Минулої суботи в Молдові сталося те, що нещодавно здавалося неможливим. Уперше за 18-річну історію колишньої радянської республіки до влади прийшли опозиційні партії. Чотири молдавські партії, що виступають за зближення із Заходом і що отримали більшість у парламенті за підсумками дострокових виборів 29 липня, заявили про створення правлячої коаліції «За європейську інтеграцію». Тим самим був покладений кінець монополії на владу Комуністичної партії Молдови. Нагадаємо, Ліберально-демократична, Ліберальна, Демократична партії й альянс «Наша Молдова» в сумі отримали 53 із 101 місця в парламенті.
Лідер Ліберально-демократичної партії Влад Філат заявив на прес-конференції, що учасників коаліції об’єднує 21 принцип, у тому числі: зближення з ЄС, забезпечення свободи преси, проведення ринкових реформ, побудова правової держави та мирне врегулювання придністровського конфлікту.
Тим часом лідер Демократичної партії Марьян Лупу зазначив, що у зовнішньополітичному курсі правлячої коаліції на першому місці знаходиться європейська інтеграція, на другому — відновлення добрих відносин із сусідніми державами: Україною та Румунією, а на третьому — стратегічне партнерство зі східним партнером — Російською Федерацією. «Це наша загальна платформа», — заявив М. Лупу.
Він же наголосив, що Молдова дотримуватиметься за свою конституцією статусу нейтралітету і, безумовно, співробітничатиме з НАТО в рамках різних програм типу «Партнерство заради миру». Лідер ліберальних демократів В. Філат, зі свого боку, зазначив, що «ми маємо досягнути рівня російських відносин із НАТО».
Треба зазначити, що в коаліції достатньо голосів для обрання керівництва парламенту та кабінету міністрів. Згідно з конституцією для цього необхідна проста більшість голосів — 52, а в коаліції на один голос більше. Для обрання президента Молдови потрібен 61 депутатський голос, і тому коаліції доведеться домовлятися з партією комуністів і, можливо, піти на якийсь компроміс.
Тим більше, що, з погляду моралі, комуністам буде важко відмовитися від участі в голосуванні депутатського корпусу по кандидатурі президента. Саме за блокування процедури виборів глави держави після виборів 5 квітня коаліція жорстко критикувала опозицію. Тут варто також згадати про висловлювання президента В. Вороніна про те, що третіх виборів країна не переживе.
«Молдавське суспільство чекає на більш-менш прийнятний компроміс»
Оазу НАНТОЙ, програмний директор Інституту суспільної політики, Кишинів:
— Чи вважаєте ви, що зі створенням демократичної коаліції під гаслом «За європейську інтеграцію» Молдова остаточно стала на безповоротний шлях інтеграції в ЄС?
— І так, і ні. Про це можна буде говорити після завершення процесу формування всіх структур влади. Тому що ці принципи, на підставі яких чотири лідери в суботу підписали декларацію про створення коаліції «За європейську інтеграцію», виглядають проєвропейськими й не протиставляють себе Росії. У заяві наголошується, серед іншого, на стратегічному партнерстві з Росією. Але залишається відкритим питання, як обиратиметься наступний президент Молдови? Декларація комуністів про те, що вони готові делегувати вісім голосів на підтримку того кандидата, який матиме підтримку решти членів парламенту, поки виглядає досить неоднозначно. Бо невідомо, на яких умовах комуністи готові делегувати свою підтримку наступному президенту. Як ми знаємо, політика не будується на актах душевної щедрості. Політика будується на інтересах, особливо в ситуації, коли партія комуністів втрачає владу. Їм, очевидно, а в першу чергу Вороніну та його сім’ї, захочеться мати якісь гарантії. Тому я не став би поспішати з однозначно оптимістичними оцінками ситуації, особливо якщо врахувати, що Російська Федерація має в своєму розпорядженні важелі впливу на Молдову. Досить пригадати, наприклад, двомільярдний у доларах борг так званої Придністровської республіки «Газпрому». Ситуація, коли 15% «МолдоваГаз», які належать «Тирасполь ТрансГазу», перебувають за дорученням в управлінні «Газпрому». Виходить, що «Газпром» із байдужістю дивиться, як він сам собі створює борг, коли Придністров’я не платить за газ. Виникає питання, як Росія скористається цим важелем? І чи скористається? Тому зміни є. Хочеться вірити, що в бік європейської інтеграції. Але про конкретні кроки наразі говорити зарано.
— Чи немає протиріч у словах комуністів, які спочатку заявляли, що будуть у жорсткій опозиції до нової коаліції й раптом дарують їй вісім голосів для обрання президента?
