Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ритуали для спадкоємця японського імператора

3 жовтня, 2006 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Народження спадкоємця престолу японського імператора розв’язало проблему, що протягом останніх десятиріч не давала спокою родині імператора, японському парламенту, а також хвилювала кожного японця. Теперішній імператор Японії Акіхіто має двох синів — принца Нарухіто, його молодшого брата Фуміхіто й доньку Саяко. За традицією й згідно першої глави закону «Кошіцу-темпан» (дослівно — кодекс законів імператорської родини) спадкоємцем престолу може бути тільки представник чоловічої статі, батьком якого є член імператорської родини, тому очікувалося, що наступним має стати син Нарухіто. Але його дружина Масако, народивши 2001 року дочку, впала у важку депресію, і ніхто вже не сподівається на подальше поповнення їхньої родини.

Останнім хлопчиком, народженим від представника імператорської родини протягом останніх 40 років, залишався другий син імператора. Тому стурбований майбутнім імператорської родини колишній прем’єр-міністр Японії Дзюнітіро Коїдзумі 2005 року створив Комітет вченої ради з питань вирішення законів, що стосуються імператорської родини для вивчення можливості зміни закону на користь представниць жіночої статі імператорської родини. Розглядалися три варіанти розв’язання ситуації. За першим, пропонувалося дозволити дочці теперішнього принца стати імператрицею, за другим, імператорський рід мала продовжити дочка імператора, яка 2005 року вийшла заміж за працівника мерії, і за нинішніми правилами була відсторонена від імператорської родини. Треба зауважити, що обидва варіанти суворо суперечать патріархальним настроям японського суспільства і, звичайно, нинішньому кодексу законів. Як і третій варіант, за яким пропонувалося звернутися до далеких родичів, а саме по лінії предків першого імператора цієї династії, Йошіхіто. Але новина про вагітність дружини другого сина імператора Фуміхіто Кіко змусила всю Японію очікувати, затамувавши подих, на народження дитини, якою, на щастя, виявився хлопчик.

Отже, 6 вересня о 8.27 ранку, вперше в імператорській родині шляхом кесаревого розтину, на світ з’явилася дитина, за появою якою слідкувала вся країна. Як і в народі, так і в імператорському палаці існує багато ритуалів, що очікують на дитину після її народження, різниця яких, як правило, тільки в назві. Найперша церемонія Шікен відбувається в день народження дитини, якщо це сталося в період з опівночі до п’ятої години вечора, і наступного дня, якщо дитина народилася після п’ятої вечора. Ритуал полягає в даруванні правлячим імператором меча хлопчикові, а дівчинці — меча й хакама, елемента японського давнього традиційного жіночого одягу, який зараз одягають тільки члени імператорської родини виключно для деяких офіційних церемоній та для виконання календарних святкових обрядів.

Наступні церемонії Норіто- гондзьо та Іппан-санга — це традиції привітання імператора та імператриці, батьків та рідних новонародженого діючими прем’єр-міністром, головами парламенту та верховного суду, що супроводжується передачею їм привітального листа, що зазвичай відбувається перед імператорським палацом у Токіо або в колишній резиденції імператора в Кіото.

Обряд Йокуто — омивання дитини святою водою, проводиться через сім днів після народження дитини. Вважається, що такий обряд захищає малюків від нечистих сил і сприяє їхньому здоровому росту. Одразу після цього проходить Меймей — церемонія присвоєння імператором дитині імені та спеціального звання. До речі, від дня народження до цієї церемонії малюка називають Шінмія-сама (дослівно — Його величність нова дитина). У народі подібне свято має назву Сьома ніч, і тільки в цей день оголошується обране для дитини ім’я, після чого, вважається, дитину можна виносити на вулицю й показувати рідним та близьким.

В імператорській сім’ї ім’я для дитини, за традицією, батько обирає зі списку, складеного спеціально створеною вченою радою, що створює його базуючись на давній китайській літературі й обираючи для імен тільки ієрогліфи з глибоким філософським змістом. Усі імена хлопчиків обов’язково закінчуються ієрогліфом «хіто», який означає «гуманність, людинолюбство»; це звичай, що розпочав своє існування ще 858 року, коли імператором став Корехіто, а дівчат — на «ко» (найпоширеніше закінчення традиційних жіночих імен в Японії). Отже, 12 вересня, через тиждень після народження спадкоємця, було проголошено ім’я майбутнього імператора — Хісахіто, перший ієрогліф «хіса» означає «величний, поміркований». Церемонія присвоєння імені відбулася в Токійській лікарні, де після пологів перебувала мати з малюком — батько пензликом написав ім’я дитини на спеціальному японському папері, а мати поставила на ньому печатку, яка відтепер буде «підписом» Хісахіто. Потім службовець з імператорського палацу поклав документ у спеціальну скриньку, яку поставили поряд із малюком.

Тандзьо-меймей-хококу — це обряд проголошення дати та імені новонародженого малюка в трьох головних храмах Японії та біля могил усіх колишніх імператорів, який здійснюють обрані батьками дитини посланці, що цього разу відбувся 21 вересня. Тільки після цього ім’я дитини вноситься до списку родового дерева та публікується в офіційній газеті японського уряду «Кампо» (Урядовий вісник).

На 50-ий день вiд дня народження батьки з дитиною мають відвідати три головні японські храми й помолитися за неї. А на 120-ий день відбувається Охашідзоме, імітація годування малюка паличками, що, за повір’ям, у майбутньому вбереже дитину від голодування. Також у цей день дитину вперше годують чимось іншим за материне молоко. Отже, новонародженому малюку Хісахіто вже довелося стати головною дієвою особою останніх подій в імператорському палаці, і залишається сподіватися на те, що й у майбутньому йому вистачить наснаги справдити сподівання японського народу й з гідністю нести покладену на нього роль імператора Країни Вранiшнього Сонця.

Олена ПШЕГОДСЬКА
Газета: 
Рубрика: