У Росії підривають потяги. Пізно ввечері в п’ятницю потяг 165/166 «Невський експрес» був підірваний на кордоні Новгородської та Тверської областей. Загинуло 26 осіб, близько 60 отримали поранення різного ступеня важкості. Попередньо встановлено, що вибуховий пристрій містив від 5 до 7 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті. 2007 року цей експрес уже підривали приблизно в 100 км від місця нинішнього вибуху. Версію теракту підтверджує ще один вибух, що відбувся під опорою мережі через 16 годин після першого. Досить вірогідно, що він був задуманий проти високопоставлених слідчих на чолі з керівником Слідчого комітету при прокуратурі (СКП) Олександром Бастрикіним та інших чиновників високого рангу. Вибух вийшов неповним, можливо, вибухівка просто відволожилася.
Версія кавказького сліду виникла в слідства першою. Річ у тім, що цими днями проходить процес у Новгородському обласному суді над учасниками підриву «Невського експреса» 2007 року інгушами Саланбеком Дзакхієвим і Макашаріпом Хидрієвим. Вважається, що теракт міг бути приурочений до мусульманського свята жертвоприношення Курбан-байрам. Хоч член наукової ради Московського центру Карнегі Олексій Малашенко в цьому сумнівається. «Не чув, щоб бойовики відзначали Курбан-байрам».
Разом із тим, експерти відмічають низьку кваліфікацію підривників. У московській «Независимой газете» колишній керівник науково-дослідного випробувального Інституту залізничних військ, генерал-майор запасу Віктор Поплавський зауважив: «Це дилетанти. Бо в іншому випадку вони б підірвали локомотив — будь-який тероризм має на меті отримати найбільшу кількість жертв. При вибуху локомотива весь потяг складається в гармошку, тоді жертв було б не 25, а 625». (У потязі перебувало, за попередніми даними, близько 680 осіб. Усього проданий був 661 квиток, кілька осіб не встигли на цей фатальний рейс, до складу бригади потягу входило 29 осіб. — Авт.). Разом із тим, абсолютно очевидно, що готувався вибух саме «Невського експреса». За 44 хвилини до нього трасою пройшов новий швидкісний потяг «Сапсан», що розвиває швидкість до 250 км/год. Він здійснював випробувальний рейс, і в ньому пасажирів не було. Його терористи пропустили. У розкладі цей рейс не значився, отже, зловмисники були про це інформовані.
Спочатку розглядалася і версія аварії через технічний стан Октябрської залізниці. У цьому випадку вона не підтверджується. І все-таки. Директор європейських програм Центру вивчення постіндустріального суспільства Катерина Кузнєцова впевнена, що якщо навіть катастрофа трапилася з вини терористів, нинішній технологічний стан країни такий, що точно такими самими могли бути наслідки модернізації залізниць: «Ми закуповуємо технології, високотехнологічну продукцію, але банально не можемо цю справу ні обслуговувати, ні підтримувати на належному рівні. Залізничне полотно абсолютно не розраховане на високошвидкісні потяги, навіть ті, які ми закуповуємо в Німеччині. Теракт — це все зрозуміло, але, разом із тим, ми ставимо нове обладнання на старі рейки. Це те саме, що будувати розкішний палац на гнилому підмурку».
Урок після вибуху «Невського експреса» 2007 року не був засвоєний. Російська влада не зробила нічого, щоб збільшити безпеку на залізниці. Віктор Поплавський повідомив, що кілька років тому його інститут уже створив проект пристрою, що міг би запобігти подібним катастрофам. Але МВС проект відхилило.
Відразу після вибуху з’явилися повідомлення, що до нього причетні російські націоналістичні організації нацистського спрямування. Відповідальність за теракт уже взяли на себе представники ультраправої організації Combat18-Невоград. На сайті «Правые новости» в її заяві зазначається: «Салют, товариші по боротьбі! Ми... вестимемо незалежні бойові дії на захопленій території Інгерманландії... С18 (Combat18. — Авт.) — це терористична група білих хлопців, що спочатку займалася вуличним насильством і терором проти ворогів білої раси». Combat18 — це бойове крило британської неонацистської організації «Честь і кров», що діє і в Росії. «Це реально існуюча жива організація, в них є стійка група людей, які готові виступати від імені C18 у публічному просторі», — розповідає заступник директора Інформаційно-аналітичного центру «Сова» Галина Кожевникова. Звернемо увагу на згадку в заяві вже майже забутої назви Інгерманландія — територія сучасних Ленінградської, частини Псковської та Новгородської областей. Таким чином позначається історична спадкоємність російських радикалів із чорносотенними організаціями, що діяли в царській Росії.
