Проблеми з єдністю у комуністів були завжди. І за часів Маркса-Енгельса, Леніна-Сталіна, і тепер. 2004 року російські червоні ледве не поміняли своїх вождів. Тоді один з лідерів лівої опозиції Геннадій Семигін разом з колишнім спікером Державної думи Геннадієм Селезньовим ледь не скинули нинішнього керівника КПРФ Геннадія Зюганова. Спроба не вдалася, внаслідок чистки лав, «вигнавши з партії принципових комуністів», керівництву КПРФ вдалося втриматися. Вигнані спробували відповісти й утворили нову комуністичну партію — ВКПБ, яка в 2005 р. була позбавлена реєстрації.
І ось тепер нова спроба атаки на Зюганова та Ко. В Москві відбувся засновницький з’їзд суспільного руху «Коммунисты России». Учасники з’їзду, як і належить, плямували нинішніх керівників комуністів за ревізіонізм, поступки Кремлю, відхід від принципів та імітацію опозиційної діяльності. Фундатори руху перерахували всі втрати КПРФ за останні роки, зокрема, зниження результатів КПРФ на думських виборах і те, що не залишилося жодного губернатора-комуніста, загравання з православною церквою. У партійних організаціях фактично відбувається розкол, а всіх незгідних виключають з партії. Як приклад, наводилася ситуація в петербурзькій міській партійній організації. Обране на конференції керівництво було виключене з партії, на початку червня ЦК розглядатиме «ленінградську справу». Поки ж виключені керівники партійної організації північної столиці Росії брали активну участь у минулому з’їзді.
До складу «Коммунистов России» увійшли заслужений юрист Віталій Константинов, Геннадій Гамза та Юрій Гуськов, які свого часу очолювали партійні організації КПРФ Амурської та Архангельської областей, а також колишній губернатор Камчатки Михайло Машковцев. Не було на з’їзді очікуваного екс-губернатора Івановської області Володимира Тихонова. Не всі учасники дебатів критикували Зюганова. Лідер організації «Коммунисты Петербурга и Ленобласти» Сергій Малинкович заявив: «Ми гадаємо, що, незважаючи на всі недоліки Зюганова, між двома партіями повинні бути хороші відносини. Ми відразу заявили про те, що не будемо брати участь у заходах проти КПРФ. Нехай в майбутньому народ сам зробить вибір між двома партіями». Незважаючи на примирливий тон, Малинковича було обрано секретарем ЦК. Та й як цього не зробити, якщо очолювана ним організація закликала жінок Росії оголосити бойкот Філіпу Кіркорову через його висловлювання про 8 березня. Виконавиці ролі дівчини Бонда Ользі Куриленко пропонувалося викрасти й передати правоохоронним органам актора, що зіграв «агента 007» Деніела Крейга, який своєю діяльністю «паплюжить імідж Росії». Остання ідея пітерських комуністів — судитися з телеканалом «Росія» через трансляцію кольорової версії телесеріалу «Сімнадцять миттєвостей весни».
2004 року в спробі розколу керівництво КПРФ обвинувачувало Кремль. Зараз стріли спрямовані трохи лівіше у бік партії «Справедливая Россия».
У «Независимой газете» депутат від думської фракції «Справедливая Россия» Ілля Пономарьов заявив, що Рух «Коммунисты России» створюється за активної участі нашої партії. Партія інтенсивно розмірковує щодо того, як об’єднати ліві сили. Ми намагаємося підтримати будь-яку ініціативу, яка пов’язана з об’єднанням лівих сил». Хоча в подальшому депутат не висловлювався так прямолінійно.
