Обраний американський президент Джордж Буш знову назвав імена тих, хто творитиме політику Сполучених Штатів, членів своєї майбутньої адміністрації. Не викликати критики ці призначення просто не могли. Ліберально налаштовані політики були просто шоковані, як їм здається, такою нерозбірливістю майбутнього президента, зрештою — неврахуванням їхніх інтересів.
Міністром юстиції стане Джон Ешкрофт, запеклий борець iз абортами, який, тільки будучи сенатором від штату Міссурі, голосував 42 рази проти законодавчих актів щодо штучного припинення вагітності. Ця запеклість зрештою дорого обійшлося Ешкрофту на останніх виборах США в Сенат. Ненависть (здебільшого з боку жінок) до нього була настільки великою, що виборці воліли голосувати за покійника (колишнього губернатора Міссурі Мела Карахана, який під час передвиборної кампанії загинув в авіакатастрофі). Міністром праці, за пропозицією Буша, стане Лінда Чавес, яка входила раніше до адміністрації Рейгана, і відома як незмінний ворог двомовній освіті. Що теж не могло не викликати шквал критики від американських меншин, а особливо — від іспаномовних (поняття меншості для яких у США, справді, досить відносне). Міністром внутрішніх справ Сполучених Штатів має стати Гейл Нортон, яка так само входила до кабінету Рейгана. Проголошення пані Нортон на таку посаду одразу ж занепокоїло американських «зелених», позаяк, згідно з законодавством США, у її розпорядженні опиняться 20 відсотків землі Сполучених Штатів. У минулому ж Нортон уже встигла прославитися більше земельним раціоналізатором (у співпраці з нафтовими компаніями, тваринниками), ніж романтичним охоронцем природної недоторканності. Навіть якщо врахувати той факт, що Буш у виборі своєї команди керувався так званим «співчутливим консерватизмом», викликати принаймні незначного здивування нові призначення не могли.
Проте і це ще не все... Більш неочікуваним виявився (чи скоріше виявиться, позаяк усі призначення Буша поки що нічого не варті без відповідного схвалення сенаторів) етнічний склад майбутньої адміністрації. Так, Спенсер Абрагам, якому за велінням Буша, доведеться керувати енергетикою країни — за походженням араб. У пані Чавес — латиноамериканські корні. Не слід забувати ще й про афроамериканців — Коліна Пауелла та Кондолізу Райс, які відповідно обійматимуть посади держсекратаря та радника з питань національної безпеки США.
Іншим досягненням Буша — а для декого шоком — стало призначення на посаду міністра транспорту представника нинішньої президентської адміністрації Нормана Мінети (за походженням, між іншим, азіат). Таким чином, Буш-молодший виконав свою обіцянку, виголошену після перемоги на виборах, про те, що співпрацюватиме з демократами.
Афроамериканці, латиноамериканці, жінки, демократ... Буш не забув ні про кого. Не забувають і про нього. Особливо недоброзичливці, яким видаються призначення новообраного президента не більше, ніж гра на публіку. Котра, в свою чергу, мала б бути більше, ніж втішеною. Майбутню президентську адміністрацію Сполучених Штатів уже нарекли (і не без підстав) найбільш строкатою і навіть... найбільш збалансованою за всю історію існування країни. У що виллється такий баланс? Поживемо — побачимо. Поки що ж Буш, без сумніву, чи не найбільш майстерно оволодів мистецтвом привертати увагу. Учорашнє наголошування на тому, що мало не головним його пріоритетом залишається урізання податків упродовж наступних десяти років аж на $1,6 трильйона, налякало навіть однопартійців пана Буша. Навіть вони вважають: народний обранець дещо «перегинає» у своїй стратегії...