Схоже, що Тбілісі починає брати у свої руки ініціативу з «розмороження» конфліктів в Абхазії та Південній Осетії. Нагадаємо, що ці невизнані республіки відкололися від Грузії на початку 1990- х років після кровопролитних збройних конфліктів, які забрали життя десятків тисяч осіб. У Південній Осетії з 1992 року перебувають тристоронні миротворчі сили з участю російських і грузинських військових, а в Абхазії — з 1994 року миротворчий контингент СНД, укомплектований російськими військовими.
Саме у цьому руслі треба розглядати зусилля грузинської влади за останній місяць. Почин активним діям відкрив 18 липня парламент Грузії, який одноголосно проголосував за виведення миротворчого контингенту РФ із зон «заморожених конфліктів» із заміною їх на міжнародні поліцейські сили. Після цього спецслужби Грузії встановили контроль над Кондорською ущелиною. Тепер Тбілісі зосередив зусилля на південноосетинському напрямі. Тут каменем спотикання, на думку грузинської влади, є формат російської миротворчої операції в зоні конфлікту у Цхінвальському регіоні (Центральна Грузія/АО Південна Осетія). Саме тому Тбілісі має намір офіційно поставити на переговорах із Росією питання про перегляд угоди, яка діє протягом 10 років. Про це заявив державний міністр Грузії з питань урегулювання конфліктів Мераб Антадзе. «На наступному засіданні Змішаної контрольної комісії (ЗКК) грузинська сторона має намір поставити питання про перегляд Дагомиської угоди від 1992 року», — цитує Інтерфакс слова міністра. Як відомо, ця угода створює юридичну основу для форматів російської миротворчої операції в зоні конфлікту у Цхінвальському регіоні (Центральна Грузія/АО Південна Осетія) та процесу переговорів. Сочинську угоду, яка також відома і під назвою Дагомиської угоди, підписали тогочасний президент Росії Борис Єльцин і голова Грузії Едуард Шеварднадзе. Згідно з умовами цієї угоди й були створені Змішані миротворчі сили з участю грузинського, російського й осетинського батальйонів. На основі Сочинської угоди про припинення вогню в зоні конфлікту також була створена чотиристороння Змішана контрольна комісія (ЗКК), яка об’єднує грузинську, південноосетинську, російську та північноосетинську сторони.
М. Антадзе вважає, що «введені за Дагомиською угодою в зону конфлікту російські миротворці не справляються з покладеними на них завданнями, оскільки вони не роблять жодних кроків із захисту прав місцевих жителів, а часто й сприяють сепаратистам у нагнітанні обстановки».
Підтвердженням слів держмінінстра є інцидент, що стався днями в грузинському селі Авневі на території Південної Осетії. Невідомі обстріляли трьох грузинських поліцейських перед будівлею місцевого відділення поліції. МЗС Грузії назвало інцидент «провокацією», що має на меті спровокувати грузинську владу на кроки у відповідь. «Вказані провокації здійснюються на тлі бездіяльності так званих миротворців і їхнього керівництва, тоді як боротьба з таким злочином є прямим завданням миротворчих сил», — йдеться у заяві МЗС Грузії.
М. Антадзе також зазначив, що в зоні грузинсько-осетинського конфлікту обмежені й права військових спостерігачів ОБСЄ, і це питання також вимагає перегляду.
Як і слід було чекати, реакція Абхазії на пропозиції Грузії була негативною. Повпред президента Абхазії в Гальському районі республіки Руслан Кишмарія заявив, що Сухумі ніколи не піде на перегляд базових угод з урегулювання конфліктів в Абхазії та Південній Осетії.
Тим часом Росія заявила про зацікавленість у відновленні діяльності Координаційної ради, що займається грузинсько-абхазьким урегулюванням. Про це повідомив статс- секретар, заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін. Треба нагадати, що раніше президент Росії Володимир Путін порадив Тбілісі вирішити питання за допомогою референдумів — як у Південній Осетії, так і в Абхазії. Президент Грузії Михаїл Саакашвілі розкритикував цю пропозицію та заявив про намір урегулювати конфлікти в колишніх автономіях «із Росією або без неї».
КОМЕНТАР
Олександр РОНДЕЛІ, президент Фонду дослідження стратегії та міжнародних відносин Грузії:
— Дагомиська угода не була справедливою. Тоді Грузія опинилася одна проти трьох. Вона ставила грузинську сторону у вельми невигідне становище. Звісна річ, так довго це не може тривати. Цей формат — неефективний. Причому чисельна перевага переходить у якість. При цьому не видно бажання Росії вирішити цю проблему. Там, як і в абхазькому випадку, декларується територіальна цілісність, яку вже сьогодні офіційні особи Росії ставлять під сумнів. А практично поступово триває анексація грузинської території. На цьому прикладі видно, що заяви Росії розходяться з її справами.
Тому зараз Грузія чітко заявляє, що вона не згодна з нав’язаним форматом, який ніяк не веде до вирішення проблеми. Фактично цей формат став інструментом захоплення грузинської території. Треба вирішувати конфлікт, а не захоплювати чужу територiю. Те, як Росія поводиться з сусідньою державою Грузією, має насторожити інших сусідів Росії.
Що спричинить розрив Дагомиської угоди? Не думаю, що від цього кроку Грузії буде гірше. Адже триває де-факто захоплення нашої території. Ми намагаємося відстояти свої інтереси в односторонньому порядку. Звісно, сам на сам це зробити буде складно. Грузія сподівається, що міжнародна громадськість зрозуміє її та допоможе відстояти національні інтереси. Це не означає, що саме так станеться. Але в нас немає іншого виходу.
Грузія відхиляє пропозицію Путіна вирішувати ці проблеми за допомогою референдумів. Це по-блюзнірськи — говорити про референдум на території, де багато людей убиті та сотні тисяч людей вигнані.
