За результатами візиту до Вашингтона російського міністра закордонних справ Ігоря Іванова й напередодні поїздки до Москви та азійських країн міністра оборони Сполучених Штатів Дональда Рамсфельда на Заході все частіше почали висловлюватися з приводу того, що у відносинах між Москвою та Вашингтоном явно намітилася тенденція на досягнення компромісу. Перш за все це стосується навіть не стільки проблеми створення американської національної системи протиракетної оборони, скільки сумісності цього з Договором про протиракетну оборону, підписаного ще США та СРСР 1972 року, та взаємного скорочення ядерних наступальних озброєнь.
Дипломатичні контакти між двома країнами після 11 вересня стали явно не просто більш частими, але й, здається, демонструють зміни в якості попередніх політичних підходів. Щоправда, жодних подробиць останніх переговорів пресі не повідомляється — проте в західних мас-медіа все частіше говориться, з посиланням на вищих посадових осіб адміністрації Буша про прогрес. Що може мати наслідком позитивну атмосферу переговорів між президентами Бушем та Путіним 13 — 15 листопада — а відтак, можливо, й повністю нову ситуацію у сфері міжнародної безпеки. «Вашингтон пост», посилаючись на інформацію з обізнаних джерел, припускає, що американсько-російський саміт може привести до досягнення домовленості, згідно з якою Сполучені Штати зможуть, нарешті, провести випробування елементів своєї створюваної національної системи ПРО, і буде названо точне число ядерних боєголовок, що підлягатимуть скороченню. Як відомо, США оголосили про відкладення проведення необхідних для створення ПРО випробувань елементів морського базування напередодні ряду зустрічей з російськими посадовими особами для підготовки саміту. Однак, припускають у США, так довго тривати не може. Вашингтон, власне, вже заявляв, що в будь-якому разі продовжить створення системи ПРО, але Сполучені Штати не бажали б виходу з договору 1972 року в односторонньому порядку. Більше за те — у Вашингтоні все більше говорять про те, що договір варто зберегти, але в модифікованому до сучасних вимог та викликів вигляді. Президент Буш продовжує називати цей документ «реліктом холодної війни». Радник Буша з національної безпеки Кондолізза Райс впевнена, що прогресу з Росією досягнуто, але вона не очікує результату у якісь конкретні терміни. «Вашингтон пост» пише також, що число скорочуваних боєголовок проходитиме з розрахунком, що в кожної сторони їх залишиться 1750 — 2250.
Колишній помічник президента США з національної безпеки Збігнєв Бжезинський, передає Інтерфакс, припускає, що США та Росія зможуть досягти угоди, яка дозволить їм змінити умови Договору по ПРО разом із скороченням боєголовок, і це буде благом для обох держав. Проте для Бжезинського все ще неясно, чи дійсно Росія бажає співпрацювати з США в розбудові більш стабільного світового порядку, чи вона просто бажає обмеження американського впливу.