Влада дуже неохоче розглядає націоналістично-нацистську версію, посилаючись на те, що в згаданій заяві не наводяться деталі підготовки та здійснення теракту. По-перше, ще не вечір, такі дані та факти можуть з’явитися пізніше. Таке вже було. По-друге, російські націоналісти замішані в інших терактах на залізниці. Два націоналісти — Володимир Власов та Михайло Клевачов підірвали потяг «Грозний-Москва» 12 червня 2005 року. Тоді постраждали дев’ять пасажирів, зійшли з рейок п’ять вагонів, було пошкоджене залізничне полотно. Були й інші подібні випадки. Російська влада дуже довго потурала спочатку дрібним радикальним групам, які нападали й убивали «інородців», не знаходячи в цих злочинах підстав для обвинувачень у розпалюванні національної ворожнечі. Як зазначали правозахисники, серед міліціонерів і в спецслужбах дуже багато хто скінхедам та їм подібним співчувають. І це не лише на низовому рівні, а й на найвищому.
Після арешту Микити Тихонова та Євгенії Хасіс, ймовірних убивць Станіслава Маркелова та Анастасії Бабурової, виявилося, що підозрювані близькі до організацій «Російський вердикт» і «Російський образ», що заохочуються і направляються ідеологами Кремля в рамках проекту «керованого націоналізму». Відразу після їхнього арешту був убитий антифашист Іван Хуторський. «Комсомольская правда» опублікувала статтю, з якої слідувало, що жертва фашистів сам був негідником. Це знакова стаття, бо одного з ідеологів газети — Дмитра Стешина — викликали на допит у справі про вбивство Маркелова та Бабурової. Він особисто знайомий із імовірними вбивцями. Упевненість, що фашистів патронують у російській верхівці, зростає, якщо проаналізувати потік кінофільмів, в яких лицарям без страху й докору з прокуратури протистоять скінхеди і так звана «Антифа», тобто антифашисти. Причому останні від перших відрізняються лише назвою.
Влада вчинила надто необачно, випустивши джина крайнього націоналізму на свободу. І тепер він почав боротьбу з самою владою. Звернімо увагу, що найбільше постраждали останні три вагони. А в них їхали і загинули високопоставлені чиновники: колишній сенатор, голова «Росавтодору» Сергій Тарасов і керівник «Росрезерву» Борис Євстратіков. І в цьому значенні зрозуміло, чому саме «Невський експрес» став метою терористів. Ним часто користуються чиновники високого рангу, які по п’ятницях повертаються з Першопрестольної до Північної столиці. Влада стає ворогом не лише бойовиків на Кавказі, а й зрощених нею крайніх радикалів. І тактика стає подібною. Як на півдні, так і центральних регіонах напади вчиняються на співробітників міліції та спецслужб. Так звані інородці їх уже не цікавлять. У «День гніву» 5 травня скінхеди закидали пляшками із запалювальною сумішшю УВС у Нижньому Новгороді.
Російські нацисти вже перейшли до тактики справжніх бойовиків. Національно-соціалістичне товариство (НСТ) на конспіративних квартирах створює склади зброї і боєприпасів. І чинять збройний опір при затриманні. Член НСТ Сергій Маршаков вів справжній бій, коли його намагалися затримати, випустивши п’ять куль у старшого лейтенанта ФСБ Іллю Костерєва. Як і заведено, члени таких організацій мають ідеологічно витримані псевдоніми. Серед них популярні язичницькі теорії, учасники проходять обряд розхрещення, отримуючи нові, слов’янсько-язичницькі імена.
Усе це дуже нагадує Німеччину кінця 20-х рр. Суспільство захворіло фашизмом, а його еліта з цим не лише не боролася, а навпаки, всіляко підтримувала. Пішла якась мода на фашизм і все з ним пов’язане. У цьому ряду стоїть придбання одним, поки що неназваним, російським олігархом-мільйонером автомобіля «Мерседес 770К», що належав Адольфу Гітлеру. На таких лімузинах їздив Герман Герінг і фінський маршал Густав Маннергейм. Звичайно, придбав він цей раритет масою 5 тонн не лише як реліквію. Чи мало ще таких відомих автомобілів? Продавцю довелося досить довго шукати лімузин, а покупець за ціною не постояв. Німецька влада була не проти продажу, за умови, що на автомобілі не буде фашистських символів. Не дуже складно при бажанні й грошах їх і відновити. Як ми бачимо, і те й інше присутнє.
У такій ситуації виникає якась роздвоєність російської влади. З одного боку, декларується показний антифашизм, ведеться широкомасштабна підготовка до святкування 65-річчя Перемоги над Німеччиною, а з іншого — потурання фашистським елементам, які вже несуть пряму загрозу самій державі.
І це не лише внутрішня справа Росії. Жити поряд із таким сусідом стає небезпечно.
