Минулі вихідні Москва знову стала центром активних протестів. На Пушкінській площі мітингували опозиціонери Партії народної свободи, «Лівого фронту» та «Другої Росії». Болотну площу віддали націоналістам. Гасло «Досить годувати Кавказ!» став головним на їхньому мітингу. Серед учасників останнього були представники Російського суспільного руху (РОД), Російського цивільного союзу (РГС), Ліги оборони Москви і Слов’янського союзу, на лідера якого, Дмитра Дьомушкіна, за день до цього була порушена кримінальна справа за статтею — розпалювання ненависті чи ворожнечі. Активісти проурядового руху «Росія молода» намагалися роздати учасникам карти з карикатурами на помітних фігур опозиції. Виходило у них не дуже. Організатори поклопоталися, щоб збори не виглядали аж надто екстремістськими. Біля входу на Болотну площу учасників зустрічав плакат із нагадуванням: «Зіга-Зага» (фанатська назва нацистського вітання. — Авт.) і «Прапори партії «Єдина Росія» заборонені».
На початку осені націоналісти оголосили про початок загальноросійської кампанії «Досить годувати Кавказ!» проти надлишкового, на їхню думку, фінансування південних республік із федерального бюджету. Дискусія набула настільки значного масштабу, що на неї відгукнувся президент Дмитро Медведєв. На зустрічі з молоддю на факультеті журналістики МДУ, яка набула скандального характеру, він назвав авторів гасла «нерозумними людьми і провокаторами». «Це брехня, що дотації йдуть у кавказькі республіки. У нас 83 регіони, і лише 11 не одержують дотацій», — сказав глава російської держави.
Першим на сцену піднявся лідер московського відділення забороненого Руху проти нелегальної імміграції (ДПНИ) Володимир Тор. Свій виступ він почав із уже звичних заяв про те, що дотаційний Північний Кавказ «годується за рахунок російського населення». Хоча лідер Чечні Рамзан Кадиров у одному зі своїх недавніх інтерв’ю заявив, що гроші республіці «дає Аллах», Тор наполягав, що звинувачувати в цьому слід федеральний центр. Наступні оратори продовжили розвивати ідею про те, чому північнокавказькі республіки необхідно позбавити дотацій. «Вони ж нічого не виробляють і не надають нам жодних послуг. Коли ви купували інгуський телевізор або дагестанську електротехніку?» — надривним голосом запитував націоналіст Костянтин Крилов. А член «Ліги оборони Москви» Данило Константинов взагалі закликав учасників мітингу готуватися до боротьби з «новою Золотою Ордою Путіна — його Євразійським союзом».
Головним оратором був автор проекту «РосПил» і знаменитий блогер Олексій Навальний. Він під схвальні крики і свист зізнався, що у нього немає щонайменшого бажання купувати бандитам із Північного Кавказу нові автомобілі чи фінансувати приїзди до Грозного іноземних зірок. Зі сцени скандували: «Досить платити данину!» та «Геть партію шахраїв і злодіїв!». Із натовпу доносилося: «Слава Росії!». Під партією шахраїв і злодіїв націоналісти розуміють «Единую Россию». «На Кавказі не діють російські закони, а живе він на наші з вами гроші. Я пропоную вам 4 грудня голосувати хоч за яку партію, крім партії шахраїв і злодіїв»,— заявив лідер «Демсоюзу» Володимир Мілов. Він же в розмові з кореспондентом «Незалежної газети» назвав зауваження Медведєва шахрайським. «Там рівень дотацій (у Чечні, Інгушетії та Дагестані.— Авт.) від 90% і вище. Вони взагалі не заробляють гроші самі, не збирають податків, цього немає в жодному з інших суб’єктів федерації».
Відкриттям мітингу виявився колишній лідер ДПНИ Олександр Бєлов, який давно не виступав на публіці. Нещодавно він здійснив поїздку до Чечні, після чого мав необережність похвалити стиль керівництва місцевих властей. Після цього більшість націоналістів визнали його зрадником. У своєму виступі він не порушував цієї теми і перейшов до більш злободенної. «Ви готові вийти на «Російський марш»? А якщо його заборонять? Теж вийдете?» — кричав Бєлов у натовп, який відповідав дружним ревом. Заявку на його проведення 4 листопада націоналістичні організації вже подали московським властям. Судячи з реакції присутніх на мітингу, саме Олександр Бєлов стає новим лідером націоналістів. Мітинг на Болотній площі, хоча й зібрав усього близько 400 чоловік, слід розглядати як репетицію «Російського маршу».
