Iнколи революціонерами людей робить фатальний збіг обставин. Навіть Володимир Ульянов і Карл Маркс не стали винятком з цього правила. Скільки разів вже писалося про те, що якби недальновидний цар не стратив старшого брата Леніна Олександра, то розвиток світової історії мав шанс піти дещо іншим шляхом.
Сьогодні зіркою світових засобів масової інформації є венесуельський президент Уго Чавес. Однак мало хто знає, що не Уго, а його старший брат Адан є оригінальним революціонером у цій родині. Молодий Уго зовсім не мріяв про те, аби перебрати на себе лаври Фіделя Кастро. Його бажання були значно скромніші й приземленіші. На той час Уго Чавес прагнув стати гравцем професійного бейсболу, а його брат Адан Чавес читав Карла Маркса і змовлявся з заколотниками. Саме Адан облаштував фатальну зустріч між його братом і видним партизанським командуючим, котрий прищепив майбутньому президенту Венесуели ліву радикальну ідеологію.
Проте, на відміну від свого скандально відомого молодшого брата, котрий отримує велику насолоду від виступів перед аудиторією і зазвичай проголошує із задоволенням чотиригодинні промови, Адан Чавес намагається уникати уваги до своєї персони і давати інтерв’ю пресі. Венесуельські політичні аналітики описують 53-річного фізика в окулярах, як дисциплінованого марксиста, котрий має великий вплив, так само як і повну довіру свого брата-президента. Ті в Венесуелі, хто знають ближче обох братів, вважають, що Адан є «alter ego» Уго. Хоча дехто порівнює Адана Чавеса з мовчазним Раулем Кастро, котрий програє на фоні свого брата Фіделя, але увесь час відіграє потужну роль у кубинській політиці, що стало ще більш очевидним, коли у 2006 році його брат президент серйозно занедужав.
Тепер, після багатьох років перебування в «тіні», як головний радник брата і дипломатичний «аварійний монтер», Адан Чавес почав відігравати першорядну урядову роль. В січні 2007 року Уго Чавес призначив його міністром освіти, що може означати, що політичний клан Чавесів вирішив посилено прищеплювати соціалістичні цінності у венесуельських школах. Очевидно, що Венесуела увійшла в більш радикальну фазу революційного процесу, і символом цієї фази є Адан Чавес.
Адан Чавес рано став на радикальні ліві позиції. Він вивчив і викладав фізику в місті Меріді, на той час епіцентрі лівої політики у Венесуелі. Незабаром він приєднався до підпільної «Партії венесуельської революції», котра була заснована Дугласом Браво, найбільш помітним лідером заколотників в країні. «Ми проводили партизанську роботу в місті», — сказав Адан Чавес британському інтерв’юерові у 2005 році. Тим часом Уго приєднався до армії, котра була відома її талановитими спортивними тренерами, які, як він міркував, могли перетворити його на гравця бейсболу.
Спочатку Адан був набагато більше революційний, аніж Уго, згадують колишні повстанці, котрі знали Адана Чавеса в Меріді. Але пізніше Уго Чавес дуже стрімко почав прогресувати. Уго став розчаровуватись у службі в армії після того, як у 1976 році йому довелося приймати участь в операціях проти партизан-заколотників в сільській місцевості. Після того він почав приділяти більше часу спілкуванню зі своїм старшим братом і його радикальними друзями. «Всі вони мали довге волосся, а деякі навіть носили бороди. Я не вписувався серед них з моїм коротким волоссям і уніформою, але я почував себе добре у їхньому колі», підкреслив у 2004 році в документальному фільмі Уго Чавес.
На початку 1980-х років партизанський лідер Дуглас Браво висунув стратегію — скинути венесуельський уряд, вступивши в союз із лівими військовими чинами. Браво пропонував використовувати великі нафтові поклади країни як політичну зброю, будуючи тісні зв’язки з мусульманським світом і ґрунтуючись на венесуельському націоналізмі, заснованому на ідеях латиноамериканського визволителя Симона Болівара. В 1992 році Уго Чавес здійснив невдалий військовий переворот, але почав звертатися до багатьох ідей і філософії Дугласа Браво після того, як через шість років був обраний на посаду президента Венесуели. З того часу Уго Чавес обміняв нафту на допомогу кубинських лікарів, «влив» мільярди доларів для придбання друзів і впливу в Латинській Америці й супроводжував президента Ірану Махмуда Ахмадінежада в його турне по регіону.
