Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шахтарі йдуть штурмувати Бухарест

20 січня, 1999 - 00:00

Кілька років тому страйкуючі шахтарі вже «брали» Бухарест. І поводилися в ньому дійсно, як у взятому ворожому місті, — громили крамниці, підпалювали автомашини, жорстоко били перехожих. Керівництво країни переконане, що страйк шахтарів та їхній марш на столицю цього разу спрямовані на повалення уряду. Ситуація загострилася ще два тижні тому. А на чотирнадцятий день протестів у шахтарському місті Петрошани, що за 250 кілометрів на північний захід від Бухареста, 10-тисячний натовп рушив на столицю.

Учора рух румунських шахтарів на Бухарест було зупинено біля однієї з барикад, коли було застосовано сльозоточивий газ, що розбризкувався з гелікоптерів. Внутрішні війська застосували силу після того, як страйкарі подолали декілька перешкод, збудованих із кам’яних брил на їхньому шляху.

Шахтарі вимагають підвищення зарплатні та її своєчасної виплати. Шахтарського лідера Мирона Козьму звинувачують в екстремізмі й закликах до проведення терористичних актів, а також у крайньому популізмі. Натомість Козьма звинувачує сили безпеки в підготовці замаху на його життя. Різке несприйняття в шахтарів викликає урядова реформа вугільної галузі, внаслідок якої закриваються неприбуткові підприємства. Працівники останніх бажають отримати по $10 тисяч кожен у разі звільнення. Одразу після зупинення маршу розпочалися переговори між керівництвом страйкарів та урядом прем’єра Раду Васіле, що досі тривають. Проте навряд чи вони будуть успішними для шахтарів. Чотири головні партії, що входять до урядової коаліції, засудили страйк і заявили про неможливість прийняти вимоги шахтарів. Обмеженою є й підтримка шахтарів з боку суспільства: економічне значення і вплив великої індустрії постійно зменшується.

Хоча безпрецедентні заходи, до яких вдався уряд, щоб зупинити шахтарів, свідчать про те, що в Бухаресті вважають соціальний вибух цілком можливим. Після незначного піднесення в 1993-1994 роках румунська економіка балансує між застоєм і падінням. Минулого року валовий продукт країни зменшився на один відсоток. Триває й зубожіння більшої частини населення.

Олександр ПАЛІЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: