Поліція спромоглася лише на недовгий кволий супротив. Армія взагалі не втручалася. Не було помічено жодного пересування військових частин територією СРЮ, які могли б свідчити про підготовку Мілошевича до реваншу. Про результати наради вищого командування, яка тривала всю ніч, не повідомляється. Де Слободан Мілошевич — було невідомо до останнього. Президент Росії Володимир Путін визнав президентом країни Коштуніцу. Держсекретар США Мадлен Олбрайт порівняла все, що відбувається, з падінням Берлінської стіни.
Югославська «революція» не обійшлася без жертв: за повідомленням АП, загинула одна дівчинка, троє осіб постраждало від пострілів поліції. Танюг повідомляє про загибель двох осіб. Більше ста чоловік були поранені.
«Сербія звільнилася від правління Мілошевича», — заявив Коштуніца у зверненні по першому каналу телебачення. Між тим він дав зрозуміти, що віддавати Мілошевича Гаазі під міжнародний трибунал нова влада не буде. У своїй промові югославський опозиціонер також поклав великі сподівання на те, що нарешті країни Заходу скасують санкції проти Сербії, як то вже було обіцяно. Заяви про те, що вже в понеділок санкції можуть бути скасовані, оприлюднили Білл Клінтон та Хав’єр Солана, координатор зовнішньої політики та безпеки ЄС. До речі, білоруська влада, яка досі числилася серед апологетів Мілошевича, офіційно заявила, що Мінськ політичного притулку Мілошевичу не надаватиме. Президент України заявив, що для України важливо, щоб президентом Югославії став демократично обраний претендент, повідомив Інтерфакс- Україна.
Всі коментарі стосовно югославських подій виходять із того, що Мілошевич більше був не в змозі утримувати владу, він програв, народ втомився від його тринадцятирічного правління. І що тепер потрібно зробити все, щоб уникнути насильства.
Перше враження від югославських подій — що в Європі покінчено ще з одним диктаторським режимом. Хоча зовсім не факт, що Коштуніца, який підтримував чи не всі попередні балканські війни, буде кращим президентом, зуміє налагодити відносини з сусідніми країнами і дійсно робитиме все для повернення Югославії у європейське лоно. Опозиція, йдучи на загальні вибори, не мала ні чіткої програми, ні справжньої єдності. Серби голосували не стільки за демократію, скільки за повернення до тих стандартів життя, до яких вони звикли за часів Тіто і які ще існували на початку правління Мілошевича. Говорити про роль Заходу в останніх подіях було б не до кінця справедливо — швидше, Мілошевич програв навіть з його адмінресурсом. Його повернення до влади зараз вже виглядає неможливим.
І що б не говорили про сербів, вони проявили справжню громадянську позицію. Може бути, югославська революція матиме ще більше значення для європейської історії, ніж страйк «Солідарності» у 80-му в Гданську. Досі ж усі відомі з історії приклади переходу влади в Сербії не були занадто мирними, хіба що — після смерті Тіто.
P.S. Посольство України в Югославії продовжує функціонувати в робочому режимі і вживаюти всіх заходів для захисту прав громадян України, які знаходяться на території Югославії, повідомили Інтерфаксу-Україна в прес-центрі МЗС. В самому посольстві відмовилися надавати інформацію про розвиток подій, відіславши кореспондента «Дня» до прес-центру МЗС.