— Справа в тому, що під час виборчої кампанії Воронін заявляв, що комуністи отримають 80% голосів. Тобто у виборчій кампанії декларації часто мають суто електоральний сенс і нічого спільного з реальністю. Інша річ, що після виборів відбулася зустріч регіонального директора Міжнародного валютного фонду з представниками чотирьох некомуністичних фракцій. І наскільки ми розуміємо, картина, змальована цим функціонером, є досить тривожною. І в цій ситуації комуністи усвідомлюють, що якщо вони підуть у жорстку опозицію й блокуватимуть, серед іншого, й вибори нового президента, ризикуючи цим спровокувати нові дострокові вибори на початку наступного року, то це може стати останньою краплею, яка зламає хребет комуністичному віслюку. Це остання соломинка. Суспільство тоді, швидше за все, покарає комуністів так, що їм сьогоднішні результати здадуться дуже позитивними, але вже буде запізно.
— Як прихід опозиції до влади позначиться на врегулюванні придністровського конфлікту?
— Сьогодні рано говорити про це. Тому що коаліцію щойно оголошено. Як експерт з проблеми Придністров’я можу сказати, що буде потрібна досить делікатна політика для того, щоб ці партії виробили спільну позицію щодо проблеми Придністров’я. Особливо в ситуації, коли в цій проблемі накопичилося дуже багато штучно створених внаслідок московської політики стереотипів. На кшталт того, що конфлікт є начебто внутрішнім або конфліктом між двома берегами Дністра, що, звісно, є очевидною нісенітницею. Проте всі ці проблеми доведеться вирішувати.
— І, очевидно, не скоро слід очікувати позитивних результатів. А як, на ваш погляд, у Придністров’ї сприйняли прихід до влади в Молдові молдавської опозиції?
— Я особисто знаю Ігоря Смирнова досить давно: з того моменту, коли його було обрано по 125-му виборчому округу до Верховної ради Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки в березні 1990 року. Ми чудово знаємо, що будь-які зміни, які відбуваються в Кишиневі, цей режим, використовуючи демагогічні прийоми, намагається обернути на свою «користь». Єдина в них була проблема, коли 25 лютого 2001 року партія комуністів з виразно проросійськими лозунгами переконливо перемогла в Молдові. Тоді вони на деякий час замовкли. Але зараз вони піднімуть істерику, що пришли до влади прорумунські сили, які затягнуть Молдову до НАТО й до Румунії. Тому єдиний вихід — стояти на смерть. Наша республіка нас захистить, а гроші капатимуть до тієї самої сімейної скарбнички.
— Яких змін потрібно очікувати від нової коаліції у відносинах Молдови з Україною?
— Дійсно, нормалізація відносин з сусідніми країнами була оголошена одним із пріоритетів нової коаліції. Те, що наговорив режим Вороніна щодо Румунії й України, не влазить у жодні дипломатичні ворота. Нам потрібні прагматичні, добросусідські відносини, побудовані на прозорих принципах і взаємній повазі. Звісно, проблеми є. Але це зовсім не означає, що вони не вирішуються, особливо, якщо партнери коректні та поважають одне одного.
— Як, на ваш погляд, ЄС повинен відреагувати на створення в Молдові коаліції «За європейську інтеграцію»?
— Молдова не та країна, яка привернула б до себе увагу всього Євросоюзу. Молдова не входить до пріоритетів Євросоюзу. Інша річ, що ЄС хоче мати стабільного, передбачуваного й бажано демократичного сусіда. І однією з умов такої стабільності та передбачуваності є виконання елементарних норм політичної демократії. Йдеться про політичний діалог, дотримання законів, конституції, функціонування правової держави. І в цьому напрямку, звісно, будуть і заяви Євросоюзу. І вони всі зводяться до того, що політичні партії на підставі спільної відповідальності перед виборцями, на основі діалогу повинні знайти конструктивні варіанти вирішення проблеми. От і все.
— А ви як експерт очікуєте, що нова коаліція впорається з цим завданням?
— Я очікую, що рішення буде непростим. Воно, мабуть, не влаштує нікого окремо. Це буде результатом важкого компромісу. Але всі сходяться на позиції, що Молдова ще одних дострокових виборів не витримає. Тому потрібно жертвувати якістю, як кажуть шахісти, і шукати рішення. Але з того настрою, який існує, суспільство чекає на це. Якщо після виборів 5 квітня була жорстка поляризація суспільства і будь-якого депутата, який проголосував би за кандидатуру комуністів на посаду президента, вважали б зрадником, то зараз атмосфера змінилася й суспільство чекає на якийсь більш-менш прийнятний компроміс.
