — особливою. Україна також є особливою. Як і Туреччина. Кожен партнер є відмінним. Тому потрібен різний підхід. Для ЄС важко формувати єдину позицію для великих партнерів, як,приміром, Китай чи США. Україна є одним із великих і надзвичайно важливих партнерів. Ви щойно говорили про перспективу членства в ЄС. Це зовсім не питання Росії. Кожен партнер повинен мати особливий, унікальний, індивідуальний підхід.
— Який має базуватися на цінностях?
— Звісно. Я лише компетентний в зовнішній політиці Угорщини. І можу вас запевнити, що наша позиція базується на тих самих цінностях у відносинах зі всіма країнами.
— Чи погоджуєтеся ви із закликом української інтелігенції, яка написала листа західним лідерам, щоб ЄС не втрачав терпіння щодо України, а допомагав їй?
— Позиція Угорщини полягає в тому, що ми підтримуємо нову ініціативу Східне партнерство, яка пропонує більш тісніших відносин з ЄС для шести країн, з яких найбільшою є Україною. Гадаю, це добра ініціатива, яка торкається допомоги і співпраці. Ми можемо зробити набагато більше в цих рамках, якщо ми цього хочемо.
— На продовження теми ЄС, чи не могли б ви сказати, якими будуть пріоритети Угорщини під час її головування 2011 року в Євросоюзі?
— Так, наша країна головуватиме в першій половині 2011 року. І ми вже подали дуже складний документ. Ми працюємо разом з Іспанією та Бельгією і хочемо приділити увагу Східному партнерству, Західним Балканам і новій Дунайській стратегії ЄС. Окрім економічної співпраці, ми будемо приділяти увагу культурній співпраці усього регіону.
«МИ НЕ МОЖЕМО ПРОЧИТАТИ МАЙБУТНЄ, ТОМУ АНАЛІЗУЄМО ФАКТИ»
— А що ви думаєте про роль Росії в цьому регіоні, чи не становить сучасна Росія, в якій, на думку багатьох оглядачів, останнім часом виявляються авторитарні риси, загрози для демократичних режимів у Центральній та Східній Європі?
— Росія є надзвичайно важливим економічним партнером Угорщини. Ми маємо всі причини співпрацювати з Росією і приділяємо особливу увагу щодо подій, які відбуваються в цій країні. Ми намагаємося їх аналізувати та зрозуміти. У нас добрий діалог. Цього року в мене було дві важливі зустрічі з Сергієм Лавровим. Ми не можемо прочитати майбутнє, тому аналізуємо факти. Ми задоволені нашою співпрацею та зв’язками з Росією.
— А як тоді ви аналізуєте той факт, що в Росії ухвалено закон, який дозволяє російському президентові одноособово ухвалювати рішення щодо відправки російських військ за кордон, а також можливість ухвалення в Росії воєнної доктрини, яка дозволить застосовувати ядерну зброю першою?
— У червні ми відновили Раду НАТО —Росія. Вже відбулись дві зустрічі на цьому рівні: в Корфу і нещодавно — в Брюсселі. Вважаю, це добра форма діалогу між нашими країнами та Росією.
— А що ви думаєте про проект договору про європейську безпеку, запропонований російським президентом?
— Ми вивчаємо цей документ. На мою думку, перш за все, цей документ потрібно проаналізувати. І потім його слід порівняти з чинними договорами. І я вважаю, що на даний момент існують добрі основи безпеки. З одного боку, це Вашингтонський договір, фізичним втіленням якого є Організація Північноатлантичного договору — НАТО, а з іншого — Європейська політика безпеки. Окрім того, з минулого ми успадкували таку добру структуру, як Організація безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ). І ця організація є найбільшим переговорним столом у Європі. Нам треба подивитися, як ми використовуємо всі ці структури та якою буде додана вартість будь-якої нової ідеї.
ДОМОГОСПОДАРКА І СЕКРЕТ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
— Пане міністре, якщо можна, дещо поговоримо про економічну ситуацію у вашій країні, яка теж торік потерпіла від фінансової кризи і запросила допомогу в МВФ. Але як зрозуміти повідомлення угорського агентства MTI, що ваша країна не буде брати п’ятого траншу в цієї фінансової організації?
— Дійсно, торік Угорщина була в поганій формі, й тоді ми потребували підтримки міжнародних фінансових організацій. Наш уряд прийшов до влади у середині квітня, і ми успішно почали реалізувати програму економічного оздоровлення. І все це привело нас до значно кращої ситуації. Сьогодні ми можемо фінансувати з надходжень, які забезпечує вільний ринок. І ми не будемо використовувати всю позику МВФ.
— А на чому тримається секрет успішності програми вашого уряду?
— Цей секрет успіху знає кожна жінка: заробляти більше і витрачати менше. Домогосподарки знають це краще, ніж ми. І саме це ми робимо: намагаємося отримати більше надходжень до бюджету і витрачати менше, щоб підтримувати економічний баланс і не втрачати довіру міжнародних інвесторів. І на цьому тлі ми працюємо над тим, щоб відновити зростання. Тому що реальним рушієм є зростання. Зберігаючи цей баланс, слід зазначити, що без належної обережності можна паралізувати чи заморозити економіку. Реальне мистецтво — це більше, що робить домогосподарка, бо зростання є рушієм, який витягує економіку країни з кризи. Тепер ми маємо сподівання, що наступний рік буде дещо складним, але економіка країни ставатиме на ноги, і великі інвестори не покинуть Угорщину. Можу відзначити, що уряд діє активно. Зараз форинт значно міцніший, ніж це було рік чи дев’ять місяців тому.
— Пане міністре, з вашої біографії відомо, що ви в основному займалися економічною та професорською діяльністю. Чи допомагає вам цей досвід на посаді дипломата номер один?
— Я не професіональний політик, не є членом парламенту. Я погодився очолити міністерство, бо зрозумів, що це важливо. Угорщина була в дуже складній ситуації. Прем’єр-міністр попросив мене підтримати зміни на зовнішньополітичному фронті. Я прийняв його пропозицію і думаю, що зроблю все можливе, аби виправдати очікування стосовно нашої зовнішньої політики. Ми зараз проводимо дуже динамічну наступальну зовнішню політику.
— Ви робите більший акцент у зовнішній політиці на економіку?
— Ні, це реальна зовнішня політика. Якщо ви міністр закордонних справ, то маєте робити свою роботу, піклуватися про безпеку країни, про різні альянси, тенденції, розв’язання конфліктів,зокрема, й вербальних. Звісно, це має зв’язок з урядом, який намагається стабілізувати економіку.Це добре, якщо ви знаєте щось про економіку. Тоді ви можете краще пояснити партнерам, що відбувається у вас у країні. Але я не забираю роботу міністра фінансів чи міністра економіки.
— Ви прибули з міста, де 15 років тому народився Будапештський меморандум, на який Україна покладала і покладає багато сподівань щодо гарантування безпеки суверенітету і територіальної цілісності. Зараз у нас ведеться дискусія щодо цього документа у зв’язку з тим, що Україна опинилася у вакуумі безпеки і перебуває між двома блоками: НАТО й ОДКБ. Що ви можете сказати з цього приводу?
— Вважаю, що Україна може відчувати себе у безпеці. Якщо ви мене запитаєте, то я вважаю НАТО стабілізуючим фактором у регіоні. Ми прагнемо мирної співпраці зі всіма сусідами, включаючи Росію. Я дуже радий, що цього року ми відновили добрий діалог з Росією. На мою думку, нашими реальними ворогами є міжнародний тероризм, кліматичні зміни, глобальне потепління, а не різні європейські країни. Ми повинні жити в мирі.
— Пане міністре, що б ви хотіли побажати українцям напередодні Різдва і Нового року?
— Я бажаю Україні, перш за все, політичної стабілізації, економічного процвітання і добрих відносин зі всіма сусідами.
