Саміту ЄС, що відкривається сьогодні в Ніцці, загрожує доля стати найбільш провальним за всю історію Союзу — оскільки між його членами так і не досягнуто єдності з жодного з життєво важливих для подальшого існування ЄС питань. Немає консенсусу ані з проблеми початку розширення ЄС на Схід, ані з питання фундаментальних інституційних реформ всередині Союзу, саме які й можуть зробити можливим це розширення. Автор цієї статті, схоже, песиміст в своїх очікуваннях, і останні повідомлення не надихають на більш оптимістичний тон.
Сто років тому в англійському гумористичному журналі «Punch» була опублікована картинка, що зображувала нервового молодого пастора, який сидить за сніданком із своїм єпископом. Молода людина їла зварене яйце, і очевидно, воно їй не подобалося. Єпископ спитав: «З Вашим яйцем все гаразд?», і почув у відповідь: «Ваше преосвященство, воно чудове… місцями».
Картинка всім сподобалася і породила фразу, котру використовують й досі, хоч звичайно неправильно зрозумілу або неправильно вживану. Початкове значення жарту полягало в тому, що пастор просто був ввічливим, яйце може бути або поганим, або хорошим, і те, яке він їв, було поганим.
Саміт Європейського Союзу в Ніцці 7—9 грудня — також свого роду «яйце пастора». Питання полягає в тому, чи буде він поганим на всьому протязі і за своїми результатами, або буде «місцями прекрасним». Можлива відповідь — «І те, й інше». Швидше за все, саміт не досягне своїх безпосередніх цілей, але він може відкрити двері для серйозного прогресу в майбутньому.
Мета саміта, що явно демонструється — зробити зміни в процедурі прийняття рішень Європейським Союзом, які дозволять враховувати і рахуватися зі вступом в ЄС принаймні 12 нових членів. Всі розуміють, що зміни повинні бути радикальними. Принаймні, майбутнє розширення зажадає збільшення більшості при голосуванні в Раді Міністрів, якщо ЄС не буде паралізований наявністю 27 членів та існуванням права вето у 27 держав.
Більшість країн-членів ЄС не дуже бажають, аби щось настільки далекосяжне реалізовувалося. Франція, головуюча в ЄС, склала список 50 напрямів політики, де можливе застосування голосування по більшості. Німеччина не хоче, щоб не на її користь склалася перевага з питання про імміграцію, Франція — з питання про торгівлю послугами, Великобританія — з питань оподаткування. І узагальнений результат всіх цих побажань різних країн буде таким, що на саміті в Ніцці, схоже, буде розглянута вельми скромна можливість потенційного збільшення голосування за принципом більшості, набагато скромніше, ніж обсяг заявок на вступ в ЄС.
Подібна тенденція буде переважати в більшості інституційних питань порядку денного. У принципі, Комісія повинна бути скорочена після розширення ЄС, щоб число членів Комісії було менше, ніж число країн-членів ЄС. Так само, великі держави-члени повинні мати більше голосів в Раді Міністрів, відповідно до числа населення в цих державах. Меншим державам-членам ЄС це не до вподоби. З обох питань очікується серйозне протистояння, і будь-яке рішення, швидше за все, або буде половинчастим, або просто буде відкладене.
Все ж таки, 15 держав- членів ЄС можуть компенсувати колективний нервовий зрив наданням більш легких можливостей гнучкої або різношвидкісної інтеграції. Це може стати обхідним шляхом для дилеми голосування за принципом більшості, оскільки дозволить державам-членам кооперуватися у певних напрямах, а не чекати одноголосного рішення всіх партнерів. В цей час гаряче обговорюється, чи стане це бажаною процедурою, але фактично різношвидкісна інтеграція вже існує, в тому значенні, що Велика Британія і Данія не є учасниками і, можливо, ніколи не приєднаються до євро.
Якщо ці крихітки будуть підсумком саміта в Ніцці, він виявиться незадовільним, і навіть зазнає невдачі. Але дійсна важливість зустрічі може виявитися не в обмежених обговореннях, які зможуть і захочуть вести глави уряду, а у відкритті серйозної розмови про майбутній напрям розвитку ЄС.
У Ніцці станеться також формальне прийняття Угоди про Основні права (Charter of Fundamental Rights). У своїй нинішній формі цей документ відображає всі права, якими користуються громадяни ЄС у вигляді існуючого законодавства: його мета — не в підтвердженні будь-яких нових прав, і він також не може застосовуватися в Європейському Суді. Іншими словами, це просто прийом — спосіб використання технологій PR, щоб додати ЄС привабливості в очах громадськості, без підтвердження якихось реальних переваг.
Але навіть як спосіб PR, Угода може впливати. Наприклад, в Статті 2 говориться: «У кожної людини є право на життя. Ніхто не може бути засуджений до смертної страти і позбавлений життя». Здається очевидним, що цей принцип буде ефективно пов’язувати всі країни-члени ЄС і всіх кандидатів на вступ. Питання, яке буде поставлене в Ніцці — чи треба вносити цю Угоду в Договори ЄС і таким чином надавати їй силу закону.
Іншим подібним питанням в Ніцці стане питання, чи прийшов час, щоб спростити Договори по ЄС, які в даний момент є заплутаним поєднанням загальних принципів і складних деталей. Спрощення може з самого початку стати ще одним прийомом — зробити Договори більш зрозумілими для виборців, але без внесення будь-яких змін до законів. Але з іншого боку це може стати першим істотним кроком на шляху створення Європейської Конституції.
