Від Росії в найкоротші терміни вимагають, зокрема, запровадження щоквартального аудиту її золото-валютних ресурсів з обов'язковою публікацією його результатів напередодні засідань директорів МВФ з приводу виділення Росії чергових траншiв кредитів. Представники Росії вголос заявляють, що нічого надзвичайного в цих вимогах немає. А не вголос — про своє невдоволення. При цьому заява «сімки» дуже слабо стикується із заявами російського керівництва про те, що факти, опубліковані в американських та італійських газетах, не отримали підтвердження. В усякому разі обиватель знає, що «диму без вогню не буває», і його обманути нелегко.
Заява міністрів «сімки» мала, судячи з усього, виконати завдання, яке було б сьогодні не під силу, наприклад, Біллу Клінтону, — адже заява фактично свідчить про недовіру Заходу до Росії. У той час як Вашингтон робив усе для потепління відносин Заходу з Москвою у постгорбачовський період, саме Вашингтон «тиснув» на МВФ, саме Росію вважали за маяк для всіх інших держав колишнього Союзу на шляху їхньої трансформації до нормального суспільства. І нині, коли МВФ опинився під політичним тиском абсолютно протилежної направленості, очевидно, що Вашингтон просто бажає зберегти як своє обличчя, так і імідж Єльцина, який все одно вже скоро покине Кремль.
Заява міністрів «сімки» — це передусім сигнал для Світового банку, для інвесторів і для тих, хто бажав би ризикнути заробити на безмежних російських просторах. Світовий банк уже оголосив про скорочення своїх російських програм, з минулого тижня повідомляється про можливе скорочення діяльності іноземних банків у Росії, іміджеві й самої країни, і її бізнесу завдано найбільшого за пострадянську історію удару. Новому російському керівництву — щоб уникнути ще не зовсім забутого політичного протистояння, яке Росія навряд чи може собі дозволити, — доведеться грати за єдиними для всіх правилами.
І найголовніше — ситуація з Росією таки зможе послугувати прикладом для інших пострадянських країн. Передусім — для України, яка вже сама в західного обивателя асоціюється зі словом «корупція». При цьому Україна значно залежніша від західних кредитів, ніж Росія. І від, принаймні номінально, доброго ставлення Заходу до неї.
