Учора Конституційний суд Румунії визнав легітимною процедуру імпічменту президенту країни, за який проголосував парламент 6 липня. Виконуючим обов’язки президента назначено Кріна Антонеску (Національна ліберальна партія), який в даний час є і головою Сенату. Всі повноваження до нього перейдуть 29 липня. Цього дня у Румунії пройде референдум, на який і буде винесено питання імпічменту президентові Траяну Бесеску. А ось саме клопотання глави держави про конфлікт між ним і парламентом суд відхилив. Ситуацію з імпічментом вже розкритикували США та ЄС. Зокрема, бундесканцлерін Ангела Меркель назвала його «неприйнятним і таким, що порушує фундаментальні принципи верховенства права». Процедура імпічменту президента Бесеску, яка відбувається в Румунії, — другий випадок в Євросоюзі. Свого часу в Литві таким чином був відправлений у відставку президент Паксас. Є дві обставини, на які слід звернути увагу: чітко прописана в нормативних актах процедура імпічменту та неухильне їх виконання. Враховуючи те, що опозиція в Україні обіцяє імпічмент Президентові Януковичу, приклад із президентами Румунії та Литви є досить прикметним. В першу чергу необхідна чітка регламентація й прийняття необхідних законів із виписаною процедурою. Остання обставина для нашої політичної культури — особливо важлива. У нас законів багато, але механізми їхнього виконання відсутні.
«День» звернувся до директора бухарестського Центру запобегання конфліктам Оани ПОПЕСКУ і попросив її прокоментувати імпічмент Бесеску: чи були для цього підстави, або ж це боротьба між президентом і прем’єром Віктором Понту?
— Це не лише внутрішня боротьба, — вважає пані Оана. — СЛА (Соціал-ліберальний альянс) заявив про намір оголосити Бесеску імпічмент задовго до того, як люди, що виходили протягом зими на вулиці, закликали його подати у відставку.
— Чи було дотримано всіх внутрішніх процедур, щоб приймати рішення про усунення Бесеску від влади?
— Президент порушував конституцію знову і знову. Не знаю, наскільки це важко чи легко довести з юридичної точки зору, утім, конституційний суд уже підтвердив, що обвинувачення СЛА є правильними на підставі чотирьох окремих аспектів. Президент каже, що не було СЕРЙОЗНИХ порушень конституції та що він оскаржуватиме це рішення. Але навіть якщо Бесеску і визнає це, у нього не буде достатньо шансів, щоб це рішення скасувати.
Поряд із цими правовими підставами, президент втратив величезну суспільну підтримку, оскільки намагався централізувати владу (наприклад, взяти на себе повноваження прем’єр-міністра — не через зміни в конституції, а де-факто, через інституційні механізми, і зробити майже неможливим для прем’єра працювати належним чином). Траян Бесеску оголосив заходи економії, які призвели до надзвичайної бідності, й саботував кожен уряд (включаючи й нинішній), який не було сформовано з його власної партії.
Утім, прямих доказів цього немає, але також виглядає дуже ймовірним, що президент чинив тиск на правосуддя шляхом переслідування своїх політичних опонентів або використовував засоби масової інформації, щоб відмовлятися від цього, коли справи не були достатньо мотивованими, щоб їх передати до суду. Однак все одно існують деякі докази проти Бесеску. Він також сприяв постійній атмосфері жорстокої боротьби між своїми друзями, в руках яких була зосереджена вся можлива влада, та політичними опонентами.
Все це — вагомі причини для імпічменту. Звичайно, монета не має лише одну сторону, й у нинішньої влади також є недоліки. Можливо, однією з головних причин для імпічменту є те, що Бесеску, здається, є тією людиною, яка проштовхнула рішення проти екс-прем’єра Адріана Нестасе (СДП — соціал-демократи) у справі корупції, де його було звинувачено і засуджено до тюремного ув’язнення. Так що тепер мова йде про помсту. Крім того, це може бути і відповіддю на звинувачення Бесеску Понту (прем’єр-міністр Румунії. — Авт.) в плагіаті і т.д. Але це не змінює того факту, що насправді більшість у парламенті й, очевидно, люди (64% за останніми опитуваннями) хочуть, щоб Бесеску залишив офіс.
