Тим часом наразі внутрішньополітичні перипетії в Румунії досягли небувалої напруги за увесь час ведення передвиборчої кампанії. У цю середу, тобто за три дні до виборів, спеціальна румунська рада, яка займалася вивченням архівів країни, оприлюднила інформацію про те, що близько 40 кандидатів, які балотуються до румунського парламенту, співпрацювали раніше з колишньою комуністичною політичною поліцією Секуритатя.
Румунським законодавством, між тим, передбачено, що політичні діячі повинні обов’язково проінформувати народ про свою колишню співпрацю із Секуритатя. Кандидати на виборчі посади, заповнюючи заяви в центрвиборчкомі, обов’язково повинні вказувати свою причетність або ж непричетність до колишньої спецслужби. Названі ж Національною радою претенденти на отримання парламентських крісел, вочевидь, цього не зробили.
У зв’язках з Секуритатя звинувачуються представники фактично всіх політичних сил Румунії, які боротимуться за місця в парламенті. Найбільше колабораціоністів виявилося серед поки що правлячої коаліції Демократичних Зборів. Але в списку є й представники опозиційних соціал-демократів, які значно обганяють своїх суперників за популярністю серед виборців. Скандал може не лише коштувати соціал-демократам місць у парламенті, але й зменшити шанси їхнього кандидата у президенти Іона Ілієску, який наразі має найбільше шансів на перемогу.
Президент Національної ради Георге Онісору підкреслив, що цивільній прокуратурі вже доручено перевірити, чи вказали кандидати в парламентарії у заповнених заявах про свою співпрацю з Секуритатя. Інакше румунським законодавством передбачений у кращому випадку штраф, у гіршому — відбування тюремного терміну. Втім, торік у червні під час муніципальних виборів у Румунії вже були викриті серед кандидатів сім чоловік, які співпрацювали з Секуритатя. Проте жодної відповідальності за приховування свого минулого вони не понесли.
