У зв'язку з цим посольство хотіло б довести до вашого відома
і відома читачів газети «День» таку інформацію.
Посольство повністю згодне з автором статті, що соціально-побутові,
економічні питання в Республіці Білорусь вирішують краще, аніж у деяких
пострадянських республіках. У Білорусі зарплата, пенсії, допомоги виплачують
регулярно, без затримок, працюють усі держпідприємства. Продукцію таких
гігантів, як МАЗ, БелАЗ, Мінського тракторного заводу купують у всьому
світі, і ви не знайдете в Білорусі покинуті цехи і верстати в павутині.
Продовольчі товари набагато дешевші, ніж у країнах СНД.
Автора чомусь лякає цифра 6000 білоруських рублів, тобто,
вартість проїзного квитка в громадському транспорті. Адже це лише 1,3 американського
цента. Декілька слів про стан ЗМІ в Республіці Білорусь. Консультативно-наглядова
група Організації з безпеки та співробітництва в Європі (КНГ ОБСЄ) в Білорусі
зазначає, що «конституція Республіки Білорусь гарантує свободу засобів
масової інформації (нині чинний закон «Про друковані й інші ЗМІ» від 08.01.98
р.). Крім того, Білорусь підписала Хартію про права людини і Конвенцію
СНД «Про права та основні свободи людини».
«Отже, — підсумовує КНГ ОБСЄ, — в Республіці Білорусь встановлена
звичайна, конституційна і правова база для свободи ЗМІ і вільного доступу
до них».
Можливо, комусь не подобається, що всі ЗМІ підлягають обов'язковій
реєстрації: друкарські засоби — в Держкомітеті з друку, електронні ЗМІ
— в Білтелерадіокомпанії. Але ні про яку цензуру не може бути й мови. Так,
Держкомітет із друку і Білтелерадіокомпанія попереджає ті ЗМІ, в матеріалах
яких міститься інформація, що може викликати національну, соціальну або
релігійну нетерпимість, про неприпустимість зазначених публікацій.
Однак ці попередження можна оскаржити в суді. У Білорусі
зареєстровано 1026 газет і журналів (тут автор цілком має рацію), з яких
353 є державними, тобто одна третина. Але ж дві третини друкованих ЗМІ
— недержавні. Додамо, що нарівні з 112 державними поліграфічними підприємствами
в рівних господарських умовах працюють 117 недержавних підприємств. Тільки
54 з 228 видавництв є державними, з 145 телерадіостанцій — 85 недержавні.
Цей перелік можна продовжувати.
Автор стверджує, що в Білорусі бізнесмени «ліквідовані
як клас». Так от, сьогодні 20% бюджету республіки формується за рахунок
недержавного сектора економіки. Процес цей має тенденцію до подальшого
розвитку. Президент Республіки Білорусь Лукашенко на зустрічі з членами
Ради з розвитку підприємництва зазначив, що країні потрібні підприємливі,
серйозні, здібні люди, а не просто «риночники», які під маркою підприємництва
створюють фірми-одноденки, сумнівні фінансові компанії.
З приводу легітимності президента Республіки Білорусь Лукашенка
посольство хотіло б нагадати, що в Республіці Білорусь діє конституція
1994 року зі змінами і доповненнями, прийнятими на референдумі 24 листопада
1996 року внаслідок прямого і таємного всенародного голосування по двох
проектах конституцій, які конкурували між собою. Правочинність і спадкоємність
усіх гілок влади грунтується на чинній конституції Республіки Білорусь,
яка передбачає проведення чергових парламентських виборів 2000 року і президентських
виборів 2001 року. Легітимність ухваленого всенародним референдумом основного
закону країни визначається волею білоруських виборців і не потребує визнання
з-за кордону.