— Як цей імпічмент сприймається в експертних колах Румунії?
— Більшість експертів згодні з думкою, що Бесеску винний у всьому з перерахованого вище. Багато хто говорить, що він повинен іти, щоб румуни повернулися до стабільності й почати деполітизацію інститутів. Таким чином ми можемо прийняти «абсолютну владу» від колишньої правлячої ДЛП (партії Бесеску) і повернутися до демократичного розподілу влади. Крім того, нинішній уряд ніколи не зможе працювати з Бесеску, тому що він завжди саботуватиме його. Аналітики також згодні з тим, що він втратив багато своїх основних активів, зокрема, і популярність. Він також привніс політичний дискурс та політичну конкуренцію, десь в області ударів нижче пояса, які просто створюють нездорове суспільне середовище, де люди з обох сторін дуже радикально налаштовані й хочуть отримати й утримати владу будь-якою ціною.
З другого боку, багато хто говорить, що Траян Бесеску чесно намагався реформувати правосуддя, зробити його незалежним, щоб розслідувати корупцію на високому рівні. Також румунські заходи економії були першими і найбільш радикальними в Європі. Справді, населенню потрібно було нести тягар, але в той же час ці заходи зробили свій внесок в економіку й фінанси, які в цілому не є такими нестійкими, як в інших країнах. Таким чином, прихильники Бесеску кажуть, що такі дії були болючими, але необхідними. В той же час вони говорять, що СЛА зараз просто намагається отримати від ДЛП контроль над державними інститутами, так що це просто боротьба за сфери впливу, і в деякій мірі це насправді так.
— Яким може бути результат референдуму і як все це сприймається в ЄС, враховуючи те, що Румунія потребує фінансової допомоги?
— Існує велика ймовірність того, що такий референдум відбудеться (за деякими даними, його підтримують 64%) і Бесеску буде притягнутий до відповідальності. У найближчі дні Понта перебуватиме у Берліні, Парижі, Брюсселі, де пояснюватиме, що Румунії не загрожує нестабільність, а імпічмент — радше нормальна, демократична процедура, яка дає людям право відмовитися від підтримки президента, після якої вони неминуче зроблять висновки.
Європейська народна партія, група Бесеску в Європейському парламенті, оголосила про зловживання СЛА владою, в той час як СДП/АЛДЄ (Соціал-демократична партія/ Альянс лібералів і демократів за Європу. — Авт.), групи СЛА у Європарламенті, підтримали відставку Бесеску.
Таким чином, кожна сторона використовує своїх союзників у Європі. Більшість інших лідерів просто висловлює стурбованість із приводу того, що відбувається в Румунії. Вони також попередили, щоб все залишалося в рамках закону, аби зберегти міжнародні зобов’язання Румунії. Звісно, так і буде.
Від внутрішньої кризи на міжнародному рівні немає ніяких наслідків: румунський лей слабшає, але це тому, що він залишався стабільним у той час, коли на фоні кризи євро слабшали інші валюти (Національний банк контролював це, і тепер лей почувається трохи «вільніше»). Не змінюється і зовнішня та європейська політика Румунії, зобов’язання МВФ будуть виконані.
Держава цілком здатна виконувати свої функції. Тільки, звичайно, інвесторам ніколи не подобалася нестабільність, наша економіка і політика уряду не були блискучими, було це під час кризи чи ні. Так що ніхто не задоволений тим, що у нас у цей час немає стабільного уряду, який би більше займався економікою, а не вирішував свої внутрішні проблеми.
ДОВІДКА «Дня»
Соціал-ліберальний альянс (СЛА) — правлячий альянс, який складається з трьох партій: Соціал-демократичної партії (СДП, голова — Віктор Понта), Націонал-ліберальної партії (НЛП, Крін Антонеску) та Консервативної партії (Даніель Константін).
ДЛП — Демократична ліберальна партія Румунії (голова Васілє Блага). Певний час її членом був Траян Бесеску.
