Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Що «Iскандер» прийдешній нам готує?

Росія дедалі частіше пропонує Білорусі товаришувати не «за», а «проти»
12 листопада, 2008 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Як відомо, 5 листопада президент Російської Федерації Дмитро Медведєв у своєму посланні Федеральним зборам заявив про розміщення в Калінінградській області ракетного комплексу «Іскандер». Це розміщення мотивувалося крайнім незадоволенням Москви встановленням США своєї радіолокаційної станції (РЛС) в Чехії і ракет-перехоплювачів Ground-Based Interceptor (GBI) в Польщі.

Щоправда, після «ракетоносної» заяви Медведєва 5 листопада з’явилися інші заяви російських високопосадоців — мовляв, якщо США відмовляться від своїх планів щодо ПРО в Європі, то і «Іскандери» поблизу кордонів НАТО не розміщуватимуть. Політолог Андрій Федоров вважає, що тепер США навряд чи підуть на такий крок: «Якщо досі найближчі радники Барака Обами допускали можливість «тихої відмови» від розгортання згаданої ПРО в Європі, то тепер вона означала б, що новий президент піддався шантажу».

Джерело ж у російському Міністерстві оборони повідомило агентство РІА «Новости», що «до 2015 року комплексом «Іскандер» будуть озброєні п’ять ракетних бригад, і передусім мають бути переозброєні наші частини біля західних кордонів, а також в Калінінградській області». Крім того, те ж джерело заявило, що асиметричною відповіддю на розміщення американцями протиракет і радара в Польщі і Чехії стане і озброєння «Іскандерами» ракетних частин збройних сил Білорусі. «Це наші союзники, і ми можемо і будемо їм постачати таку техніку на пільгових умовах і в пріоритетному порядку», — сказав співрозмовник агентства.

Щоправда, офіційної реакції з боку білоруської влади на такі повідомлення і заяви поки не було.

Але раніше в Міноборони Білорусі заявляли про намір придбати в Росії комплекси «Іскандер». Наприкінці минулого року начальник РВА ЗС РБ полковник Михаїл Пузиков повідомив, що «заплановано переоснащення комплексами «Іскандер-Е» однієї бригади ракетних військ і артилерії». Йдеться про 465 ракетну бригаду, яка дислокується в районі населеного пункту Цель поблизу селища Осиповичи Могильовської області, зараз вона озброєна ракетними комплексами «Точка-У». Тоді планувалося, що остаточно білоруські військові переозброяться на «Іскандер» тільки через 12 років — до 2020 року. Планувалося також, що це переозброєння здійснюватиметься за внутрішніми російськими цінами.

Проте тут виникає багато нюансів у зв’язку з планами росіян мало не завтра перекидати новітні ракетні комплекси до Калінінградської області і Білорусі. Одна справа, переозброювати свою армію в плановому порядку, і зовсім інша — підлаштовуватися під чиєсь велике бажання швидше насипати перцю під хвіст своєму великому «другові»...

До того ж поставки «Іскандерів» навіть за внутрішніми російським цінами — це дуже дорого для Білорусі, яку дедалі більше затягує у вир глобальної фінансової кризи. Тим більше, саме зараз ведуться переговори про виділення білоруському уряду двох мільярдів доларів Міжнародного валютного фонду (МВФ). Щоправда, політолог Андрій Федоров сказав: навіть, якщо Білорусь оперативно погодиться на «приємну» пропозицію росіян про розміщення на її території «Іскандерів», то це навряд чи сильно вплине на рішення МВФ щодо кредиту: «Треба враховувати, хто грає першу скрипку в цій організації — це, безумовно, США. Але МВФ керується у своїх рішеннях все-таки не політичними, а економічними мотивами. У середині дев’яностих минулого століття Міжнародний валютний фонд хотів нам запропонувати 300-мільйонний кредит Stand-by, але обмежився тільки виділенням 60 мільйонів доларів. При цьому він виходив не з того, що в Білорусі на той момент вже існували великі проблеми з демократією, а через те, що економічно країна була не готова освоїти ці гроші МВФ».

Хоча заради об’єктивності, оперативно розміщені на білоруській землі «Іскандери» навряд чи посприяють інвестиційному прориву Білорусі на Захід, чому зараз Олександр Лукашенко приділяє величезну увагу і виділяє всілякі ресурси.

До того ж є ще один економічний нюанс, як обслуговування російських ракетних комплексів, якщо такі тут з’являться незабаром. Колишній міністр оборони Павло Козловський вважає, що при певному варіанті розвитку подій це обходитиметься білоруській стороні дуже дорого в багатьох планах: «Якщо на «Іскандерах» перебуватимуть звичайні ракети, то їх обслуговування не можна назвати дуже дорогим. Але якщо тут з’являться ядерні ракети, то їх обслуговування відразу стане не тільки дуже дорогим, але й дуже небезпечним».

Нагадаємо, що раніше в деяких білоруських і російських ЗМІ неодноразово з’являлися чутки про можливе розміщення на території Білорусі російської ядерної зброї. Правда, офіційні джерела в обох країнах цю інформацію не підтвердили.

Проте навіть можливе розміщення простих ракет разом із «Іскандерами» на білоруській землі може дуже сильно зашкодити міжнародному іміджу країни, який потроху змінюється на краще.

Але Андрій Федоров вважає, що і без «Іскандерів» білоруське керівництво потрапило в дуже складну ситуацію: «З цими російськими установками поки що не зовсім ясно навіть із розміщенням їх в Калінінградській області. Але якщо російське керівництво вирішить і далі розвивати передумови нової холодної війни, то Білорусь цілком може опинитися тепер вже на самому передньому краї нової конфронтації між Сходом і Заходом. Причому найнеприємніше тут те, що від її минулої і нинішньої поведінки нічого не залежатиме. Тим часом Білорусі НАТО нічим не загрожує. Так само, як і Росії...».

ДОВIДКА «Дня»

ОТРК «Іскандер», свого часу створений на базі ракетного комплексу «Ока», здатний досить ефективно вражати вогневі засоби супротивника, об’єкти систем протиракетної і протиповітряної оборони, авіацію на аеродромах, центри управління і зв’язку, важливі об’єкти цивільної інфраструктури. Радіус дії комплексу — до 500 кілометрів.

Олександр КОКТИШ, спеціально для «Дня», Мінськ
Газета: 
Рубрика: