В опублікованій в газеті «Вашингтон Таймс» статті мовилося про те, нібито Гор на прохання колишнього російського прем’єр-міністра Віктора Черномирдіна приховав від Конгресу США відомості про ядерну співпрацю Росії та Ірану в 1995 році. Як стверджує газета, посилаючись на джерело з американського Конгресу, Гор навіть не поділився цією інформацією із найвпливовішими сенаторами, яким звичайно повідомляють про найбільш засекречені справи у «верхах».
У листі від 9 грудня 1995 року Черномирдін, звернувшися до Гора по-дружньому «Дорогий Ел», повідомив американському віце-президентові про підготовку в Росії іранських спеціалістів-ядерників і поставок палива для іранської АЕС. У кінці ж свого послання Черномирдін попрохав Гора тримати зміст листа в таємниці, причому особливо — від американських конгресменів. Гор дотримався зовнішньо-політичного етикету, нічого нікому не розповів. І, як виявилося, здійснив чи не найбільшу помилку, яка може коштувати політичної кар’єри.
Між тим про таємні справи Гора—Черномирдіна «Вашингтон Таймс» повідомляє не перша. На минулому тижні «Нью- Йорк Таймс» опублікувала матеріал у якому йшлося про досягнення Гора з Росією таємної угоди, яка фактично намагалася, як говориться в статті, «обдурити американське законодавство», згідно з яким проти Росії могли бути запроваджені серйозні санкції за продаж зброї Ірану. Справа знову залишилася таємною від Конгресу.
Тим самим, на думку газети, Гор порушив одразу два закони. По-перше, згідно з законом про нерозповсюдження ядерної зброї, адміністрація повинна «повністю інформувати Конгрес про всі справи, які мають відношення до поширення ядерної зброї». По-друге, замість бездіяльного спостерігання за поставками озброєння Росією в Іран, Вашингтон мав би запровадити проти Москви економічні санкції, виходячи з того, що Іран занесено до американського «чорного списку».
Речник Гора Джим Кеннеді, між тим, щойно дізнавшись про витік незручної для свого шефа інформації, поспішив заявити, що оприлюднення таємного листа має під собою виключно політичні підстави. Сам же лист, насправді, є «частиною зусиль США вплинути на Росію з метою припинення чи обмеження її співпраці з Іраном в галузі ядерних технологій».
Без сумніву, Гор матиме величезні політичні проблеми, а республіканці отримають змогу переконати свого платника податків у тому, що допомога Росії є безрезультатною, і адміністрація Клінтона, яка загравала з Москвою, зробила величезну помилку і завдала шкоди міжнародній стабільності. Своїх контраргументів команда Гора ще не оприлюднювала — вони, безумовно, ще будуть. Адже саме успішна зовнішня політика заради ствердження американського впливу в усьому світі завжди була програмною метою демократів. І не можна виключати, що якщо Гора все таки буде обрано президентом США, політика Білого Дому стосовно пострадянського простору зазнає змін, про які говорили якраз республіканці — збільшення уваги до України та інших республік, стримування російського впливу.
