У Росії відбувається методичне руйнування Української бібліотеки Москви. Саме так прокоментував «Дню» її засновник Юрко Кононенко позавчорашнє знищення річних підшивок українських газет за наказом нинішнього директора установи Наталії Шаріної.
«Вчора (19 листопада. — Ред. ) почалося нищення бібліотечних фондів. Це вже взагалі середньовічне варварство. Влада хоче ліквідувати бібліотеку української літератури, й це триває вже понад рік», — сказав Кононенко. За словами нашого співрозмовника, якого усунуто від діяльності бібліотеки, особливий тиск на українських співробітників почав чинитися з березня, коли установа переїхала до нового приміщення. Колишній директор бібліотеки Валентина Слюсарчук повідомила «Дню», що їй довелося в березні написати заяву про звільнення.
Кононенко зазначив, що зараз на посаді директора перебуває Шаріна, яка, за його словами, навіть не знає української мови. «Влада Москви прислала її з метою зруйнувати бібліотеку», — заявив він.
За повідомленням прес- служби регіональної громадської організації «Українці Москви», газетний фонд знищено без складання будь-яких актів, як того вимагають нормативні документи. За твердженням прес-служби, «злочинну акцію було проведено рано-вранці, до приходу на роботу співробітників-українців. Шаріна та її заступник Безпалько особисто вантажили газети на автомашину, яка вивезла їх у невідомому напрямку».
У фонді зберігалися річні комплекти українських газет українською та російською мовами за 1988—2006 роки, зокрема «День», «Дзеркало тижня», «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Демократична Україна», «Сегодня», «Літературна Україна», «Україна молода», тощо. Знищено також окремі раритетні примірники українських газет ХIХ—ХХ століть, газети української діаспори Росії та інших країн, що зберігались у відділі російської україніки, примірники часопису «Український огляд», який видавався багато років російським та українським публіцистом О. Руденком- Десняком, стверджують «Українці Москви». Газетний фонд бібліотеки був складовою частиною її загальних фондів і збирався впродовж двох десятиріч за допомогою українських організацій Росії та державних установ України, посольства України в Російській Федерації.
