Напевно, щоб оцінити власні можливості, слід звернути увагу на досвід нещодавно прийнятого до СОТ Китаю, а також Росії.
Членами СОТ є 144 країни світу, на частку яких припадає 98% всієї світової торгівлі. Україна веде переговори про вступ до цієї організації вже восьмий рік поспіль. У 2001 році членами СОТ стали Литва, Молдова та Китай. З 1 січня 2002 року Тайвань прийняв на себе зобов’язання члена СОТ як окрема митна територія. Голова СОТ Майкл Мур на початку року говорив про можливість вступу України, Саудівської Аравії, В’єтнаму та Камбоджі.
Сьогодні кандидатами на приєднання до СОТ є 28 країн.
КИТАЙСЬКЕ ПИТАННЯ
Китай офіційно прийнято до СОТ у грудні минулого року. Сьогодні країна є шостою у світі за рівнем індустріального розвитку та дуже вигідно виглядає на фоні буксуючих країн Південно-Східної Азії та рецесивної економіки Японії. У китайському випадку членство у СОТ означає зняття обмежувальних квот для дешевих китайських товарів, які в умовах уповільнення зростання світової економіки користуватимуться дедалі більшим попитом. Вступивши до СОТ, Китай сподівається, що йому вдасться реалізувати свою найголовнішу перевагу — дешеву робочу силу. Якоюсь мірою цьому посприяє численна китайська діаспора. Не є секретом, що китайські бізнесмени та підприємці за межами країни мають часто більший вплив, ніж місцева еліта. «Китайський бізнес» процвітає у країнах Південно-Східної Азії, Індокитаї, а також на російському Далекому Сході. Багато компаній та фірм Індонезії, Малайзії, Лаосу, Сінгапуру, Таїланду, Філіппін (за винятком В’єтнаму) належать вихідцям із Китаю. Більш високий рівень життя й достаток підштовхують багатьох китайців назавжди розпрощатися з батьківщиною. Середня зарплата у Китаї складає близько $780 на рік (для порівняння, в Малайзії — більше $3 тис., Південній Кореї — більше $8 тис.). Зараз іноземцям належить близько 10% активів у китайській економіці. Вже найближчими роками цей показник значно зросте — вступ до СОТ означає прилив у китайську економіку нових інвестицій. Але, з іншого боку, неминучим наслідком вступу Китаю до СОТ стане скасування податкових пільг для іноземних компаній, працюючих в «особливих економічних зонах». Сьогодні іноземні компанії платять податок на прибуток за ставкою 15%, в той час як китайські підприємці — за ставкою 33%. Нині обговорюється питання єдиної податкової ставки. Оптимальним вважається варіант 25—33%. В результаті можуть виникнути проблеми із залученням іноземних інвестицій саме в «особливі економічні зони».
Протягом п’ятнадцяти років після свого вступу Китай не може вважатися країною із ринковою економікою й не має права відстоювати свої інтереси, звертатися до арбітражного суду СОТ. Китай повинен відкрити свої ринки іншим країнам більшою мірою, ніж сам відкритий для іноземних інвесторів. Тепер КНР загрожує наплив на внутрішній ринок імпортних товарів, значне посилення конкурентної боротьби на фінансовому та страховому ринках, а також неминуче зростання рівня безробіття.
ПРОБЛЕМИ РОСIЇ
Росія, швидше за все, стане повноправним членом Світової організації з торгівлі на початку п’ятої міністерської конференції членів СОТ, яка відбудеться в середині 2003 року в Мексиці, заявив на початку нового року голова організації Майкл Мур. Прискорення переговорного процесу сталося аж ніяк не випадково. Остання зустріч СОТ в Досі започаткувала новий раунд переговорів про подальшу лібералізацію світової торгівлі. Голова СОТ вважає, що Росії доцільніше вступити до СОТ у середині цих переговорів, оскільки тоді вона, по-перше, вступить на вже обумовлених умовах (після закінчення переговорів всі ці умови можуть стати жорсткішими), а по- друге, зможе нарівні з іншими країнами безпосередньо впливати на весь переговорний процес. Потрібно відмітити, що, за спостереженнями експертів, сьогодні найважче просуваються переговори Росії з країнами так званої Кернської групи (Австралія, Нова Зеландія, Бразилія, Аргентина), представники якої не бажають йти на жодні компроміси щодо сільськогосподарських державних субсидій. Країни Кернської групи, підтримані США, виступають за повну ліквідацію всіх експортних субсидій та внутрішньої державної підтримки сільгоспвиробників. І саме на це експерти радять Україні звернути найбільшу увагу. До речі, самі Сполучені Штати водночас користуються субсидіями у розмірі 20 млрд. доларів.
Варто також враховувати те, що країни СНД, які вже стали членами СОТ — Киргизія, Грузія, Молдова — навряд чи можуть вважатися конкурентами на тих або інших ринках, що великою мірою знизило для них труднощі під час вступу. Випадок з Україною, як і з Росією — іншого порядку.
