Учорашній день, коли оголосили про зниження до 13% річних ставки рефінансування (з 15 червня, а до цього вона становила 14%), може стати пам’ятним для банківської системи Росії. Цим позитивним сигналом Центробанк повідомив країні приємну новину: на його думку, особливих загроз для банківської системи не існує.
Разом із тим у банківському королівстві Росії аж ніяк не все гаразд. Тут явно запізнилися і тільки тепер уперше спробували ввести систему страхування банківських вкладів. Термін подачі банками заявок на вступ до неї закінчується. За два тижні до дедлайну (27 червня) клопотання подали 424 із 1185 банків, тобто третина. За умовами російського Центробанку, кредитні установи, які залишилися поза цією системою, втратять можливість працювати з приватними вкладниками. У цей момент вельми загострилася конкуренція. Російська преса пише про можливий переділ банківського ринку. І справді, якісь банки зайнялися складанням так званих чорних списків, куди нарівні з дрібними та середніми банками потрапили навіть лідери ринку з першої десятки.
Адже негативна інформація про будь-який банк після історій із «Содбізнесбанком» (у нього Центробанк відібрав ліцензію) та Кредиттрастбанком, якого мало не спіткала така сама доля, може призвести до втрати репутації, що в банківському бізнесі рівнозначно краху.
Щоб заспокоїти громадськість, Центробанк РФ почав перевіряти найбільші банки на предмет входження в систему гарантування. Проте про ці банки, як кажуть, можна не турбуватися. З дрібними та середніми складніше. У середу перший заступник голови ЦБ Андрій Козлов заявив, що в банківській системі Росії триває складний процес структурної перебудови: «Ми не хочемо, щоб слабкі банки вступали в систему страхування вкладів, і Банк Росії повинен перешкоджати цьому».
У середу аналітики Об’єднаної фінансової групи опублікували доповідь під назвою «Привид банківської кризи підкреслює необхідність реформи». Експерти передбачають, що кілька сотень банків закриються протягом найближчих двох років, і наголошують, що «попри зусилля ЦБ, банки продовжують не довіряти один одному».
Банкіри підтверджують, що впродовж останніх двох тижнів боротьба в банківському секторі посилилася. Очевидно, ставиться мета дискредитувати конкурентів настільки, що навіть якщо вони і пройдуть перевірки ЦБ на вступ до системи страхування вкладів, то їхня репутація буде зіпсована, і банк виявиться усунений із ринку. При цьому великі банки в цій ситуації повелися гідніше: вони, за даними Газети.ru, домовилися не поширювати будь-яку подібну інформацію.
Нагадаємо, що формальною причиною для банківської кризи в Росії стали колізії навколо «Содбізнесбанку», а далі почалася ланцюгова реакція. Почастішали неплатежі за кредитами. У неофіційних коментарях багато банкірів повідомили газету «Коммерсантъ» про невиконання іншими банками своїх зобов’язань. Хоч офіційно жоден банк не оголосив про неповернення коштів. Дрібні та середні банки були вимушені просити продовження термінів платежів, не зумівши отримати нові позики навіть під підвищені відсотки. При цьому ставки із кредитів на міжбанківському ринку доходили до 80 відсотків річних, та навіть на таких умовах банки відмовлялися давати в борг. Президент Московської міжбанківської валютної асоціації Олексій Мамонтов заявив, що у вівторок весь ринок міжбанківського кредитування було паралізовано. Істотно скоротилося кредитування під заставу векселів, облігацій і акцій. Для залучення коштів банки почали продавати акції провідних компаній, що призвело до зниження їхнього котирування.
Але керівництво Центробанку наполегливо заявляє, що для кризи немає жодних фундаментальних економічних причин, а випадок із «Содбізнесбанком» є винятковим. У вівторок заступник голови ЦБ Андрій Козлов назвав повідомлення про кризу «елементарним прикладом нагромадилися серйозні проблеми з ліквідністю».
Природно, все те, що відбувається в сусідній країні, з якою Україну пов’язують відносини за багатьма лініями, в тому числі й у сфері фінансів, не може не хвилювати. Тим більше, що не виключений і варіант експорту кризової ситуації. Але українські експерти поки що не вбачають підстав для неспокою. Перший заступник голови НБУ Арсен Яценюк пояснює це тим, що українська економіка досить диверсифікована. «Тільки макроекономічна нестабільнесумлінної конкуренції». «Цю ідею спеціально вкинули з метою захистити окремі несумлінні капітали та дискредитувати владу, насамперед Центробанк», — заявив Козлов.
Отже Банку Росії доводиться виступати в ролі рятувальника. Він прийняв рішення про розширення списку паперів, які приймають у заставу за кредитами. Це робиться для того, щоб збільшити рефінансування банківської системи. Разом із тим, як пише «Коммерсантъ», ЦБ визнав, що «в банків третього кола ність у Росії може вплинути на фінансовий сектор в Україні. Нестабільність банківської системи як окремого сегмента може вплинути тільки на ті банки, які мають кореспондентські відносини з російськими контрагентами», — сказав він.
На думку президента «Банку НРБ-Україна» В’ячеслава Юткіна, кризова ситуація в російській банківській системі має короткостроковий характер. За його словами, українські фінансисти вважають малоймовірним повторення російського сценарію в Україні. Економічних передумов для кризи в Росії немає, — вважає Юткін. Але кількість запитань клієнтів про розвиток ситуації на ринку, з його слів, зростає, а, відповідно, зростає й нервозність. У найскрутнішому становищі можуть опинитися дрібні банки, яким може не вистачити рублів для проведення клієнтських платежів. За несприятливого розвитку подій криза може посилитися панікою серед клієнтів, які почнуть переводити кошти до більших банків. Повторення російського сценарію в Україні малоймовірне тому, що основною причиною паніки там стала спроба посилення контролю Центробанку над банківським ринком, а в Україні це практикується давно, вітчизняна банківська система переносить це безболісно, повідомляє для «Дня» думку Юткіна Анатолій Осадчий. Крім того, в Росії вистачає банків з сумнівною структурою та боргами, тоді як в Україні, на думку Юткіна, вирішенням питання капіталізації зайнялися раніше, і зараз ситуація поступово покращується.
