Про будні наших миротворцiв в Iраку — в інтерв’ю з командиром 6-ї окремої механізованої бригади генерал-майором Сергієм ОСТРОВСЬКИМ.
— Пройшло два місяці, як підрозділи 6-ої окремої механізованої бригади прибули до Іраку. Чи можна підбити перші підсумки?
— Після ретельної тримісячної підготовки 4 березня особовий склад 6-ої окремої механізованої бригади (омбр) повністю завершив передислокацію з України до Іраку. Уже з 19 лютого військовослужбовці, які прилетіли першими бортами, перейняли повноваження в провінції Васіт від наших попередників — колег зі складу 5-ої омбр та приступили до виконання завдань із підтримання миру та стабільності в зоні відповідальності українського контингенту.
Хочу відзначити, що офіцери управління, командири підрозділів, військовослужбовці за контрактом намагались якомога швидше вникнути в ситуацію на місцях, вивчити обстановку... Результатом копіткої роботи, сумлінного ставлення до виконання покладених завдань стали досягнуті за цей період кращі показники в багатонаціональній дивізії «Центр-Південь». Усього трохи більше ніж за місяць моїми підлеглими вже проведено близько 200 конвоїв, здійснено понад 430 патрулів, затримано майже тисячу порушників кордону, вилучено близько 21 тисячі одиниць стрілецької зброї та боєприпасів, наркотики. Фахівцями інженерної служби виявлено та знищено майже 30 тисяч вибухонебезпечних предметів та відремонтовано кілька цивільних об’єктів. Наприклад, міст, який з’єднує Аль- Кут з Басрою і має стратегічне значення для провінції Васіт.
— Що, на вашу думку, було б доцільно ввести додатково в програму підготовки наступної ротації?
— У складі багатонаціональної дивізії «Центр-Південь», куди входить і наша бригада, служать представники 23-х країн світу. За оцінкою вищого командування, український контингент — найнадійніший. Це підтвердив і командувач Коаліційними об’єднаними оперативним силами в Республіці Ірак тризірковий американський генерал Рікардо Санчес. Тому, напевно, недарма саме наших фахівців запрошують проводити заняття з мінної безпеки в іспанську дивізію, саме на території нашого базового табору тренують вояків іракських підрозділів територіальної оборони, які нестимуть службу в зоні відповідальності польської бригади. Окрім цього, наші військові лікарі ведуть першість у показниках з надання невідкладної допомоги місцевим жителям, а сапери — з кількості знищених вибухонебезпечних предметів.
Професіоналізму нам не бракує. Але для того, щоб показувати свою роботу, переконувати колег з інших контингентів і вільно спілкуватися, необхідно знати іноземну мову. На жаль, в цьому плані ми дещо поступаємось іншим.
— Служба в Іраку пов’язана з певними ризиками. Які з них, на вашу думку, складають найбільшу небезпеку для особового складу?
— Небезпека для людського життя існує всюди, зокрема і в Україні. У повоєнній країні, де точиться сувора політична боротьба з елементами партизанської війни, її, звісно, більше. Але, погодьтеся, військова людина тому й вивчає військову справу впродовж життя, щоб уміло протистояти супротивнику. Нам тут, в Іраку, доводиться захищати й себе, й цивільне населення від організованих терористичних та місцевих бандформувань. Тому в нашій ситуації, окрім повсякденних заходів дотримання безпеки, ми постійно займаємось тренуванням особового складу та вчимо людей, як діяти в різних обставинах — чи то під час мінометного обстрілу, чи під час нападу на колону.
Серед інших об’єктивних небезпек можна назвати складні кліматичні умови. Проте до спеки ми готуємося вже зараз. Ретельно перевірені всі кондиціонери. Де потрібно — встановлено додаткове охолоджувальне обладнання, створені навіси для захисту від прямих сонячних променів. У автомобільній та броньованій техніці встановлені холодильники, термоси, зроблено необхідний запас питної води. Під постійним контролем усі спостережні пости та інші місця несення служби.
Ще один напрям, якому необхідно приділяти постійну увагу, — це місцева фауна (москіти, змії, пустельні скорпіони). Для захисту від них військовослужбовцям бригади видано репеленти та вдосконалені протимоскітні сітки, а з особовим складом проведена відповідна роз’яснювальна робота. До того ж, у найближчий час територію базового табору буде оброблено спеціальним дезінфекційним розчином. Відповідну домовленість з фірмою- постачальником уже досягнуто.
Хочу наголосити, що збереження життя та здоров’я наших військовослужбовців — це пріоритетне завдання як для мене, так і для командирів усіх підрозділів. Глибоко переконаний, що позитивному вирішенню цього питання сприятиме висока військова дисципліна в колективі. У наших умовах саме від високої вимогливості та відповідальності офіцерів, сержантів залежить не тільки особисте життя, а й доля підлеглого.
— А наскільки важливим у вашій роботі є взаєморозуміння з місцевими органами влади, духовними лідерами?
— Підтримувати мир і стабільність в регіоні, не спираючись на схвалення населення, неможливо. Розумієте, ми не нав’язуємо нових умов життя, ми допомагаємо простим іракцям жити так, як вони давно мріють. Люди розповідають, що за попередніх часів вони ледве зводили кінці з кінцями. Викладачі в університетах, наприклад, отримували близько десяти доларів на місяць, військові — близько трьох. Цілі родини, населені пункти відчували перебої з водою, харчуванням, електрикою. У деяких селищах провінції Васіт світло побачили лише завдяки праці українських миротворців. Країна була не тільки в економічній скруті, а й у штучній політичній та інформаційній ізоляції. Суворо заборонялося, наприклад, купляти та встановлювати супутникові телевізійні антени, користуватися сателітними телефонними апаратами. Ніякої інформації про життя в світі. Ставлення світової спільноти до внутрішньої політики в Іраку не доходило до населення. Незадоволені таким станом справ люди, а таких у нашій провінції більшість, були вимушені нелегально тікати за кордон або переховуватися в підпіллі. Звісно, певні труднощі існували та будуть існувати. Але з корумпованістю, хабарництвом, беззаконням, бандитизмом треба боротися завжди.
У своїй зоні відповідальності ми ведемо відкриту, прозору діяльність. При цьому активно залучаємо до підтримання миру та порядку місцеву поліцію, навчаємо прикордонників, бійців територіальної оборони. Майже щодня мені доводиться спілкуватися із впливовими діячами, духовними лідерами, керівниками провінції. Під час таких зустрічей обговорюються проблемні питання, аналізується ситуація. Такий рівень взаємодовіри, повага до місцевих традицій та звичаїв суттєво допомагає в службі.
Наведу лише один iз останніх яскравих прикладів нашої взаємодії. Наприкінці березня за допомогою місцевих жителів вдалося попередити мінометний обстріл нашого табору, дислокованого в Ес-Сувейрі. Тільки-но терористи під покровом темряви прибули до заздалегідь визначеного місця, розгорнули бойові позиції, як нас уже повідомили про плани зловмисників. Бойовики встигли зробити лише один, перший і останній постріл. Місцеві жителі самі відкрили по них вогонь iз усіх видів стрілецької зброї та вигнали з території. Так одна із впливових іракських родин, з якою командування з’єднання та батальйону підтримує дружні стосунки, відчуваючи постійну підтримку з боку миротворців, зірвала напад.
— Про що йшла мова під час вашої зустрічі з главою цивільної тимчасової адміністрації в Іраку Полом Бремером? Чи дав він якусь оцінку роботі українських миротворців?
— Нещодавно Пол Бремер вперше відвідав провінцію Васіт, за яку ми несемо відповідальність, провів ряд зустрічей з керівництвом і, оцінюючи ситуацію в регіоні, вельми позитивно охарактеризував роботу українських миротворців. «Розвивати економіку, відбудовувати Ірак, підвищувати рівень життя населення можна лише в умовах безпеки та стабільності», — підкреслив він. За інформацією представника США, наші миротворці користуються високим рівнем довіри в регіоні. Українцям вдається контролювати ситуацію. «Тут налагоджено чітку взаємодію з місцевою владою, силовими структурами», — зазначив Пол Бремер.
Найближчим часом провінцію очікують великі реформи. Особлива увага приділятиметься ділянці ірано-іракського кордону, де необхідно посилити контроль. Знову ж таки, спиратися влада буде на нашу підтримку. Нам необхідно навчити, підготувати прикордонників, поліцейських, забезпечити їх усім необхідним.
