В Європі дедалі більше активізується діяльність, пов’язана із створенням регіональних організацій. Торік за ініціативою України й Грузії з’явився Чорноморсько-Балтійський форум, який отримав назву «Спільнота демократичного вибору». Від України вирішила не відставати Румунія. Наприкінці минулого року румунський президент Траян Бесеску виступив з ініціативою створити Чорноморський форум діалогу й партнерства. Метою форуму є забезпечення ефективнішого реагування на виклики в Чорноморському регіоні. 5 — 6 червня в Бухаресті відбудеться перший саміт новоствореного форуму. Які сподівання покладають у Румунії на нову організацію? Чи не буде він конкурувати з існуючими в Чорноморському регіоні організаціями? На ці запитання в інтерв’ю «Дню» відповів міністр закордонних справ Румунії Михай-Резван УНГУРЯНУ.
«МИ НАВІТЬ НЕ СПОДІВАЛИСЯ НА РЕГІОНАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО»
— Які цілі ставить Румунія, ініціювавши створення Чорноморського форуму?
— Усе дуже просто. У Чорноморському регіоні фактично відсутнє скоординоване співробітництво. Можна лише згадати про економічну співпрацю в рамках організації ОЧЕС, а також незначну військово- морську діяльність у рамках Чорноморської групи військово-морської співпраці «Блексіфор». Але якщо порівняти Чорноморський регіон із Середземноморським, то можна побачити великі відмінності в організації співпраці в цих регіонах. Ще більша різниця виявляється при порівнянні Чорноморського регіону з Балтійським. Суть нашої ініціативи виявляється в наступному: чим більше ми співпрацюємо, чим більше ведемо діалог на багатосторонньому рівні, тим більше шансів досягти взаємної довіри. А взаємна довіра — це безпека в регіоні.
Керівники держав, які мають вихід у Чорне море, фактично не мали можливості зустрітися за одним столом, аби вирішити особливо важливі завдання. По-перше, ми повинні з’ясувати, як створити позитивний імідж цього регіону, як представити його світовим торговельним партнерам — навіть тим державам, які знаходяться далеко за океаном (приміром, США). По-друге, держави-учасниці форуму мають визначити перелік невідкладних питань, за вирішення яких потім візьмуться експерти для підготовки конкретних проектів. Потім ці проекти можуть бути передані для реалізації, зокрема, до ОЧЕС.
— Бухарест вирішив перебрати на себе роль регіонального лідера?
— Ні, ми про це й гадки не маємо. Румунія ж не для себе ініціює цей форум. Ми лише хочемо сприяти обміну думками, досвідом між державами регіону. У Євросоюзі немає лідерів, там — усі партнери. Саме дух партнерства лежить в основі створюваного форуму. Ось чому наш задум не є формальним. Усі учасники цього форуму будуть рівноправними — чи то Молдова, чи то Україна, чи то Росія. Мова йде не про лідерство, а про спробу надати прискорення розвиткові регіону.
— Чи не забагато в нашому регіоні організацій, які «перекривають» одна одну? Чи не можна було б питання, які збираються обговорити на Чорноморському форумі, порушувати на засіданнях ОЧЕС чи ГУАМ?
— Якщо говорити про ОЧЕС, то формат співпраці цієї організації стосується лише економічних проблем і не охоплює таких проблем, як захист довкілля, великі інфраструктурні проекти, забезпечення енергоресурсами. А з енергетичними проектами можна справитися тільки в тому випадку, коли всі країни регіону зроблять внесок. Це пояснюється тим, що такі проекти важко реалізувати, до того ж вони потребують багато коштів. Саме цими питаннями має займатися форум. Треба визнати, що певний час ОЧЕС був форумом для політичних дискусій і не займався серйозними економічними речами. Одним із досягнень ОЧЕС є створення Інвестиційного банку, але це — лише один проект, який став результатом діяльності цієї організації. Можливості ОЧЕС повинні краще використовуватися. Існує чимало добрих намірів щодо співпраці, але часто їхній реалізації заважає неймовірна бюрократія й брак активності.
Інша історія — ГУАМ. Це об’єднання лише сьогодні стає на ноги. Воно було на межі колапсу 2000 року, потім стало дуже бездіяльнім. Тепер під головуванням України ГУАМ стає організацією. Вона буде лише доповнювати Чорноморський форум. Такий підхід є привабливим.
ЧОРНЕ МОРЕ — СЕРЕД ПРІОРИТЕТІВ ЄС
— Чи отримала ваша ініціатива підтримку з боку Євросоюзу?
