Нагадаю, що Німеччина нині головує в Союзі, і від її позиції не в останню чергу залежить майбутнє кредитування Росії. Утім, спостерігачі твердять, що президент Єльцин, який усвідомлює, що ніяких нових грошей Москва сьогодні не одержить, вирішив ліпше говорити з гостями про загальнополітичні проблеми, ніж про кредити. Зустріч російського президента і німецького канцлера наступного дня також була скоріше знайомством двох лідерів, ніж переговорами на конкретну тему. «Я не розумію, що ви говорите, але вже із вами погоджуюсь», — ввічливо сказав Шрьодер Єльцину відразу після того, як приїхав до Кремля. Майже «друг Герхард»!
Шрьодер привіз до Москви досить велику делегацію, до складу якої увійшли провідні міністри його кабінету та бізнесмени. Можна сказати, що новий німецький лідер намагався зробити все можливе, щоб дати зрозуміти: Берлін не відмовляється від Москви, просто керівництво ФРН надалі не кредитуватиме росіян.
Російські керівники відповіли ввічливо. Перший заступник міністра фінансів Михайло Касьянов навіть пообіцяв вирішити проблему заборгованості перед німецькими фірмами-постачальниками — одну з найважливіших у німецькій економіці, з точки зору наслідків російської кризи. Одночасно Касьянов пояснив учасникам засідання російсько-німецької комісії зі співробітництва, що 1999 року в Росії очікується негативне сальдо платіжного балансу й що банки та підприємства не зможуть повністю здійснювати виплати. Отже, хоча обіцянка прозвучала переконливо, Герхарду Шрьодеру та його супроводжуючим довелося змиритися з думкою, що з Єльциним варто обговорювати Косово та європейську інтеграцію, — ну, а гроші росіяни можуть віддати хіба що з тих, які дадуть їм.