Цікаво, якщо в Москві мітинг націоналістів збирається під гаслом «Досить годувати Кавказ!», то в Новосибірську — під слоганом «Досить годувати Москву!». Як розповіла правозахисник Варвара Пахоменко, що повернулася нещодавно до Москви з рідного Томська, чиновникам доводиться місяцями перебувати в столиці, аби добути гроші на ремонт інфраструктури. А якщо і вибивають, то величезні суми — до третини — залишаються в Москві у вигляді відкотів. Адже саме в Сибіру і на Далекому Сході заробляються величезні гроші на викачуванні з надр енергоресурсів. При цьому багатющі регіони просто злидарюють. Для порівняння: найбагатшою провінцією Канади є Альберта, і саме тому, що там видобувають нафту та газ. Не дивно, що в Сибіру зростають антимосковські настрої. Торік під час Всеросійського перепису населення багато хто в сибірських містах і селах указував національність «сибіряк». А на Далекому Сході все частіше згадують, що в 1920—1922 рр. цей регіон був самостійною державою, яку ліквідували більшовики військовою силою.
Організатори сибірської акції протесту «Досить годувати Москву!» повідомили на брифінгу, що «в результаті реалізації політики федеральних властей припинено будівництво нових станцій метрополітену (в Новосибірську. — Авт.), провалена підготовка до осінньо-зимового сезону, десятки тисяч дітей не діждуться своєї черги в дитячий садок, розвалена охорона здоров’я і соціальне забезпечення найбідніших верств населення». І пропонують залишати зароблені в Сибіру «нафтогазові» гроші. Цю тему обговорили й учасники зльоту «Антиселігер — Новосибірськ». На ньому було виголошено, що сибірські регіони можуть існувати «незалежно від Росії-Московії»: «Ми побудуємо тут вільне і демократичне суспільство закону, і нехай Москва побудує у себе таке — для того, щоб ми лише тоді подумали про спільне існування».
Про те, що ідея фінансової незалежності Сибіру від Москви досить популярна, свідчать і блоги. Сибірські сепаратисти пропонують два варіанти: створити Сибірську республіку у складі федерації та припинити платити податки Москві (за винятком 5%, направлених на утримання армії) або зовсім від’єднатися. Деякі з блогерів вважають, що нове гасло може зайняти місце відсутньої до цих пір національної ідеї. Якщо проста думка «Не чіпайте нашу нафту!» заволодіє масами, не допоможе жодна вертикаль влади. Як написав один із відвідувачів інтермережі, «імперська парадигма буде жорстко переламана через коліно новітніми технологіями комунікації».
Експерти пов’язують посилення активності націоналістів із початком виборчої кампанії у Державну думу в грудні. Влада чітко усвідомлює, що її партія «Единая Россия» має рейтинг, який практично наближається до нуля. Звичайно, адміністративний ресурс забезпечить їй перемогу, але цього не лише мало, але навіть стає небезпечним. Адже це не зупинить зростання ні націоналізму, ні сепаратизму. В той же час, жодної суттєвої ідеї за душею у влади немає. Модернізація якось зблякла, відродження єдиної і неділимої гріє деяких, але не дуже. Більш того, у російського народу все більше побоювань, що новий союз або єдиний простір просто повісять на шию чергових нахлібників. І це відчуття, судячи з усього, домінує.
З іншого боку, влада намагається розіграти націоналістичну карту, щоб на тлі радикальних закликів і можливих безладів на площах і вулицях виглядати стабілізуючим чинником. Іншими словами, нагнітається страх виборця перед чимось темним і неясним. Тим самим його підштовхують: по-перше, прийти на вибори, по-друге, проголосувати за партію влади, яка обіцяє нічого такого не допустити.
Така гра пов’язана із ризиками, які важко передбачити. Після підрахунку голосів дракон націоналізму і ксенофобії не вмирає сам по собі, навпаки, зазвичай він надзвичайно живучий. Викачування всього з регіонів на користь Москви підсилюватиме сепаратизм не лише національних республік, а чисто російських регіонів. І якщо ці два потоки зіллються, то примара 1917—1918 рр. набуде плоті й крові.
