Iнтерес української громади до євроатлантичної інтеграції зростає. Це довела II Міжнародна конференція «Нова Україна — у новій Європі», яка пройшла вчора у Києві і була присвячена заявленому українським урядом прагненню перейти на якісно новий формат відносин з Організацією Північноатлантичного договору — Плану дій з набуття членства (ПДЧ). Учасникам заходу і представникам ЗМІ не вистачило стільців, щоб розміститися. Попри додаткові стільці деяким гостям довелося стоячи слухати виступи представників уряду та опозиції. І справді, присутні стали свідками справжньої дискусії щодо питання, яке є досить суперечливим в українському суспільстві. А дискутувати було кому. В залі були присутні три міністри зовнішніх справ, два міністри оборони, два віце- прем’єри.
Міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що зараз справді постає нова Україна, яка в питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції переходить від слів до справ. За його словами, уряд, Президент і парламент злагоджено йдуть до Європи, яка перевела подих після ухвалення Лісабонського договору. Торкаючись теми обговорення, глава МЗС підкреслив, що НАТО дає безпрецедентні гарантії територіальної цілісності, недоторканності кордонів і суверенітету своїх країн-членів. Він вважає, що Україна об’єктивно готова підняти рівень взаємодії з НАТО до ПДЧ, який на 90% спрямований на реформування політичної, економічної та соціальної системи України, і тільки на 10% стосується питань безпеки. Огризко зазначив, що Україна розраховує на позитивну відповідь з боку НАТО про приєднання до Плану дій на членство в Альянсі. Водночас міністр відкинув тезу деяких західних аналітиків, які включають Україну до swing state — (країн об’єктів зовнішнього впливу без власного зовнішньополітичного стрижня). «Цей стрижень для нас був, є і залишається чітким і незмінним — курс до членства у ЄС і НАТО, який закріплено у законодавстві України», — наголосив міністр.
Тим часом віце-прем’єр-міністр у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорій Немиря у своєму виступі англійською мовою наголосив на необхідності братися за такі цілі, які є досяжними. Відтак, на його думку, для досягнення поставленої мети — інтеграції в євроатлантичні структури, українська влада повинна відповідати шістьом критеріям: competence (компетенція), commitment (відданість), consistence (послідовність), confidence (довіра), communication (комунікація), coordination (координація). За його словами, нинішній уряд відповідає всім цим критеріям, має належну компетенцію, відданий своїм зобов’язанням — виконав зобов’язання щодо подачі заявки України на приєднання до ПДЧ; послідовний — продовжує взятий ще в 2002 році курс на євроатлантичну інтеграцію. Торкаючись питання довіри, Немиря наголосив на тому, що в переданому до Брюсселя листі є чіткий рядок про те, що вступ України до НАТО відбудеться через референдум. Віце-прем’єр пояснює недостатню підтримку населенням ідеї вступу до НАТО браком транспарентності й відсутністю тендерів щодо визначення тих, хто провадитиме інформаційну кампанію. Тому, на його думку, дуже важливою є якість тендерної процедури. Якщо ми будемо реалістами не лише на словах, а на ділі, послідовними, відданими і координуватимемо свою діяльність, то зможемо досягти поставленої мети на шляху євроатлантичної інтеграції, — вважає Немиря.
З іншого боку, екс-міністр оборони, голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко вважає, що уряду потрібно ще довести свою відданість та компетенцію. За його словами, досить доречним було б із боку керівника уряду Юлії Тимошенко вийти на екран і сказати, що «Український прорив» — це План дій щодо набуття членства. Більше того, наголосив Гриценко, ПДЧ мають обговорити всі міністри нинішнього уряду, а не лише як це було в трьох попередніх урядах, коли на тему НАТО публічно виступали лише міністр оборони і закордонних справ.
Екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко також зазначив, що в реальності немає підтверджень шістьом «С» українського уряду. Крім того, опозиційний міністр закинув Немирі, що той мав би виступати українською мовою, бо, мовляв, треба переконувати українців у доцільності приєднання України до НАТО, а не інші країни-члени Альянсу. Видається, що це твердження є досить сумнівним, зважаючи на те, що Київ хоче вже на саміті НАТО в Бухаресті отримати ПДЧ. Очевидно, що майбутнім союзникам треба доносити думку на їхній мові.
Низький рівень підтримки членства України в Альянсі Грищенко пояснює тим, що українське суспільство не отримало відповіді, що в даних історичних умовах отримає країна від членства в НАТО. Більше того, екс-міністр зазначає, що ситуація України відрізняється у порівнянні з іншими східноєвропейськими країнами, які вступили до НАТО. За словами Грищенка, ці країни потерпали від синдрому окупованої країни. У Грузії, додав він ,також є відчуття, що Російська Федерація є джерелом загрози. Якщо ґрунтуватися на статистиці, то в України такого відчуття немає, — наголосив екс-міністр. Що отримаємо ми від швидкого приєднання до Альянсу, риторично запитав міністр і закликав уряд відкрити діалог із власним народом.
Польський посол Яцек Ключковський не погодився з твердженням Грищенка, що Польща вступала до НАТО, відчуваючи загрозу з боку Росії. «Ми хотіли бути співучасниками зміцнення європейської та світової безпеки. І після вступу до НАТО ми відчули більше довіри з боку інвесторів», — зазначив він. Водночас посол висловився за відновлення довіри між діючою владою і опозицією щодо євроатлантичного вибору, який було зроблено політичними елітами ще в 2002 році.
Не погоджуються з критикою щодо браку координації міністр закордонних справ і віце-прем’єр-міністр. Зокрема, на брифінгу Огризко зазначив, що проблем з координацією немає і не буде. «Віце-прем’єр-міністр веде ті напрямки, які визначені урядом. МЗС веде свої напрямки, у нас є повна взаємодія», — сказав профільний міністр. Зі свого боку, Немиря додав, що на минулому засіданні уряду прийнято рішення про відновлення роботи урядових комітетів. Зокрема, один комітет за посадою очолює віце-прем’єр, якраз і буде займатися справами європейської, євроатлантичної інтеграції і міжнародного співробітництва, підкреслив він.
Зараз ніхто не збирається робити прогнози щодо результатів саміту НАТО, який відбудеться 2—4 квітня в Бухаресті. Однак посол США в Україні Вільям Тейлор заявив на конференції, що цей саміт буде успішним як для союзників, так і для України. Водночас він зазначив, що ПДЧ це не членство в Північноатлантичному альянсі і цей план складається для кожної країни окремо. Втім деякі посли країн-членів НАТО наголошують у приватних розмовах, що для України результат саміту залежатиме від того, наскільки відданою свої меті — отриманню ПДЧ — є українська влада.
Відповідаючи на запитання, що робитиме Україна, якщо в Бухаресті не отримає бажаного ПДЧ, віце-прем’єр відзначив наступне: «Час і дата є вторинними до питання отримання ПДЧ, головне, чи є послідовність кроків. Результат отримання ПДЧ у значній мірі буде залежати від того, наскільки в середині НАТО буде сформовано до моменту саміту консенсус. Треба менше говорити, менше створювати завищених очікувань, треба вести відверту, якісну дискусію і треба робити кроки. 80 відсотків плану дій — це питання економічної, правової реформи і стандартів, які не мають ніякого відношення до питань безпеки».
