Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шанс втратити шанс...

Чи помирить Палестину та Iзраїль вихід євреїв із Гази?
14 вересня, 2005 - 00:00
ГАЗА ВЖЕ ПІД ПРАПОРОМ ПАЛЕСТИНИ. ПОПЕРЕДУ — ЇЇ ВІДБУДОВА / ФОТО РЕЙТЕР

Палестинці підняли свої національні прапори над колишніми єврейськими поселеннями в секторі Газа. Ізраїльська армія вивела всі свої війська з сектора, який вона окуповувала 38 років. При спуску прапора командуючий південним військовим округом Армії оборони Ізраїлю генерал-майор Дан Харел назвав те, що відбувається, «початком нової епохи та історичною можливістю дати обом народам надію на краще майбутнє». Частину залишених поселень палестинці взяли під свій контроль раніше, але в деяких до понеділка ще залишалися ізраїльські солдати. Відразу після виходу ізраїльських військових до залишених єврейських поселень увірвалися тисячі палестинців. Вони піднімають над колишніми єврейськими поселеннями національний прапор Палестини. У деяких поселеннях палестинці підпалили синагоги та будинки поселенців.

Односторонній вихід Ізраїлю з усіх поселень (21 у секторі Газа і чотири на Західному березі) створив нову реальність для палестинців. Те, як палестинці захочуть відреагувати на ці змінені обставини, цілком може визначити, чи справді вони нарешті доб’ються створення незалежної держави. Так що цей момент може виявитися найзначнішим шансом для палестинців. Або, говорячи словами Абби Ебана, це може бути ще один шанс упустити свій шанс.

Реакція палестинців значною мірою залежить від того, як палестинська держава справлятиметься зі зростаючою потужністю палестинських ісламських рухів, які, безсумнівно, чекають, що отримають істотну частку влади в секторі Газа після виходу ізраїльтян. Чи відновлять озброєні групи свою боротьбу проти Ізраїлю, чи ж палестинські влади вживатимуть заходів щодо нейтралізації цих нападів або протидії їм? До якої міри «Фатх», — світський рух, очолюваний палестинським президентом Аббасом, — і ісламістський «Хамас» готові порозумітися з питання про те, як діяти після припинення вогню?

Аббас та інші офіційні особи Палестинської адміністрації підкреслюють необхідність у «єдиному режимі, єдиній юридичній системі та політичному плюралізмі». Аббас також хоче, щоб зброя знаходилася лише в одних руках — у Палестинської адміністрації. Він успішно переконав палестинських бойовиків припинити вогонь і показати ізраїльтянам та всьому світу, що ліквідація поселень не обов’язково призводить до ізраїльсько- палестинського насильства.

Але чи зможе він перетворити це досягнення на тривале перемир’я, мирні вибори та міцну владу ПА в секторі Газа і на півночі Західного берега? Якщо ні, то це призведе ще до однієї поразки на шляху до досягнення законної мети палестинців — створення життєздатної держави.

Складність поставленого завдання навряд чи можна переоцінити. «Хамас» почав інтенсивну кампанію в ЗМІ, намагаючись представити вихід ізраїльтян як перемогу своєї «озброєної боротьби». Кампанія та її теми відображають внутрішню боротьбу за контроль над сектором Газа та іншими керованими ПА територіями, і вона підкреслює рішучість «Хамаса» не складати зброї і продовжувати «озброєну боротьбу» на Західному березі.

«Хамас» також розкрив дві «воєнні таємниці» під час евакуації. Перша з них — це нова ракета під назвою «Саджил», яка має радіус ураження 15 кілометрів і може долітати до інших ізраїльських міст та селищ. Друга — «Куассамитки», молоді жінки, які займаються бойовою підготовкою. «Хамас» розкрив ці секрети одночасно з припиненням вогню, аби створити враження, що його військова стратегія нагнітання напруження взяла верх.

Згідно з одним із гасел «Хамаса», на вулицях Гази під час виходу ізраїльтян «чотири роки жертв коштують більше, ніж десять років переговорів». Точно так само Мохамед Деїф, лідер військового крила «Хамаса», стверджував у нещодавньому відеоінтерв’ю: урок сектора Газа полягає в тому, що Ізраїль можна видворити силою з Західного берега, з Єрусалима та Хайфи.

Усе це розраховано на підкріплення єдиного положення: вихід ізраїльтян із сектора Газа — заслуга «Хамаса». В огляді, опублікованому на сайті, пов’язаному з «Хамасом», стверджувалося, що на рахунку цієї організації 54 % усіх ізраїльтян, убитих у ході озброєної боротьби палестинців, і цей підрахунок трупів подається «Хамасом» як успіх.

За таких обставин хто ж управлятиме звільненими областями, поки не проведено вибори? Як розподілятимуться доходи від оподаткування між тими, хто претендує на лідерство в русі опору, і тими, хто стверджує, що лише вони мають легітимне право управляти територіями?

Ці проблеми — не з тих, рішення яких можна відкласти. Хтось, наприклад, повинен швидко прийняти рішення про розподіл землі та квартир, які будуються в місті, уже відомому під назвою Халіфа бін Заїд, і яке знаходиться на місці колишнього ізраїльського поселення в секторі Газа.

Поки на жодне з цих запитань відповіді немає. Коли «Хамас» зажадав створення палестинської адміністрації для керівництва областями, звільненими Ізраїлем, Аббас відхилив цю вимогу, погоджуючись найбільше на «контрольний комітет», у якому братимуть участь представники «Хамаса». У будь-якому разі, не буде жодного «поділу територій», поки Ізраїль не піде повністю і поки руїни не будуть прибрані. Тоді, в ході підготовки до виборів, розпочнеться жорстка політична боротьба.

Незалежно від того, що станеться наступного дня після остаточного виходу Ізраїлю з сектора Газа, не можна позбавитись від того факту, що можливості «Хамаса» для воєнних дій дуже скоротилися. Будівництво розділової стіни на Західному березі призвело до того, що «дотягнутися» до Ізраїлю для бойовиків «Хамаса» стало майже неможливим. Крім того, після повторної окупації міст Західного берега у квітні 2002 року ізраїльтяни арештували близько 7000 палестинців, імовірно, пов’язаних iз «Хамасом», «Фатхом» та іншими палестинськими групами. Продовжувати озброєну боротьбу «Хамасу» буде нелегко.

«Хамас» знає це, і тому зосереджує увагу на виході ізраїльтян із сектора Газа, прагнучи експлуатувати цю перемогу і вимагаючи свою частку за нового порядку. Ця організація вперше погодилася брати участь у призначених на січень 2006 року виборах палестинської Законодавчої Ради, і очікує, що вона отримає в ньому багато місць. Це, звичайно, укріпило б її центральну роль у палестинській політиці — і так само це підсилило б виклик, кинутий Аббасу.

Мхаймар АБУСАДА — професор політології в університеті аль-Ажар у секторі Газа

Мхаймар АБУСАДА. Проект Синдикат для «Дня»
Газета: 
Рубрика: