Лідери семи найбагатших країн — Сполучених Штатів Америки, Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Канади — відкрили вчора щорічний економічний саміт на японському острові Окінава. Основною темою нинішньої зустрічі буде вирішення проблем світової глобалізації, зокрема, пошук шляхів зменшення різниці між найбіднішими і найбагатшими на планеті. Торік під час кельнського саміту лідери «сімки» погодилися списати борги сорока найбіднішим країнам світу — сума, яку прощали боржникам, оцінювалася в сто мільярдів доларів. Тоді ж лідери й пообіцяли завершити боргове списання у 2000 році. Одначе досі «прощеними» щасливчиками стало тільки дев’ять країн. Британський прем’єр-міністр Тоні Блер пообіцяв лобіювати на нинішньому саміті саме питання списання боргів країнам Третього світу. Аби замовити слово за країн-боржниць, переважна більшість яких фактично знаходиться на Чорному континенті, прибули на Окінаву й лідери африканських держав, — Південно-Африканської республіки, Алжиру, Нігерії.
Лідери «сімки» також запланували розробити план боротьби з комп’ютерною злочинністю, або, просто кажучи, — «хакерами». Підніматиметься чи не вперше на світовому рівні питання безпечності генетично модифікованих продуктів. Це лише кілька з основних питань, які розглядатимуться керівниками «сімки» разом із російським президентом Володимиром Путіним, котрий, утім, приєднається до роботи саміту лише на другому етапі — політичному. Економічні ж питання фінансові «гіганти» воліють поки що обговорювати самі (причиною цьому стала дискредитація Росії через кризу 1998 року). До того ж, лідери «сімки» спостерігають за Москвою, як за дуже кволим і неохочим борцем проти відмивання грошей. «Сімка» налаштована серйозно обговорити з паном Путіним і це питання.
Що ж до фінансових розглядуваних тем, то однією з головних буде політика Міжнародного валютного фонду. «Сімка» збирається закликати МВФ відмовитися від надання довгострокових кредитів. Але разом із тим вони хочуть звернутися до Фонду, аби той був гнучкішим у наданні надзвичайної допомоги у разі виникнення фінансової кризи.
Важливою темою в порядку денному окінавського саміту лишається впровадження Сполученими Штатами нової протиракетної оборонної системи. Володимир Путін, який і до того виступав як найзапекліший неприхильник американської оборонної ініціативи, збирається знову різко критикувати укладення нового договору ПРО. Путін перед приїздом у Токіо заручився підтримкою позиції Москви в цьому питанні керівниками КНР та КНДР. Лідери Франції та Німеччини теж уже висловили своє скептичне ставлення до ПРО — але залишається під питанням, чи здатні вони підтримати Росію.
Чи залишить окінавський саміт у світовій історії вагомий слід? Певно, так. Принаймні заслуговує на увагу (хоча б книги рекордів Гіннесса) той факт, що в історії, «сімки», чи то пак «вісімки», окінавський саміт — найдорожчий. На його організацію японський уряд витратив понад $750 млн.