Комуністи, що переполохалися через створення альтернативної їм партії, упевнені, що без Кремля тут не обійшлося. На думку керівника юридичної служби КПРФ Вадима Соловйова, новий рух створюється для того, щоб «розколоти і знищити КПРФ». Він вважає, що мета створення руху — потупцювати на електоральному полі КПРФ. І в цьому насамперед зацікавлена «Справедливая Россия». За даними Соловйова, голова думської фракції есерів Микола Левічев зустрічався з відомими комуністами Тверської області в кабінеті на Охотному Ряду. «Ідеться про одного з видних представників нашої партії. Йому було запропоновано керівну посаду в регіональному відділенні «Справедливой России» в Тверській області та доручено зайнятися зміцненням партійного осередку», — розповів Соловйов. У інших регіонах, з його слів, есери також роблять спроби переманити комуністів до своїх лав.
Характерно, що з’їзд комуністичних опозиціонерів співпав у часі з нападками на КПРФ у Державній думі з боку партії «Единая Россия». Голова комісії Держдуми з питань депутатської етики єдинорос Олександр Гуров після рясних цитат з газет «Правда» та «Советская Россия» заявив, що комуністи підривають авторитет нижньої палати і з ними потрібно розібратися. І це після того, як президент Дмитро Медведєв на недавній зустрічі з керівництвом КПРФ декілька разів дякував комуністам, визнавав їх цінність для країни, погоджувався з деякими їхніми пропозиціями, навіть пообіцяв розібратися з фактами незаконного тиску на них з боку правоохоронних органів.
Кремлівська адміністрація та партія «Справедливая Россия» категорично відкидають свою причетність до нового комуністичного руху. Хоча віриться в це через силу. Навіть досить тісний зал у готелі «Измайлово» новоявлені борці за чистоту вічно живого вчення не отримали б без найвищого дозволу. Без відповідних кураторів справа не обійшлася. З іншого боку, в наявності різнобій думок і у владних колах. Але при цьому найважливіше для Кремля — тримати ситуацію під контролем.
Керівник Mercator Group Дмитро Орєшкін вважає, що за умов кризи для влади «...на додаток до комуністів непогано б створити ще один цілком керований лівоцентристський блок просто для того, щоб не створилася критична маса в руках якоїсь однієї групи лівих політиків. Це суспільний ресурс, який може бути використаний як п’ята колона на комуністичному полі».
Треба сказати, що приблизно такі ж процеси відбуваються і в лавах нашої КПУ. Уже давно стрункості партійних лав не спостерігається. Зростає опозиція до керівництва партії з боку частини партійних організацій, незадоволених згідливою політикою Петра Симоненка. Виливається це в бажання висунути кандидата в президенти від КПУ не Симоненка, а іншого авторитетного лідера партії. Як розповів чоловік, який побажав залишитися неназваним, один із активних опозиціонерів у дніпропетровській партійній організації КПУ, багато які комуністи бачать у цій ролі Леоніда Грача.
Звуження організаційних можливостей нинішнього керівництва КПУ багато які комуністи бачать у слабкому проведенні демонстрацій 1 травня. Характерно, що в Дніпродзержинську в колоні, організованій опозиціонерами, був і мер міста. Їхні лави налічували близько 1,5 тис. осіб, тоді як функціонери офіційної міської організації насилу набрали три сотні. Причому після початку мітингу вони приєдналися до своїх більш численних товаришів. Аналогічна ситуація в інших областях, зокрема, в Луганській.
Основна відмінність становища в КПУ від КПРФ полягає в тому, що керівництво на чолі з Симоненком відчуває себе набагато слабкішим, ніж його російські колеги. Минулий з’їзд «Коммунистов Росии» — явище неприємне, але поки не смертельне в політичному значенні для Зюганова. З’їзд КПУ, який має відбутися в липні, може ухвалити кадрові рішення, чого київське керівництво партії дуже боїться. До областей прямують функціонери та депутати від фракції комуністів, щоб спробувати знайти хоч якісь компроміси. Єдине, що заспокоює Петра Миколайовича, — ніхто не хоче розколу. Іншої КПУ поки не передбачається. Але єдність як російським, так і українським комуністам може лише снитися.
