Переможець президентських виборів у Сербії визначиться у другому турі. Серби з нетерпінням чекають його підсумків. На їхню думку, правильний вибір позитивно вплине не тільки на розв’язання проблеми Косова, а й загалом на ситуацію в регіоні. Чим зумовлена важливість цих виборів для Сербії? У чому відрізняється позиція основних кандидатів на посаду президента? Як мають вирішуватися такі конфлікти і чи зможе Росія відстояти свою позицію щодо Косова? Про це «Дню» в інтерв’ю керівника Центру з вивчення Балканської кризи Інституту слов’янознавства РАН Олени ГУСЬКОВОЇ.
— Їх значення дійсно важко переоцінити. Ми маємо справу не тільки з суперництвом політиків, а й з протистоянням різних концепцій. Від перемоги однієї з них залежить доля країни, перспектива її розвитку. Претендентів на президентське крісло — двоє: екс-президент Борис Тадич і кандидат від Радикальної партії Сербії Томіслав Ніколич. Тадич — прозахідний політик. Він зв’язує долю країни з ЄС і НАТО. Причому обіцяє, що продовжить боротьбу за Косово і після президентських виборів. Правда, виключно дипломатичними методами. Повна протилежність йому — Ніколич, який вважає, що за Косово треба боротися будь-якими шляхами. У тому числі, військовим. Ніколич проти вступу до НАТО. Він завзятий прихильник дружніх відносини з Росією не тільки в політичному і економічному, але й у військовому аспекті. Аж до розміщення в Сербії російських військових баз.
— Виходить, що мета у політиків одна — боротьба за Косово. А методи — абсолютно різні?
— Саме так. Але ці методи можуть багато що змінити як на Балканах, так і у всій Європі. Тому зараз увагу всього міжнародного співтовариства привернуто до Сербії. Навіть косовські албанці, які традиційно бойкотують сербські вибори, стежать за ними з великою цікавістю.
— Уже кілька років не припиняється обговорення долі Косова. Як, на ваш погляд, мають вирішуватися такі конфлікти?
— Найголовніше — зберегти принцип неподільності територій. Тобто те, що було прийнято міжнародним співтовариством ще в 70 ті роки. У 90 ті цей принципстав руйнуватися, що може призвести до найважчих наслідків. Якщо навіть забудемо про Європу, спірних територій дуже багато на самих Балканах. Достатньо надати Косову незалежність, як відразу активізуються албанці, що проживають в Македонії, Чорногорії, на півдні Сербії. Це може призвести до створенні кількох албанських держав, які потім висловлять бажання об’єднатися. Уявляєте, яка хвиля збройних конфліктів розпочнеться? Крім Балкан в процеси можуть втягнутися Іспанія, Італія, Велика Британія та ін. Наших ближніх сусідів ця проблема також не обійде. І Грузія, і Молдова, й Україна обов’язково відчують на собі згубність помилок. Процеси можуть стати некерованими і для багатонаціональної Росії.
— Росія вважається запеклим супротивником надання незалежності Косово. На вашу думку, наскільки реально, що вона візьме гору над прихильниками відділення Косова?
— Основним прихильником відділення Косова є США. Кілька попередніх років Америка домінувала і диктувала свої умови. Проте 2007 року Росія зайняла більш жорстку позицію, що перешкодило штатам продовжити дроблення колишньої Югославії. Зараз російську сторону всіляко намагаються переконати, що відділення Косова неминуче і краще змиритися з цим. До того ж стверджують, що Косово не має стати прецедентом. Якась дивна логіка. Якщо йдеться про приєднання до Росії нових територій — Придністров’я, Абхазії, Криму — то Косово не може бути прецедентом. А якщо справа торкнеться відторгнення земель — тоді може.
Зараз багато хто говорить, що переговори між сторонами провалилися. Але якщо їх весті так, як це робилося на Балканах, вони і будуть приречені на провал. Адже серби і албанці перебувають у цілковито нерівних умовах. На сербів постійно тиснули. На думку Росії, головне не обмежувати переговори якимись термінами і не застосовувати тактику нав’язування рішень. Будь-яке прийняте рішення має задовольняти обидві сторони. І завжди керуватися міжнародним правом, а не інтересами якої-небудь держави.
— Деякі аналітики стверджують, що США намагаються вирішити косовське питання в обхід Росії.
— Так, але можливостей для цього дуже мало. Наприклад, зараз широко обговорюється варіант одностороннього проголошення незалежності Косова і його подальшого визнання іншими країнами. Але цього разу Косову буде складно стати членом ООН. Річ у тім, що така процедура відбувається згідно з поданням Ради безпеки, де Росія не підтримає ініціативу.