— Я буду з вами відвертим. Раніше ЄС мало приділяв уваги Чорноморському регіону. Саме завдяки зусиллям Румунії й Болгарії та їхньому майбутньому членству в ЄС цей регіон потрапив до списку пріоритетів зовнішньої політики Брюсселя. За бурхливою історією регіону ніхто не зважає на його фантастичний потенціал, навпаки, всі бачать перед собою лише власні проблеми. Чорноморський регіон — це не лише проблеми, а, більшою мірою, позитивні проекти, які можуть бути реалізовані й стануть дуже привабливими для ЄС iз економічного погляду. А це, у свою чергу, сприятиме надзвичайному процвітанню регіону.
— Які країни запрошені для участі в Чорноморському форумі? Чи відомо, хто представлятиме на ньому Україну?
— На форумі буде представлено багато європейських країн. Я вдячний Президенту Вікторові Ющенку за те, що він підтвердив участь у форумі. Також до Бухареста приїдуть керівники Молдови, Грузії та Азербайджану. Ми очікуємо на відповідь про те, на якому рівні буде представлена Росія. Також візьмуть участь Туреччина, Греція. Очікуємо на представника високого рівня від США. Форум діє в інтересах країн цього регіону, а інші можуть приєднатися до обговорення.
— Чи вже підготовлений порядок денний першого засідання?
— Так. Ми вже підготували проект політичної декларації. Над його текстом працювали всі експерти країн Чорноморського регіону. Політична декларація є досить цікавою. У цьому документі зафіксований список проблем, які мають вирішувати президенти чи глави урядів. Мова йде про енергоресурси, співпрацю щодо створення інфраструктури, а також про права людини.
«УКРАЇНА Й РУМУНІЯ НЕ Є ЗАРУЧНИКАМИ ОДНІЄЇ-ДВОХ ПРОБЛЕМ»
— Брюссель нещодавно відстрочив оголошення дати вступу Румунії до ЄС. Чи не посіяла така позиція паніку в румунських політичних колах?
— Дата вступу Румунії до ЄС відома — 1 січня 2007 року, але вона має бути підтверджена. Ми багато виконали з того, що нас просив зробити ЄС. Великі й продумані реформи проводяться в усіх напрямках. Паніки в нас не має. Навпаки, ми концентруємо зусилля на тому, що ще треба виконати. Тому наші європейські партнери будуть повністю переконані, що ми готові стати членами ЄС без внесення в спільноту додаткових проблем.
— Як би ви оцінили відносини України й Румунії, які досі були затьмарені проблемними переговорами щодо кордону?
— Відносини між Румунією та Україною не є заручниками одного чи двох проблемних питань. Бухарест, приміром, має інший погляд на те, що відбувається з каналом на Дунаї. Ми вважаємо, що такі проекти завдають шкоди довкіллю. З іншого боку, я не вважаю, що такі проблеми є свідченням проблемності наших відносин, які насправді стають кращими. Я можу визнати, що не зовсім задоволений рівнем наших економічних відносин, зокрема товарообігом, який становить 0 млн. Гадаю, що наші країни мають поліпшувати торговельні відносини, відкривати ринки для взаємного доступу товарів. Існує великий інтерес до заохочення українців адаптувати законодавство до європейського. Це б спростило доступ інвестицій в Україну та експорт.
— Чи просувається питання з розмежування економічної зони й шельфу в Чорному морі, яке зараз перебуває на розгляді в Гаазькому суді?
— Ми представили в Гаагу свій меморандум минулого року, а минулого тижня Україна подала свій контрмеморандум із цього приводу. Це все слід розглядати як арбітраж у міжнародному суді з проблеми, яка сприймається й інтерпретується нашими країнами по-різному. Водночас ми зберігаємо двосторонній діалог відкритим з цих питань на рівні експертів та дипломатів обох країн. З’явиться якась нова ідея — ми готові її сприйняти, якщо вона задовольнятиме обидві сторони.
— Які питання ви піднімали під час зустрічі з українським колегою Борисом Тарасюком?
— Ми обговорили короткий список питань, оскільки мали обмаль часу, зокрема приділили увагу питанню будівництва каналу. Ми домовились, що міністри довкілля наших країн зустрічатимуться стільки разів, скільки потрібно. Також ми обговорили проблеми національних меншин. Я запросив Б. Тарасюка з візитом у Румунію, аби він відвідав якомога більше українських громад у нашій країні. Вони потребують підтримки від Києва. Ми також наблизилися до підписання угоди про візи. Я сподіваюсь, що нам удасться зробити так, щоб візи були безкоштовні.
