Після того, як було оприлюднене рішення Ради НАТО знизити рівень представництва України на Празькому саміті 21-22 листопада до міністерського, Київ взяв тайм-аут на прийняття рішення. «Ми сприймаємо це рішення спокійно, без надмірного ажіотажу та емоцій, уважно вивчаємо їх причини та наслідки», — сказав з цього приводу, як повідомляє Інтерфакс-Україна, міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Він визнав існування «ускладнень і непорозумінь» у відносинах зі Сполученими Штатами, які й вплинули на рішення Ради НАТО, і висловив надію, що це тимчасово, колізії минуть, що їх не бажає ані більшість українців, ані більшість американців, і вони не призведуть до принципової зміни рівня та характеру співпраці Україна — НАТО, і сказав, що за ними стоїть «недалекоглядна і незрозуміла нам політика».
Керівництво НАТО не приховувало, що на результати голосування з «українського питання» вплинула атмосфера, що виникла навколо висловленого Сполученими Штатами припущення про те, що Україна могла продати Іраку радарні комплекси пасивного спостереження «Кольчуга». Міністр Зленко назвав цей зв’язок «виразним», його відповідь була такою: «Щодо «Кольчуг», тут дуже багато пустої риторики, ця ситуація, як я розумію, більшою мірою використовується як піар-захід, однак зв’язок між рішенням НАТО і «Кольчугою» є виразним». Міністр звернув увагу на те, що рішення про проведення комісії Україна — НАТО на міністерському рівні прийнято, не чекаючи висновків делегації американських і британських експертів, яка відвідувала Україну.
Українська служба радіо «Свобода» повідомила з посиланням на представника адміністрації США, який побажав зберегти анонімність, що Вашингтон знову вирішив скоротити допомогу Україні вже після того, як було оголошено про скорочення допомоги на $54 млн. Як передає радіо «Свобода», на думку анонімного представника американського уряду, запис бесіди Кучми і Малєва є достатнім доказом, і відносинам між Україною і США шкодить брак довіри. Візит американських і британських експертів, які шукали в Україні доказів продажу радарів до Іраку, за словами цього чиновника, не приніс переконливих результатів. Офіційний представник Держдепартаменту США Річард Баучер заявив у четвер на брифінгу, що звіт експертної групи ще не завершений і робота може завершитися найближчими днями.
На думку директора Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександра Сушка, висловлену на сайті «Part.org.ua», прийняте НАТО рішення щодо участі України в Празькому саміті непрямо «підтверджує припущення, що висновки американських і британських експертів внаслідок тієї інспекції, яку вони провели в Україні, не дуже позитивні для України. Йтиметься про те, що Україна не надала повною мірою інформації, яка б дезавуювала обвинувачення, пов’язані з опублікуванням розмови Кучми з Малєвим». На його думку, в НАТО, безумовно, чекали на попередні результати цієї перевірки. Основні претензії до України, з його слів, ґрунтуватимуться на тому, що Україна певною мірою не надала інформації щодо цього питання, зокрема, не було організовано зустрічі, які могли б принципово пролити світло на це питання. «Фактично деякі колишні посадовці уникали зустрічей з експертами, скажімо, експерти вимагали зустрічей з Оршанським, Деркачем. Цього не сталося, тому атмосфера недовіри тільки зміцнилася». Водночас, вважає Сушко, «ми не можемо сказати, що у висновках експертів йдеться про якийсь доведений факт військового співробітництва України з Іраком, і, безумовно, доповідь буде не настільки негативною», про що свідчить і рішення зберегти запрошення України на саміт НАТО, при цьому знизивши його представницький рівень і заморозивши співпрацю на тому рівні, який є сьогодні.
Президент Леонід Кучма заявив учора в Сімферополі: «Я в Прагу поїду», — повідомив Інтерфакс-Україна. Він також нагадав, що, на його думку, недоцільно проводити засідання Комісії Україна — НАТО, якщо воно буде присвячене питанню продавала Україна «Кольчуги» до Іраку чи ні. Президент Кучма також сказав, що він не знає, яку мету ставила комісія експертів — політичну чи правову. «Якщо політичну, — сказав він, — то висновки нас не здивують». На його думку, у висновках може бути зазначено: «Україна не надала достатньо доказів». Він побажав експертам бути об’єктивними. Спікер Верховної Ради Володимир Литвин, який перебуває з візитом у Греції, заявив, як повідомляє Інтерфакс-Україна, що формат зустрічі у Празі, запропонований НАТО, не відповідає внеску України у зміцнення європейської безпеки, і прийняте рішення в політичному і в міжнародному планах, а також у плані сучасних процесів, що відбуваються у світі, «пояснити складно». Разом з тим, на думку В. Литвина, «робити трагедію» з цього не слід, оскільки головне — «не форма, а зміст». Міністр Зленко говорить, що йому «хотілося б, щоб рішення Північноатлантичної ради не стало предметом внутрішньополітичних спекуляцій в Україні». Ситуація, що склалася, на його думку, є «однозначно програшною як для України, так і для НАТО».
Більшість коментарів сьогодні, однак, сходяться на тому, що, попри те, що ситуація дійсно є для України негативною, брати участь в Празькій зустрічі хоча б заради збереження рівня відносин необхідно. Інакше подальший розвиток ситуації дійсно буде програшним для країни. Все ж таки йдеться про те, що Україна висловила бажання зблизитися з НАТО аж до приєднання до цієї організації, що само по собі має на увазі відповідність певним критеріям і правилам, з чим, здається, є проблеми. Є проблеми, очевидно, і з розумінням ситуації, і зі здатністю адекватно на неї реагувати.
