Війна проти тероризму розпочалася кількома хвилями ракетних ударів американських та британських збройних сил по цілях талібів у Кабулі, Кандагарі, Джелалабаді. Початок війни супроводжувався зверненням до нації президента США Джорджа Буша, заявою прем'єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, заявами про підтримку від президента Франції Жака Ширака, канцлера ФРН Герхарда Шредера, президента Росії Володимира Путіна. Президент Пакистану генерал Мушарраф заявив, що надасть за необхідності авіабази країни у розпорядження англо-американських сил. Найцікавішою виглядала поява на телеекранах Осами бен Ладена, який заявив, що Америка може ніколи не мріяти про безпеку допоки «ми не побачимо її в Палестині, і не раніше ніж армії невірних звільнять землю Мохаммеда». Традиційна інтрига полягала в тому, що авіаудари союзників розпочалися увечері в неділю, у темряві. Виступ бен Ладена був на тлі ясного сонця. Потім було пояснено, що виступ «головного терориста» було записано заздалегідь.
«Я поставив перед лідерами Талібану кілька ясних і особливих вимог... Жодна з цих вимог не була виконана. І тепер Талібан заплатить ціну», — заявив у зверненні до нації президент Буш. «Ми не маємо жодного вибору», — сказав британцям прем'єр-міністр Блер. За його словами, операція продовжуватиметься, допоки не будуть досягнуті всі цілі.
У той же час генерал Мушарраф заявив, що удари по цілях талібів (до речі, розташованих у тих же місцях, де, судячи з усього, колись були радянські бази), не означає війни проти афганського народу.
У британських мас-медіа задовго до першої серії ударів уже не було дискусії щодо необхідності військової операції. Щоправда, одна з публікацій піддала сумніву її юридичне обгрунтування, назвавши його вельми слабким. Більшість опитаних на вулицях не мали сумніву в необхідності світової боротьби з тероризмом. У той же час представники мусульманських громад США, Великої Британії, інших європейських країн закликали лідерів зрозуміти, що іслам є миролюбною релігією, для ісламу має цінність кожне людське життя, і що в разі військової операції неодмінно постраждають невинні люди.
Війна, однак, почалася. Міністр оборони США Дональд Рамсфельд говорив, що ще рано рапортувати про успіх операції. Держсекретар США Колін Пауелл зібрався в турне до Індії та Пакистану. Перед тим з пакистанським лідером бачився Блер. Стало очевидним, що операція дійсно буде тривалою. Рамсфельд також зазначив, що не особисто бен Ладен є її головною ціллю.
Якою буде ця війна, як вона триватиме, хто і яку відповідь готує — незрозуміло. Коментарів iз цього приводу — досить, але жоден iз них досі не ніс нічого конкретного. За досить туманними виступами експертів, очевидно, й криється головна особливість цієї війни — невизначеність конкретного ворога, якого змальовано загальним словом «тероризм».
«Сполучені Штати часто приймають прості, щоб не сказати примітивні рішення, які насправді не можуть вирішити проблеми», — сказав «Дню» один з французьких експертів у галузі зовнішньої політики. Репортажі та публікації західних мас-медіа свідчать швидше про те, що суспільства не готові сприймати ситуацію як дійсно тривалу й важку боротьбу, яка полягає передусім у протистоянні не цивілізацій, але прихильників та противників загальної моделі розвитку людства.
Одночасно вже робляться припущення щодо того, що буде далі з Афганістаном. Очевидно, буде новий переворот, встановиться нова влада, яку, очевидно, принесе Північний альянс, що почав наступ напередодні ударів по цілям талібів. Можливо, вже отримавши частину обіцяної російської допомоги, яка загалом оцінюється у $40 млн.
У британській пресі напередодні ударів було досить багато закликів збирати кошти, медикаменти, харчі для допомоги афганському народу, який страждає від голоду, хвороб, відсутності медичної допомоги. Все правда. Але з тону публікацій випливає, що з урядом талібів мати справи вже не доведеться.
«Закінчилося протистояння між Сходом та Заходом, почалися нові загрози, нові виклики, до протистояння яким люство виявилося не зовсім готовим. Всі інструменти, які готувалися до попереднього протистояння, виявилися непридатними до нових умов, — сказав, коментуючи ситуацію, яка склалася в світі, заступник глави адміністрації Президента України Анатолій Орел під час конференції у Вілтон Парку в Британії. — Зараз ми всі — в одному човні. Раніше ніколи не було такої єдності у спільній боротьбі».
Очевидно, що війна з тероризмом не обмежиться самими тільки ракетними ударами по цілях талібів, поваленням талібського режиму, ув'язенням бен Ладена та показовим судом над ним. Постануть питання не тільки розгрому існуючої мережі терористів, антиглобалістів і т.д. і т.п. Але й питання нового світового устрою, нових міждержавних відносин у широкому сенсі, нових об'єднань, союзів на нових засадах стануть актуальними. Нові концепції безпеки. Нові концепції співробітництва, у тому числі — і з дотримання безпеки. До цього всього, виходячи з сьогодення, людство дійсно іще не готове.
P. S. Наразі оглядач газети «День» Віктор Зам'ятін бере участь у конференції «Україна: політичні й економічні виклики» у Лондоні, організованої одним із провідних світових центрів дискусій із міжнародних проблем «Вілтон Парк» за підтримки фонду «Європа ХХI», Міжнародного фонду «Відродження», НАТО й зовнішньополітичного відомства Великої Британії. З-поміж учасників — Марек Сівец, секретар польського Бюро національної безпеки, Василь Роговий, віце- прем'єр України, Сергій Караганов, керівник громадської Ради із зовнішньої та оборонної політики Росiї та ін.
