Днями тут, у Брюсселі, виникла цікава ініціатива, яка, фактично, може багато принести для Києва і його майбутньої заявки на членство в Європейському Союзі.
Польський уряд, поряд зі шведськими колегами, представив пропозицію під назвою Східне партнерство. Спочатку невеликий проект документу обговорювався з Європейською комісією, а пізніше пропозиція була представлена міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським на понеділковому засіданні міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Мета цієї ініціативи полягає в посиленні європейської пропозиції нашим східним сусідам. Ця пропозиція виходить за межі нинішньої політики європейського сусідства і, з одного боку, посилює двосторонню співпрацю, а з іншого — сприяє горизонтальним зв’язкам між країнами, яким вона адресована. Зокрема, Східне партнерство охопить Україну, Молдову, Азербайджан, Вірменію, Грузію, а також Білорусь. Деякі з проектів будуть також доступні Росії, але, як дехто відзначає, не повинно бути сумніву в тому, що нова пропозиція адресована, головним чином, Україні та Молдові як перспективним членам ЄС.
Що стосується змісту, то співпраця може охоплювати такі галузі, як міграція і візові питання (так звана дорожня карта щодо безвізового режиму), поглиблення зони вільної торгівлі, підтримка реформ у відповідності до стандартів ЄС, угоди на кшталт нової поглибленої угоди про партнерство і співпрацю, пов’язані з прогресом у реалізації реформ, гнучкий розподіл допомоги ЄС і останнє, але не менш важливе, — інтенсифікація контактів між людьми.
Східне партнерство не передбачає створення нових інституцій і нових фінансових інструментів. Воно, скоріше, використовуватиме уже випробувані механізми, наприклад, пост спеціального координатора. На пізніших етапах частиною modus operandi будуть вважатися міністерські зустрічі із залученням зацікавлених країн-членів ЄС.
Пропозиція є дуже новою і надто рано повністю оцінювати шанси її схвалення чи її майбутній вплив на так званий східний вимір спільної політики в сфері міжнародної політики і безпеки (CFSP), не кажучи вже про процес майбутнього розширення.
Деякі ознаки стануть відомими після найближчого саміту ЄС. Якщо пропозиція тим чи іншим чином знайде відображення у висновках саміту, то можна очікувати її продовження.
Що стосується сьогоднішнього моменту, то дуже добре, що така ініціатива була представлена. Добре, що її до цього обговорювали і що вона не є лише польською пропозицією. Раніше нас часто зненацька заставали деякі ідеї, які одразу були приречені на невдачу. У випадку Східного партнерства все може бути по-іншому. Ця пропозиція не є революційною, вона не суперамбітна, а реалістична. Вона враховує обмеження сьогоднішнього ЄС, втому від розширення і суперечливі інтереси країн-членів ЄС. Вона орієнтована на проект, у якому фундаментальними є принципи диференціації і добровільної участі. З точки зору механіки ЄС пропозиція має все, щоб бути реалізованою. Однак її успіх дуже великою мірою залежатиме від змісту і привабливості для перспективних учасників.
Загалом це добрий початок, але, як завжди, час покаже.
P.S. Дуже доброю ідеєю пропозиції є те, що вона намагається досягти Білорусь. Досі ЄС не має гадки, як підійти до цієї проблеми. У цьому відношенні Східне партнерство може мати істотну перевагу.
