У Росії активно шукають винних у масових заворушеннях, що сталися в карельському місті Кондопога та були розцінені як зіткнення на міжетнічній основі. Нагадаємо, в ніч на 30 серпня в ресторані «Чайка» в Кондопозі відбулася групова бійка, в якій загинули двоє городян. У цьому злочині підозрюють вихідців із Кавказу. Протягом наступних двох діб були підпалені кілька торгових наметів і магазинів, що належать кавказцям, і скоєні спроби розгрому ресторану, біля якого відбулася бійка. Примітно, що одразу ж у деяких містах Карелії почали розповсюджувати листівки із закликом прийти на мітинг проти нелегальної імміграції. Закликами до «вигнання нелегалів і кавказців із карельської землі» рясніли і місцеві карельські портали та сайти. Усе це відбувалося паралельно з гучними заявами чиновників і депутатів про «неприпустимість розпалювання міжнаціональної ворожнечі», візитами глави республіки в петрозаводські та кондопозькі школи з лекціями про толерантність, розсудливість і обережність.
На цей час за фактом вбивств, масових заворушень і підпалів у карельській Кондопозі порушено 14 кримінальних справ. Усього в безладді підозрюють 120 осіб. У місті, як і раніше, зберігається обмеження на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Громадський порядок на вулиці охороняють не тільки співробітники правоохоронних органів, а й дружинники, набрані серед працівників кондопозького ЦБК.
Мер Кондопоги Анатолій Папченков вважає, що причиною масових заворушень стали не проблеми міжнаціонального характеру, а складна соціально- економічна ситуація в місті. За його словами, в місті стабільно працюють тільки два підприємства, решта перебувають на грані банкрутства. На цьому тлі зухвала поведінка кримінальних угруповань викликає роздратування в місцевих жителів, зазначив мер. При цьому він перевів відповідальність за події на міліцію. «Пусковим механізмом безладдя в місті стали дії міліції, яка хибно кваліфікувала бійку біля ресторану «Чайка» як побутову», — цитують російські ЗМІ слова кондопозького мера. Трохи по-іншому на причини масового безладдя дивиться Уповноважений із прав людини РФ Володимир Лукін. Попри суперечність інформації про конфлікт, він наголосив, що рівень нетерпимості в російському суспільстві треба знижувати не на словах, а на ділі. Чи існують у Росії підходи, щоб знизити рівень нетерпимості? Чи може з цим завданням впоратися російська влада?
КОМЕНТАР
Марія ЛІПМАН , головний редактор журналу Pro et Contra:
— Події в Карелії насамперед свідчать, наскільки серйозна ця проблема в Росії. З одного боку, в результаті демографічних складнощів у Росії абсолютно неминучий притік емігрантів у країну та міграція між регіонами, що означає появу чужих у російських містах. З іншого боку, нетерпимість і ксенофобія наростають. Особливо неприємно, що це відбувається серед молодого населення. Власне, такі дані отримали в результаті опитувань громадської думки протягом останніх років. Зараз ми вже маємо справу не з думкою людей, а з їхньою готовністю діяти. Це, звісно, надзвичайно небезпечно. Причому, мені здається, що це більш небезпечно в таких маленьких містечках, як Кандопога, де всі одне одного знають, всі одне в одного на очах. Наявність чужих у невеликих містах справляє на людей набагато гостріше враження, ніж у великих. Усе-таки у великому мегаполісі так чи інакше поступово населення звикає до того, що люди можуть жити по-різному. Політика російської влади з цього приводу має суперечливий характер і дуже недалекоглядна. Проявом цього є те, що російські правоохоронні органи до останнього часу вельми неохоче класифікували подібні злочини на расово-етнічному підґрунті. Вони вважали за краще списувати такі злочини на хуліганство. Крім того, російська влада не хоче довіритися нехай поки що слабким організаціям, які справді займаються якоюсь громадянською активною діяльністю, спробами вкоренити більше толерантності. До Кандопоги відправили наші організації, які начебто борються з фашизмом. Але, власне, незрозуміло, чи борються вони під цією вивіскою з дійсним виявом ксенофобії чи з ліберальною політикою. Оця подвійна офіційна позиція може давати зворотний ефект.
Абсолютно приречені спроби російської влади вирішувати проблему ксенофобії згори. Не може влада нав’язати людям речі, які стосуються їхнього світовідчування, їхніх приватних почуттів: як сприйняття своїх і чужих. Подібні проблеми вирішуються виключно самим суспільством. З іншого боку, на сьогодні суспільство абсолютно не готове до такого завдання. Таких організацій дуже мало і до того ж вони не мають впливу, популярності. Утім, замість того, щоб їм допомагати, влада створює свої власні організації, щоб вони були підконтрольні.
Щоб боротися зі злочинцями, повинна добре працювати поліція, а для того, щоб середовище було більш терпимим — це завдання не для поліції, а для цього потрібна робота суспільства. Російське суспільство дуже роз’єднане. А сьогоднішня влада своєю політикою з поглиблення апатії, видаленню та усуненню суспільства від прийняття будь-яких рішень, від якоїсь відповідальності робить завдання зі зміни настрою ще важчим.
Не хочеться робити неприємні пророцтва, але, в принципі, такі речі можуть повторитися. Це ж не перший випадок у Росії. Я гадаю, що такого погромного типу насильство найімовірніше в маленькому місці. Де привселюдно і набагато гостріше відчуття, що ці — чужі.
