Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ризькi суперечностi НАТО — реальнiсть чи чутки?

7 грудня, 2006 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Минулого тижня глави держав та урядів країн Альянсу провели в Ризі засідання на найвищому рівні. Це було не просто чергове міжнародне зібрання. Здобутки зустрічі в Ризі вказали шлях розвитку Альянсу на найближчі роки і зроблять передовий світовий військово-політичний союз ще більш ефективним у плані його здатності реагувати на складні загрози у галузі безпеки, що постають сьогодні перед країнами Альянсу, та можуть виникнути у передбачуваному майбутньому.

Перед самітом було проведено ґрунтовний аналіз начебто існуючих суперечностей у НАТО, чулися похмурі прогнози про те, що Альянс не спроможеться досягти консенсусу з низки ключових питань, що могло б зробити ризький саміт НАТО порожнім та беззмістовним. Втім, після ризького саміту НАТО стала міцнішою, ніж напередодні. Насправді, усе, чого чекали від саміту, було втілено у життя: важливі рішення про майбутнє наших операцій, розвиток партнерських відносин та вдосконалення оборонного потенціалу.

Сприяння миру та стабільності в Афганістані є та залишатиметься першорядним завданням НАТО. У Ризі глави держав та урядів країн Альянсу гарантували подальшу підтримку Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ), забезпечення їх необхідними ресурсами та гнучкістю з тим, щоб місія була й надалі успішною. Ми скасували будь-які обмеження в цьому плані. Звичайно, я не цілком задоволений і надалі вимагатиму, щоб сили НАТО в Афганістані мали все необхідне, але ми на правильному шляху, і країни Альянсу усвідомлюють, що належить зробити для досягнення успіху нашої місії в Афганістані. Буде виділено більше військ, зокрема, на півдні країни, де нещодавно відбувалися воєнні дії. Країни Альянсу розуміють, що мають надавати взаємну допомогу у критичних ситуаціях. Водночас лідери країн НАТО дійшли висновку про необхідність комплексного підходу з боку міжнародної спільноти і звернулися до мене з проханням вивчити можливість створення Контактної групи для Афганістану, щоб ми мали чітку політичну стратегію, у якій би визначалася роль кожного з основних міжнародних гравців, країн та міжнародних організацій. Я бачу одним із своїх пріоритетів підключити до цієї групи, окрім інших учасників, Європейський Союз. Це б відбивало цілковиту згоду, що її досягли у Ризі лідери наших держав стосовно невідкладності надання глибшого змісту стратегічному партнерству між НАТО та ЄС. Якщо ми будемо тісно координувати наші зусилля як дві організації, що діють в Афганістані, ми зможемо досягти більшого, ніж працюючи самотужки. Ми також відзначили потребу вдосконалити взаємодію між військами НАТО на території Афганістану та цивільними установами, які опікуються питаннями відбудови. Безпека та розвиток — дві сторони медалі.

Афганський народ та держава понад 25 років потерпали — ми надто легко забуваємо про жертви війни та терору протягом цих років і ми іноді не бачимо, якого відчутного успіху було досягнуто останніми роками, відколи НАТО перебрала на себе відповідальність за підтримання безпеки в країні. Це і конституція, і вибори глави держави та парламенту, участь жінок у політиці, навчання у школах 6 млн. дітей, повернення 4 млн. біженців та потрійне зростання ВВП. Наші обіцянки та нові заходи, узгоджені у Ризі, означають, що МССБ матимуть усе необхідне для того, щоб успішно виконувати свої завдання, що зусилля та дії міжнародної спільноти будуть краще скоординовані, а також, що народ Афганістану може з впевненістю дивитися у майбутнє та сподіватися на подальше покращання як у галузі безпеки, так і щодо відбудови країни. Можливо, Афганістан був центральною темою під час саміту, але не єдиним важливим питанням, що визначило вагомість ризької зустрічі.

Глави держав та урядів Альянсу також чітко заявили про свій намір під час наступної зустрічі на рівні саміту НАТО влітку 2008 року запросити до вступу нові країни, які відповідатимуть критеріям НАТО, що базуються на реальних показниках, та які здатні робити внесок у підтримання безпеки і стабільності на євроатлантичному просторі. Це значне заохочення для Албанії, Хорватії та колишньої Югославської Республіки Македонія, які є кандидатами на вступ до НАТО.

Вони також зробили наступний важливий крок до завершення справи усієї Європи повернути до європейської сім’ї країни Південно-Східної Європи. Боснії та Герцеговині, Чорногорії та Сербії було запропоновано приєднатися до програми НАТО «Партнерство заради миру» та Ради євроатлантичного партнерства. Тепер усі балканські країни мають зв’язок iз НАТО. Іншими словами, ризькі рішення стосовно розширення НАТО та політики партнерства є продовженням успіху, вже досягнутого НАТО у просуванні та консолідації Європи як цілісного, вільного та мирного континенту.

Глави держав та урядів також узгодили програму заходів з метою сприяння оперативній сумісності між національними збройними силами країн НАТО та країн-партнерів й інших держав, що не входять до Альянсу. Вони вирішили поліпшити спроможність країн — не членів НАТО брати участь, у політичному та військовому плані, в операціях під проводом Альянсу. Нова Ініціатива співпраці у галузі освіти для середземноморських та близькосхідних держав-партнерів Альянсу надасть НАТО змогу ділитися своїм унікальним досвідом у галузі освіти та підготовки. Відкрилися також нові можливості для тіснішої співпраці з країнами, що поділяють цінності НАТО та мають спільну заінтересованість у підтриманні безпеки та стабільності.

Рішення ризького саміту також просунули вперед процес оборонної трансформації Альянсу та мають забезпечити кращий потенціал та ефективність збройних сил. Сили швидкого реагування НАТО досягли рівня цілковитої оперативної готовності. Це означає, що Альянс зможе ще оперативніше реагувати на нові виклики. Буде суттєво поліпшено потенціал стратегічних авіаперевезень завдяки історичному рішенню заснувати консорціум, в рамках якого будуть об’єднані наявні літаки C 17. Ми також запровадилинові ініціативи у таких галузях, як тактична протиракетна оборона, повітряне спостереження та взаємодія між силами спеціального призначення.

Підсумовуючи, ризький саміт НАТО став дуже успішним в історії Альянсу. Було істотно підсилено політичну та військову складові Альянсу. Це забезпечить подальший успіх там, де це особливо необхідно — у виконанні завдань та операцій.

Матеріал отримано за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні

Яап де Хооп СХЕФФЕР
Газета: 
Рубрика: