Після кричущої анексії Криму Росією ситуація на східних і південних кордонах України залишається напруженою. І це розуміють не лише в нашій країні, а й на Заході, і зокрема в НАТО. І підтвердженням цього є заява головнокомандувача силами НАТО в Європі Філіпа Бридлава, який сказав: «На кордоні зі східною Україною перебувають російські війська в кількості достатній, щоб дійти до Придністров’я, якщо буде прийнято таке рішення. І це дуже непокоїть нас».
На Заході розуміють, якою є складна ситуація у Збройних силах України. Як зізнався уже колишній в. о. міністра оборони Ігор Тенюх у виступі перед Верховною Радою, за кількості сухопутних військ у 41 тис солдат, фактичний стан готовності — у 6 тис. Окрім того, вилетіти може один із 98 літаків. А в середині березня збройні сили Російської Федерації, які проводять навчання навколо східних кордонів України і в Криму, розгорнули групу військових кількістю 220 тис. І в розпорядженні російських військових знаходилось 1800 танків, понад 400 вертольотів, 150 літаків і близько 60 кораблів.
Зрозуміло, що в такій ситуації потрібно шукати союзників. Але формально, Україна, не будучи членом НАТО, не може скористатися статтею 5 Вашингтонського договору, яку можна переформулювати так: «Один за всіх, всі за одного», тобто напад на одного члена Альянсу означає напад на всіх. Також Україні не допомогли зберегти територіальну цілісність гарантії по Будапештському меморандуму, який порушила Росія, підписант цього документа.
Але й у такій ситуації треба шукати допомогу. І тут досить показовим є те, як реагують на Заході на нинішню ситуацію в Україні та можливу загрозу вторгнення російських військ на материкову територію України. Позавчора у The Washington Post з’явилась публікація «три способи, які допоможуть НАТО підвищити безпеку України». Її автор Ян Бжезінський, старший науковий співробітник Атлантичної ради, в минулому заступник помічника міністра оборони США з Європи і політики НАТО пропонує наступне:
«Існують досить розумні обороні заходи, за допомогою яких США та НАТО можуть зміцнити безпеку України. По-перше, потрібно негайно задовольнити прохання українського прем’єр-міністра щодо поставки військового обладнання, в тому числі й засоби протитанкової і протиповітряної боротьби. Це обладнання та озброєння може бути швидко передано з американських воєнних складів у Європі.
По-друге, коаліція під егідою США або НАТО повинна розгорнути в Україні засоби ведення розвідки та спостереження і відрядити до країни військових інструкторів. Це дозволило б забезпечити не тільки необхідний контроль за ситуацією, але допомогти українським військовим максимально використати їхні оборонні можливості, а й змусити Москву зважити на потенційні політичні та військові наслідки будь-яких дій, пов’язаних із зазіханням на українську територію. Розгортання військових інструкторів у Грузії було одним з найбільш ефективних елементів зусиль США щодо зміцнення безпеки Грузії після того, як Росія вторглася в цю країну у 2008 році.
По-третє, союзники НАТО та їхні партнери мають найближчим часом провести в Україні військові навчання, як частина зусиль для тренування українських Збройних сил. Плани Альянсу дочекатися маневрів, запланованих на літо, лише підштовхнуть Росію вдатися до нових військових дій ще до їхнього початку.
Реакція НАТО на цю кризу має вирішальне значення як для безпеки України, так і для довгострокової перспективи альянсу. Запланований на вересень саміт НАТО повинен сфокусуватися на просуванні Альянсу у новий світ. Але те, що він зробить, щоб допомогти Україні сьогодні та в найближчі тижні, матиме набагато глибший вплив на його майбутнє і трансатлантичну безпеку».
«День» звернувся з проханням прокоментувати пропозиції по зміцненню безпеки України до міністра закордонних справ України (2007—2009 рр.) Володимира ОГРИЗКА, який днями побував у штаб-квартирі НАТО у складі експертів високого рівня з питань безпеки й оборони, які мали можливість поспілкуватися з вищим керівництвом Альянсу і зокрема з приводу зміцнення безпеки України у зв’язку з агресивними діями Росії.
«У НАТО З РОЗУМІННЯМ СТАВЛЯТЬСЯ ДО НЕОБХІДНОСТІ НАДАННЯ УКРАЇНІ КОНКРЕТНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ»
— Якщо говорити про теперішнє ставлення НАТО до подій, які відбулися в Україні, точніше до брутальної російської агресії в Криму, то керівництво Альянсу засуджує цю акцію. Воно продовжує вивчати наслідки, аналізувати ситуацію і намагається знайти найбільш адекватні способи протидії. Можна сказати, що в НАТО з розумінням ставляться до необхідності надання Україні конкретної військової допомоги, і там опрацьовується така можливість. Окрім безпосередніх поставок зброї не можна виключати й організації військових навчань на тактичному рівні або можливості проведення морських навчань у Чорному морі. Нарешті зараз на Заході вимальовується така більш-менш системна відповідь на ті загрози, які виникли внаслідок агресії Росії. Вони бачать свою роль як частину спільних зусиль усього західного співтовариства в протидії цій агресії. НАТО в ній має відіграти свою специфічну роль. Саме тоді спільна акція була б максимально ефективною.
