Перемога соціал-демократів у Швеції йде врозріз із загальноєвропейською тенденцією зміцнення правих сил, що намітилася останніми місяцями. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, виборча кампанія соціал-демократів цього разу не була особливо гучною. Однак більшість жителів країни зберігають упевненість у правильності «шведської моделі», що поєднує високе оподаткування з великими соціальними виплатами. З іншого боку, не можна не відзначити і не дуже високу явку виборців. Цього разу на дільниці для голосування прийшли близько 79% шведів. На виборах 1976 року ця цифра становила 90%. За лічені дні до голосування багато шведів говорили, що ще не визначилися, кому віддати свій голос, оскільки провідні партії мало чим відрізняються одна від одної.
Крім соціал-демократів вибори принесли успіх і шведським лібералам. Ліберальна партія потроїла результат, досягнутий на попередніх виборах, і зібрала 13% голосів. Під час своєї кампанії ліберали багато говорили про необхідність інтеграції іммігрантів у шведське суспільство і пропонували зробити іспит iз шведської мови обов’язковим для всіх бажаючих стати громадянами країни. Із майже 9 мільйонів шведів понад півтора — іммігранти або діти іммігрантів.
Примітно, що і лівоцентристи, які перемогли, і правоцентристи, які програли, під час передвиборної кампанії уникали таких суперечливих тем, як питання приєднання Швеції до зони єдиної європейської валюти (Стокгольм разом iз Лондоном і Копенгагеном вирішив не поспішати з переходом на євро), відносин з НАТО, що розширюється, до якого Швеція не входить, і майбутнє атомної енергетики, яка сьогодні забезпечує близько половини всієї вироблюваної у країні електроенергії. Щоправда, на думку директора Шведського iнституту міжнародних відносин Андерса Мельбурна, якого цитує АП, соціал-демократи можуть провести референдум про приєднання країни до зони євро вже наступного року.
