Майбутнє України в розширеній Європі по-різному бачиться з Брюсселя та Києва. І в цьому, мабуть, немає нічого дивного. Але це європейське майбутнє і шляхи до Європейського Союзу по-різному бачаться в середині України. І, що особливо тривожно, дуже відрізняються погляди гілок влади: президентської і прем’єрської, щодо того, як далі рухатися в ЄС, які першочергові кроки робити для досягнення мети, яка, за загальним переконанням, об’єднує всіх. Адже зі свого боку, в Європейському Союзі визнають перспективу членства України в євроспільноті. Зокрема, днями комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства (ЄПС) Беніта Ферреро-Вальднер сказала, що питання членства України в ЄС залишається відкритим, але це питання майбутнього. «Користуйтесь тим часом, який ви маєте… Я говорила і вашому президенту, і вашому прем’єр- міністру, якщо ви хочете більшого, ви його отримаєте», — підкреслила комісар ЄС під час робочого ланчу, організованого німецьким політичним фондом Hans Seidel Stiftung.
І, здавалось, що ці гілки влади мають знайти порозуміння і діяти як єдина команда, щоб якомога швидше досягти мети. Схоже, що проблема полягає в різному світоглядному підході команд Президента і прем’єр-міністра щодо того, як розвивати відносини між економічним співтовариством, яке ґрунтується на єдиних цінностях. Це світоглядне розмежування сторiн проявилося під час круглого столу «Україна-ЄС: від Плану дій до посиленої угоди», який відбувся учора в Києві.
Президентська сторона акцентує увагу на дотриманні і запровадженні європейських цінностей, а прем’єрська більше діє за принципом: ми вам, а ви нам. Зокрема, кажучи про те, що нова поглиблена угода про співпрацю між Україною і ЄС має стати амбітною, нести додаткову вартість і при цьому базуватися на політичній та економічній інтеграції, керівник Головної служби зовнішньої політики Секретаріату Президента України Ігор Дір відзначив, що в Брюсселі помітили намагання України поділяти цінності, забезпечувати права людини і свободу слова. Досить позитивно оцінюють досягнення України на шляху до плюралізму, демократизації, вільних ЗМІ в експертному середовищі. Про це сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Водночас, він зауважив, що зростає критика щодо судочинства і корупції.
Тим часом, помічник українського прем’єр-міністра Андрій Фіалко наголосив, що Україна повинна розвивати з Європейським Союзом співробітництво на засадах реального прагматизму. Також Фіалко сказав, що у відповідь на скасування безвізового режиму країнам ЄС українська сторона отримала лише ускладнення. Незрозуміло тільки чому, але помічник прем’єр-міністра не згадав, що Євросоюз пішов назустріч Україні, затвердивши угоду про спрощення візового режиму. Слід зазначити, що ця угода дає Україні більше можливостей у порівнянні з подібною угодою, яку підписав Євросоюз із Росією.
Досить дивним виглядає тезис Фіалка про те, що ЄС не зацікавлений у приєднанні України до євроспільноти, бо це, мовляв, може дозволити південно-східним країнам на чолі з Польщею приймати рішення, які не відповідають інтересам країн- засновниць.
Оскільки, Україна прагне вступити в елітний клуб, то, мабуть, треба прислуховуватися як критичних зауважень, так і порад. А в Європейському Союзі у поточній співпраці бачать як позитиви, так і негативи. Брюссель також відверто каже, чого очікує від України, яких реформ. Керівник відділу політики, преси та інформації Представництва Європейської комісії в Україні Дірк Шьобель вважає, що в Україні все швидко змінюється. Водночас, він відзначив три позитивні моменти. Перш за все пан Шьобель нагадав, що Брюссель був вражений чесними виборами, які відбулися у березні 2006 року, і висловив сподівання, що нові вибори будуть такими ж. До досягнень у співпраці між ЄС і Україною пан Шьобель відносить місію з облаштування кордону між Україною і Молдовою. За його словами, позитивна співпраця в енергетичному секторі затьмарювалася внутрішньополітичними подіями в Україні. До негативів він відносить корупцію, з якою має активніше боротися уряд.
Торкаючись майбутньої співпраці між Україною та ЄС, Шьобель наголосив на тому, що 18 червня в Люксембурзі буде підписано три важливі угоди: про збільшення квот на постачання сталі в ЄС, про спрощення візового режиму і реадмісію. Візова угода значно спростить в’їзд до Євросоюзу багатьом категоріям українських громадян. Очікується, що ці угоди стануть чинними з 1 січня 2008 року.
Пан Шьобель висловив сподівання, що цього року Україна вступить до Світової організації торгівлі. А це відкриє шлях до початку переговорів між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі. За його словами, навiть за найсприятливіших умов переговори можуть тривати цiлий рік. Крім цього, він сказав, що ЄС зацікавлений у посиленні екологічного співробітництва з Україною. Ці питання будуть обговорюватися у липні.
Зі свого боку, заступник Голови дипломатичної місії Посольства Німеччини в Україні Йоганнес Регенбрехт вважає за доцільне зосередити увагу на впровадженні реформ, входженні України в СОТ і початку переговорів про зону вільної торгівлі.
У зв’язку з цим він звернув увагу на необхідність адаптації українського законодавства до aquis communitaire — (європейської спадщини). На його думку, особливо важливо для України запровадити законодавство, яке стосується промисловості, щоб для українських підприємців не було проблем, коли почне діяти зона вільної торгівлі. До речі, А. Фіалко визнав, що прем’єр-міністр України Віктор Янукович на одній із нарад з адаптації законодавства говорив про персональну відповідальність за цю роботу. Як бачимо, ніяких результатів.
Але найбільший наголос Регенбрехт зробив на необхідності впровадження верховенства права в Україні. За його словами, нинішня політична криза підкреслила цю проблему і те, що в Україні немає справжньої системи противаг. «Часто застосовується тиск не лише на Конституційний Суд. Очевидно, довгий період неефективності судової системи вийшов на поверхню», — сказав пан Регенбрехт. На його думку, ключ до відновлення політичної стабільності лежить у проведенні конституційної реформи. «Вибори — це добре, але в цілому вони не покращать ситуацію. Треба, щоб українські установи працювали на проведення демократичних реформ. Коли це буде досягнуто, то після вступу до СОТ, дійсно, відносини стануть кращими і тоді ми можемо в 2008 році по-філософськи поговорити про відносини між ЄС і Україною», — наголосив заступник Голови дипломатичної місії Посольства Німеччини в Україні.
Осінь покаже, чи вміють наші політики бачити перспективи і максимально використовувати шанси, які їм пропонує Євросоюз.
