На початку наступного року в Раді Європи можливо розпочнеться процедура призупинення членства України. Про це нагадав, перебуваючи в Україні, голова комітету міністрів РЄ Хальдер Асгримссон. Відтягування строків виконання зобов'язань, що їх поставили перед Україною європейці, зрештою привело державу знову в глухий кут. На думку представників РЄ, саме уповільнення виконання рекомендацій Ради Європи і відбилось негативно на вирішенні Україною її внутрішніх проблем. Водночас нині немає жодних ознак, що політичне керівництво країни прагне до європейських стандартів якості життя громадян. А поведінка влади під час передвиборної кампанії, схоже, остаточно «дістала» Раду Європи.
Примітно, що голова Державної податкової адміністрації України Микола Азаров відмовився від запланованої зустрічі із представниками Ради Європи. Коло основних проблем, які сплили в розпал президентських перегонів, ще раз окреслили народні депутати і кандидати в президенти на зустрічі у вівторок з головою комітету міністрів РЄ Хальдером Асгримссоном і генеральним секретарем РЄ Вальтером Швіммером: монополія на центральні ЗМІ, погрози на адресу тих, хто критикує Президента, репресії щодо опозиціонерів, участь у виборчих перегонах всієї виконавчої вертикалі влади і пов'язане з цим порушення конституційного принципу розподілу влади, публічні образи, у тому числі і з боку гаранта Конституції на адресу його опонентів, лжелистівочний бруд і подібні нецивілізовані методи ведення виборчої боротьби. До приїзду офіційних осіб із ЄС українська сторона підготувала і сюрпризи. Наприклад, «підім'ятий» під президентське оточення канал СТБ і зміна його інформаційної політики від різко критичної щодо влади до найбільш лояльної, і «скептична» заява МЗС із приводу висновків моніторингового комітету Ради Європи.
Запитання представників РЄ фактично зводилися до трьох проблем: як іде правова реформа (чи прийнято основні кодекси, закон про політичні партії), чи розпочато судову реформу, як ідуть справи із розслідуванням вбивства Ігоря Бондаря, генерального директора Одеської телекомпанії ІМТ. Природно, що українська сторона так і не дала задовільних відповідей і цього разу не продемонструвавши істотного прогресу напередодні сесії ПАРЄ, на якій вкотре розглянуть питання виконання Україною своїх зобов'язань.
Вже в попередній заяві для преси учасники делегації висловилися однозначно — Україна істотно відстає в проведенні реформ. Отже, пом'якшити нинішнє становище покликаний був увесь чиновницький апарат. Голова Державного комітету з інформаційної політики Олег Бай із властивим йому красномовством запевняв добродіїв європейців, що у нашій країні держава має частку в статутному фонді тільки в 9% засобів масової інформації. А покликаний на допомогу п. Савенко, президент Національної телерадіокомпанії, зауважив, що із 1000 зареєстрованих телерадіокомпаній тільки 27 (25 регіональних і дві загальнонаціональні) належать державі. Ще п. Савенко сказав, що державні національні компанії теж перевіряє податкова адміністрація. Щоправда, він забув нагадати, що основне питання численних перевірок державних каналів — саме доцільність використання бюджетних грошей. А у відповідь на репліку п. Швіммера про те, що 9% ЗМІ можуть давати 90% загального накладу, а дві національні телекомпанії можуть мати монополію в телеефірі, Олег Бай згадав про опозиційний «День», «Сільські вісті» та інші, які, за його словами, «мають гроші на дуже великі наклади». Морозу нагадали про скандал із газетою «Товариш правда», Ткаченку — «За благо України» (за визначенням Бая, «брудне, антисемітське видання»). Загалом, метою Держкомітету (до речі, незрозумілого для п. Асгримссона органу, оскільки в Ісландії «Міністерства правди» ніколи не існувало), було створити враження, що заявники в РЄ — «канівська четвірка» — і самі небезгрішні. Але, як заявив народний депутат Олександр Єльяшкевич, за кількістю порушень чинний Президент країни істотно обігнав 14 інших кандидатів у президенти.
На тлі недільних одкровень Президента — це була невинна бесіда. Адже якщо глава держави дозволяє собі, м'яко кажучи, не говорити правду, як у випадку з Чорноморською телерадіокомпанією в Криму, і навіть створює прецедент, за якого притиснутий владою ЗМІ має на колінах приповзти до Гаранта і благати про допомогу, залишивши надію на законне розв'язання проблеми (адже Л.Кучма сказав прямо: я допоміг усім, хто мене про це просив), то чому б, наприклад, Олегу Баю не намагатися «зберегти обличчя» в присутності журналістів, і міністру юстиції Сюзані Станик і зовсім не «попросити» представників ЗМІ із залу зустрічі делегації РЄ з чиновниками Мінюсту, попрохавши випити чаю в іншому кабінеті?
Учора делегація Ради Європи закінчила роботу в Україні. Незабаром, як повідомили «Дню» в прес-службі РЄ, до уваги європейського співтовариства буде представлено відповідну доповідь про просування реформ в Україні, яких, як кажуть вже в народі, «тільки сліпий не побачить». Ще раз чимала європейська держава Україна нагадає про себе європейському співтовариству, до якого вона хоче увійти, не економічним бумом чи культурним зльотом, а корупцією, невиконанням міжнародних зобов'язань, прагненням влади до авторитарних методів управління.
КОМЕНТАР
Директор Центру інформації Ради Європи в Україні Олександр ПАВЛИЧЕНКО:
Україна на сьогодні є єдиною державою в Раді Європи, яка отримала від цієї організації зауваження. Однак чи будуть якимось чином реагувати на них владні органи, залежить, власне, від цих органів і Президента зокрема. Якщо ж в Україні продовжуватимуться правопорушення й надалі, то не виключено, що РЄ звернеться за допомогою до Парламентської Асамблеї, проте і в цьому разі вплив на Україну не буде прямим. У випадку ж тривалого ігнорування країною порад від РЄ може «запрацювати» весь ланцюг світових інституцій — ОБСЄ, МВФ, ЄС тощо. Відповідно можливий тиск із боку цих структур. Врахуйте також, що до РЄ входить 41 держава: будь-яка негативна інформація про Україну буде адекватно сприйнята урядами й парламентами цих країн. Але будь-які заходи РЄ не слід розцінювати як такі, що спрямовані проти українського народу: втілення різного роду програм триватиме, тільки вже не через державні органи.
