Сьогодні в Росії другий день національного трауру, оголошеного у зв’язку з трагічними подіями у північноосетинському місті Беслан. Кількість жертв першовересневого теракту продовжує зростати. За останніми офіційними даними загиблими визнано 335 чоловік, серед них 116 залишаються невпізнаними. За різними даними від 190 до більш ніж 200 чоловік визнано зниклими безвісти. Однак офіційні дані не збігаються зі свідченнями очевидців, які стверджують, що під час штурму школи №1 загинуло близько 600 чоловік, а зникло безвісти 260.
Західні експерти, заявляючи про трагічність ситуації, про непоправність біди, а також про нахабність терористів, звинуватили також російську владу у замовчуванні та перекручуванні інформації. Зокрема журналісти впливової британської газети «Таймс» склали списки питань, в яких виявлено разючі суперечності. Серед них — кількість загиблих та терористів, причетність їх до «Аль-Каїди», причини початку штурму, випадковість вибухів. Звинуватила російське керівництво у неправдивості і «Вашингтон Пост», зокрема стосовно справжніх вимог терористів. На думку американського видання, російські ЗМІ надто довго замовчували той факт, що єдиною вимогою терористів було виведення російських військ із Чечні. Впадає в око і помітна різниця в оперативності висвітлення подій російськими та західними ЗМІ. Світові інформагентства часто випереджали російських колег на кілька годин. Із висвітленням подій у Беслані пов’язують і відставку головного редактора газети «Известия» Рафа Шакірова, оскільки його видання публікувало дані про кількість загиблих, що значно перевищували офіційні. Це ж видання публікувало досить гострі публікації, в яких висловлювалася критика на адресу президента (зазвичай «Известия» уникали подібної тональності стосовно влади).
Переоцінити вплив теракту у Беслані на позицію світової громадськості неможливо. Із одного боку, всі без винятку керівники провідних держав світу висловили солідарність з російською верхівкою. Із іншого, ставлення «неофіційної» частини Заходу до російської влади у зв’язку з приховуванням фактів змінилося в бік негативу. Вбачаючи опосередковану причину трагедій у кризі в російських спецслужбах та правоохоронних органах, зокрема у їх корумпованості, західні аналітики пророчать падіння рейтингів Володимира Путіна та кризу довіри до президента. Коментуючи його звернення в суботу ввечері до росіян, вони звинувачують Путіна у небажанні визнати головною причиною трагедії проблему Чечні та чеченського сепаратизму і вважають неправомірним її порівняння із загрозою міжнародного тероризму, оскільки Чечня є проблемою внутрішньої політики Росії. Згідно з першими результатами розслідування, основна маса бойовиків — чеченці. Серед них — брати Кулаєви, що були особистими охоронцями Шаміля Басаєва. Вони також тісно пов’язані з Рустамом Ганієвим, що займався підготовкою смертниць для терактів на території Росії. Виникають також питання щодо правильності ідентифікації працівниками ФСБ убитих бойовиків як арабів. Відтак тезу про міжнародний тероризм на Заході поки що схильні розцінювати як перебільшення, однак ніхто навіть не ставить під сумнів, що за своєю суттю і наслідками теракт у Росії 1 вересня можна прирівняти до трагедії 11 вересня 2001 року у США.
Заява Путіна про посилення заходів проти підозрюваних у тероризмі та реформу управління кризовими ситуаціями багатьма була сприйнята як точка нового відліку часу в реанімованій боротьбі з тероризмом. Щоправда, ефективність декларації російського президента може проявитися лише згодом. Так само як заява Джорджа Буша після 11 вересня стала поворотним моментом у зовнішній політиці США, після якого Вашингтон провів військові кампанії в Афганістані, Іраку. На зовнішні акції ані можливостей, ані підстав Москва не має, однак виключити початку третьої чеченської війни сьогодні ніхто не може. Заклик Володимира Путіна до реформування відомств, відповідальних за безпеку, цілком мав би бути реалізованим. Але чи буде, якщо досі аналогічні вказівки чимало функціонерів із безпекових та розвідувальних служб не сприймали всерйоз? Приміром, невідомо, як терористи змогли безборонно потрапити в Беслан, провезти чималу кількість вибухівки та заховати зброю під підлогою шкільного спортзалу. За словами заручників, бойовики хвалилися, що їм вдалося підкупити прикордонні служби.
Не менше запитань викликає і штурм школи. Немає одностайності в тому, який вибух був першим — всередині спортзалу чи зовні під стінами. Більше того, як розповідають колишні заручники, штурм планувався від самого початку, оскільки з терористами ніхто не вів переговорів. За словами постраждалих від захоплення, від переговорів відмовилася саме влада, не зважаючи на погрози розстрілювати полонених. Терористи не додзвонилися жодному з посадовців Північної Осетії — вони не підходили до телефону, хоча в школі знаходилися діти декого з них.
Найбільшою небезпекою, яку несе в собі бесланська трагедія, є можливість розпалення «братовбивчої війни», від якої Путін застерігав під час свого звернення. На сьогодні ми можемо спостерігати відновлення у свідомості кавказців мотиву «кровної помсти», що побутувала з давніх часів. Першим кроком стало лінчування одного з бойовиків розлюченим натовпом. Далі — стихійна сходка у неділю близько тисячі місцевих жителів-осетинів, що ухвалила рішення про погроми інгуських домів в осетинських поселеннях. За інформацією російських інформагентств, владі вдалося стримати натовп, виставивши міліцейські колони на його шляху. Однак немає ніякої гарантії того, що не буде повторення подібних дій. Перебуваючи у Беслані, Володимир Путін наказав закрити не тільки російсько-грузинський кордон, а і всі адміністративні кордони Північної Осетії, в тому числі й з Інгушетією, аби убезпечитися від поновлення осетино-інгуської війни.
Офіційні представники осетинського уряду заперечують інформацію про стихійні виступи громадян, однак те, що в Беслані працюють провокатори, сумніву не підлягає. Наразі розшукуються чоловік та жінка, що неодноразово з’являлися на зустрічах представників влади з родичами загиблих, та провокували розпалення невдоволення, перериваючи виступи урядовців вигуками на кшталт «Ти вбив наших дітей!», після чого розчинялися у натовпі. Сьогодні структури МВС та ФСБ Північної Осетії переведені на особливий режим у зв’язку із заворушеннями. Існує можливість виходу бесланців на вулиці з протестами проти президента республіки Олександра Дзасохова. Жителі міста винесли йому ультиматум, вимагаючи відставки.
Учора продовжувалося поховання загиблих, розпочалися виплати компенсацій їхнім родичам. Ряд країн, першими з яких були Італія та США, направили літаки з гуманітарною допомогою та медикаментами для мешканців Беслана. Президент України Леонід Кучма учора також підписав указ про надання гуманітарної допомоги жертвам теракту.