Сьогодні багато хто з президентських родичів «просочилися» в політику. Так батько Чавеса — Уго де Лос Рейєс Чавес — став губернатором штату Барінас. Брат Аргеніс Чавес є високопоставленою службовою особою в системі влади штату Барінас. В той час як інший брат — Анібель — був вибраний мером міста Сабанета. Але попри все Адан Чавес має «контрольний пакет» впливу на президента. Це відбувалося, коли він був радником брата і тоді, коли перебував на посаді посла на Кубі, де завдяки субсидіюванню з нафтових доходів вдалося утримати на плаву уряд Фіделя Кастро.
Після того, як у січні президент Венесуели Уго Чавес проголосив про п’ять «двигунів» його соціалістичної революції, він призначив свого старшого брата новим міністром освіти. За президентства Чавеса майже подвоїлися витрати на освіту, зменшилася неграмотність серед населення і з’явилася можливість безплатно навчатися в школах. В такий спосіб дорослі можуть отримати атестати про закінчення середньої школи і університетські дипломи. Проте Уго Чавеса турбує, що небагато венесуельців після восьми років його правління вважають себе соціалістами, тому його уряд і намагається використати школи для пропаганди своїх ідей серед молоді. Що підтверджується й тим, що ще перебуваючи у Гавані Адан Чавес наголосив: «Не може бути революції без революційної ідеології».
Однак за опитуванням Caracas firm Datanalisis, 85 відсотків респондентів виступають проти використання шкільних класів для прищеплювання молоді лівої ідеології. А на думку венесуельських інтелектуалів — прекрасно, що Адан Чавес хоче сповідувати марксизм чи будь-які інші помилкові теорії, але він не повинен намагатися пропагувати свої власні вірування через шкільну систему. Хоча на подібні заперечення Адан Чавес не збирається реагувати. Нещодавно він розіслав сотні членів червоних «бригад» у різні куточки Венесуели, щоб провести симпозіуми щодо планів уряду в галузі освіти. Він вважає, що венесуельці мають спокійно сприймати зміни, котрі насуваються, бо вони сплановані таким чином, аби просувати єдність в країні. «Ми не збираємося вводити комунізм для дітей від дня їхнього народження, — сказав Адан Чавес на керованому державою телеканалі VTV, — ми просто плануємо включити до навчального плану справжні суспільні цінності, які означають соціалізм».
Утім Уго Чавес проповідує з трибун одне, а в дійсності насаджує у Венесуелі не що інше, як «клановий соціалізм». Його родина все більше розширює свої сфери впливу, а опозиціонери звертають увагу на корупцію і зловживання владою, котрі поширюються скрізь по державним установам, якими керує Чавес, включаючи Національні збори, Верховний суд і федеральну демократію. У той час, коли він зробив боротьбу за рівноправність усіх громадян країни одним із головних пріоритетів свого уряду, обвинувачення у корупції і кумівстві перекреслюють усі його популістські намагання. Сьогодні опозиціонери називають сім’ю Чавесів «королівською родиною Барінасу».
Але родина має не лише мера і губернатора, а також і міністра Барінаса, пост, створений спеціально для президентського брата Аргеніса Чавеса, котрий виконує багато поточних щоденних функцій у палаці губернатора. Інший брат Аделіс є старшим банкіром у Banco Sofitasa і здійснює жвавий бізнес, користуючись своїми зв’язками у системі влади штату. Ще один брат Уго Наркісо, викладач в минулому англійської мови, який прожив декілька років в американському штаті Огайо, після того як він невдало балотувався на пост мера Болівара, муніципалітету поруч із містом Сабанета, був призначений на важливі пости у посольствах Венесуели в Канаді й на Кубі, де він був відповідальним за реалізацію двосторонніх угод, укладених між Фіделем Кастро і Чавесом.
Між тим, не всі в Венесуелі готові брати участь у сюрреалістичній соціалістичній утопії. Це підкріплює той факт, що за чотири роки один мільйон венесуельців покинули країну, голосуючи ногами проти введення в життя лівих утопічних екскрементів родини Чавесів. Проте Уго Чавес не зробив нічого виняткового, він просто вправно скористався можливістю заповнити вакуум влади, котрий утворився у латиноамериканському регіоні після того, як Сполучені Штати повністю зосередилися на Близькому Сході. Крім того йому вдалося самостійно встановити зв’язки з антиамериканськими режимами на Близькому Сході. Й сьогодні Уго Чавес досить успішно використовує нафтове багатство своєї держави, як стратегічну зброю.