— В українському уряді «Дню» повідомили, що зараз у НАТО не розглядають питання надання Україні ПДЧ на вересневому саміті Альянсу. Ви побували у штаб-квартирі НАТО, тож чи надали представники пояснення, чому вони проти?
— Я б не говорив так категорично стосовно того, чи вони нададуть ПДЧ, чи ні. Нам спочатку було б важливо, щоб уряд нарешті перестав ховатися за ті формальні обставини, які на сьогодні є в нашому законодавстві. На місці уряду я би сьогодні максимально швидко домігся того, щоб у парламенті було внесено зміни до Закону про засади зовнішньої політики у частині повернення до євроатлантичної інтеграції України. На жаль, цього поки цього немає. Тому розмови про ПДЧ мають наразі теоретичний характер. Але з того, що можна зрозуміти під час контактів із керівництвом Альянсу, не випливає, що вони заперечуватимуть стосовно такої можливості. Щонайменше, вони будуть готові почати предметні переговори на цю тему після відповідної заявки з боку України.
— А чи обговорювались поставки Україні озброєнь у лізинг чи, наприклад, уживаних бойових кораблів, зважаючи на те, що ми втратили військово-морські сили?
— Це питання не є фантастичним. Єдине, що треба мати на увазі, — НАТО це не якийсь великий спільний кошик, у якому складено те чи інше озброєння: літаки, кораблі чи гармати. Це все є у підпорядкування кожного конкретного члена Альянсу. Тому можна цілком спокійно вести мову саме про такий варіант вирішення питання. Тобто, не з «благословення» всієї організації, а за рішенням того чи іншого члена НАТО.
«ІЗОЛЬОВАНА РОСІЯ ВПАДЕ ШВИДШЕ, НІЖ УЯВЛЯЮТЬ СОБІ НАЙБІЛЬШІ ПЕСИМІСТИ»
— Чи обговорювались плани повернення Криму Україні, бо навіть Обама вчора сказав, що це питання остаточно не вирішено?
— Розуміння ситуації полягає в тому, що ми маємо максимально швидко показати привабливість нової європейської України не лише для регіону, який тимчасово окупований, а й для сусідів: Білорусі, Росії та всіх інших постсовкових країн. Тому не йдеться про необхідність починати війну, яка загрожує перерости в глобальну, але потрібно економічним прикладом продемонструвати переваги саме такого розвитку. Плюс реальна реорганізація українських збройних сил, допомога в тому, щоб вони були в належному стані для оборони, для захисту суверенітету України, як друга важлива складова цієї задачі. І третє, — скоординована відповідь усього Заходу, включаючи різні елементи: політичні, дипломатичні та економічні для того, щоб Росія справді відчула, що за агресію вона змушена буде заплатити дуже високу та серйозну ціну економічної стагнації і регресу у своєму розвитку, що, безумовно, вплине на її будь-які зовнішньополітичні кроки у майбутньому. Так що можливості є. Про це треба просто говорити. А головне — діяти. Ізольована Росія впаде швидше, ніж уявляють собі найбільші песимісти.
— У НАТО та США заявили, що не збираються відправляти військових на захист суверенітету України від російської агресії. А якщо справді почнеться реальна стрілянина — військова операція російських військ із вторгнення на територію України на сході чи на півдні, на яку підтримку з боку НАТО і США можемо ми очікувати? Скажімо, чи підтримає Захід прохання запровадити «зону заборонену для польотів» над територією України, оскільки у нас майже немає чим захищати повітряний простір? Як повідомило «Дню» в уряді, саме цього вимагатиме Україна від західних союзників у випадку нападу Росії на українську територію.
— Обговорюються різні варіанти допомоги, включаючи те, про що ви говорите. Існує не один варіант, який міг би стримувати російського агресора в Україні. Але все це є темою для спеціалістів і військових, які мають негайно і ретельно провести такі переговори. Для цього треба чітко і ясно сформулювати запити української сторони. Частину з них уже передано до штаб-квартири НАТО, частина формується. Тому я думаю, що це цілком реальні речі в разі бажання українського уряду не продовжувати оцю «дивну кримську війну».
— Зараз обговорюється питання підписання оборонного союзу зі США та Великобританією, які є підписантами Будапештського меморандуму і, відповідно, гарантами територіальної цілісності й суверенітету України. Наскільки це реально — укласти такі союзи, що для цього потрібно, і чи справді буде тоді гарантуватися наша безпека?
— У світі немає нічого нереального. Особисто я бачу сенс у постановці такого питання. Ми маємо повне моральне, політичне та юридичне право на такі гарантії. Тільки цього разу чітко і ясно прописані та закріплені у міждержавних договорах. Їх ключове положення — стаття 5 Вашингтонського договору. Чи погодяться на це три західні країни-гаранти? Краще все-таки дати гарантії та мати Україну у майбутньому членом НАТО, ніж знову ядерною державою. А іншого виходу у нас практично не залишається.
