Попри багато тисяч кілометрів, Японія та Україна багато в чому схожі. Дві країни пережили жахливі за своїми наслідками атомні катастрофи, відмовилися від розміщення та використання на своїй території ядерної зброї, час від часу дивують світ різними досягненнями в економічній сфері, ноу-хау в сфері авіації, космосу, кораблебудування, високих технологій і, крім усього цього, в Іраку спільно протистоять нинішнім загрозам та викликам. Нарівні з військовими контингентами зі США, Великої Британії, Польщі й інших країн миротворчі функції в Іраку виконують українські та японські військовослужбовці. Як розцінює виниклу співпрацю японська сторона та чи існують передумови для розвитку тісніших відносин? На ці й інші запитання відповів військовий аташе Посольства Японії в Україні полковник Юзо СУЗУКІ.
— Наскільки в Японії зацікавлені в розвитку бізнесу в Україні, наприклад, у сфері високих технологій, модернізації наявної військової техніки?
— На жаль, у Японії досі ще дуже мало знають про Україну. Хоча наше посольство планує кілька ознайомлювальних турів для японських компаній, які зацікавлені інвестувати в українську економіку. Сподіваємося, що в цьому питанні нас підтримає український уряд. Але багато залежить безпосередньо від українських підприємств, які повинні активніше виходити зі своєю рекламою на зовнішні ринки. Уся річ у тому, що японці не знають про можливості, потенціал вашої країни. Що вона може виробляти, яку техніку. Такі знання про Україну серед японців, на жаль, на сьогодні не є поширеними. Як результат, Україну досі іноді сприймають як одне ціле з Росією. І, я думаю, ця сфера в наших відносинах усе ще потребує активної роботи.
— Свій потенціал Україна демонструє на практиці. Так, досить багато повідомляли про активність підприємств українського оборонно-промислового комплексу на азійсько-тихоокеанському ринку озброєнь…
— Справді, це так. Активне освоєння азійських ринків стало одним із напрямів української зовнішньої політики. І значну роль тут відіграє експорт зброї. Узагалі, я не можу сказати, що в Японії схвально дивляться, коли будь-яка країна, і це стосується не лише України, руйнує сталий військовий баланс чи сприяє цьому в нашому регіоні. На мій погляд, ще треба усвідомити, що не можна експортувати зброю в ті країни, які спричиняють міжнародні проблеми в міжнародній спільноті. Усі держави зобов’язані діяти в одному напрямі — підтримувати мир і спокій у всьому світі. Зовнішня політика Японії спрямована саме на це. Ми також виступаємо з ініціативами щодо скорочення арсеналів ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї в інших країнах, говоримо про роззброєння та наполягаємо на непоширенні звичайного озброєння. У тому числі всіх мін і стрілецької зброї.
— Миротворчі контингенти України та Японії беруть участь у стабілізації ситуації в Іраку. Що б ви могли сказати про позицію Токіо стосовно подальшого перебування миротворчих сил в Іраку, зокрема після передачі влади іракському уряду?
— Насамперед я хотів би сказати, що мир на Близькому та Середньому Сході вельми впливає на економіку та міжнародні відносини майже всіх країн світу. Ірак межує з шістьма країнами і є важливою країною в регіоні. Тому недивно, що проблема збереження миру одразу стала актуальною для всіх країн цього регіону. У Японії вважають, що сьогодні треба робити все необхідне для відновлення Іраку і, зокрема, щоб Ірак більше не був місцем, звідки починається міжнародний тероризм. Сьогодні уряд Японії робить усе можливе, щоб люди на Близькому Сході зрозуміли: Японія ввела туди свої війська для того, щоб хоч би на один день раніше в Іраку запанував мир і прийшов спокій. Основні завдання Сил самооборони Японії в Іраку — надання та розподіл гуманітарної допомоги. Зокрема, це забезпечення місцевого населення медикаментами, водопостачання, відновлення шкіл, лікарень тощо. І на сьогодні Японія не має наміру змінювати плани щодо перебування миротворців в Іраку.
— Чи є передумови для тіснішого зближення та співпраці між нашими солдатами й офіцерами у зв’язку з військовою присутністю двох країн у Іраку? Можливо, тоді українці більше дізналися б про Японію, а японці про Україну?
— Під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка до Японії відбулася зустріч із начальником управління національної оборони Японії Шигеру Ішиба, і вони обговорили питання про співпрацю наших військових в Іраку. Я хотів би сказати, що наші війська справді перебувають в Іраку з однією метою. І ті військові, які вирішують спільні завдання, дуже швидко зближуються. Я можу припустити, що контакти між нашими контингентами вже встановлені. На жаль, я не був у Іраку, але думаю, що все відбувається саме так. Війська, які мають спільне командування та служать заради однієї мети, обов’язково обмінюватимуться й інформацією, і досвідом. Причому це відбуватиметься на найрізноманітніших рівнях. До речі, я також упевнений, що тісно співпрацюють не лише наші солдати й офіцери, а й голландські, американські, польські військовослужбовці.
— Які перспективи розвитку тісніших відносин між оборонними відомствами, підприємствами ОПК України та Японії?
— Дуже важливим питанням для нас є питання зміцнення взаємодовіри між державами. Мені здається, що Україна та Японія для цього сьогодні роблять усе необхідне. Як я сказав раніше, Україну відвідали кілька високопосадовців Японії. Хотів би також повідомити, що у вересні ми чекаємо в нас із візитом головнокомандуючого ВПС України. Запрошення на святкування 50-річчя Повітряних Сил Самооборони Японії йому вже передали. Приємно, що сьогодні як в Україні, так і в Японії розуміють: дуже важливо розвивати наші відносини, робити їх активнішими. У недалекому майбутньому, я думаю, не лише в Іраку, а й в інших регіонах планети Сили самооборони Японії й українські Збройні Сили діятимуть спільно та співпрацюватимуть у різних напрямах. Так, сподіваюся, розвиватимуться і відносини між нашими народами.
