Понад 4% американців практично не знають англійської мови. Іноземець, який має право на постійне проживання в США і бажає отримати американське громадянство, зобов’язаний продемонструвати базові знання англійської мови. Однак, зокрема, жителі Пуерто-Рiко (країна наприкінці ХIХ століття приєдналася до США), які здебільшого говорять тільки іспанською, є громадянами Сполучених Штатів і не зобов’язані демонструвати своє вміння спілкуватися англійською, повідомляє Washington Profile.
2001 року кількість жителів США, які є емігрантами в першому поколінні або дітьми таких емігрантів, сягнула рекордного рівня за всю історію країни. Кожний п’ятий американець (майже 56 млн.) народився в іншій країні (28,4 млн.) або має одного (12,7 млн.), або двох (14,8 млн.), батьків, які емігрували до США. Понад чверть таких «нових американців» є вихiдцями з Мексики. Крім того, у першій п’ятірці найбільших діаспор — Філіппіни, Китай, Куба та В’єтнам. Уродженці країн колишнього СРСР є меншістю — загалом їх не більше 4 млн.
Американці з іноземним корінням становлять більшість населення серед жителів США у віці 25-54 років. «Нових американців» серед цієї, найбільш соціально активної групи населення майже 59% — на 16% більше, ніж корінних жителів США. Американці з іноземними коренями вважають за краще селитися у великих містах — наприклад, 43% населення Нью-Йорка народилося за межами США і ще 9,2% — в сім’ях емігрантів.
Після здобуття незалежності від Великої Британії, органи влади США відмовилися декларувати, що англійська є офіційною мовою новонародженої держави.
Федеральні органи США ніколи не оголошували англійську мову державною. Проте у 22-х (з 50-ти) штатів країни англійська вважається офіційною. Історично всі офіційні документи федеральних органів влади складали англійською. Однак у 1795 році Палата Представників Конгресу США ухвалила друкувати прийняті на той момент закони і нормативні акти німецькою — «щоб вони були зрозумілі німецьким громадянам Сполучених Штатів». З 1843 по 1847 рік Конгрес чотири рази відхиляв пропозиції публікувати законодавчі акти німецькою та французькою. На початку ХХ століття кілька штатів США заборонили викладання іноземних мов у приватних школах. 1923 року Верховний Суд США скасував ці заборони.
У 1974 році Верховний Суд США постановив, що федеральні закони роблять обов’язковим створення спеціальних освітніх програм для дітей, які не розмовляють або погано володiють англійською. У 1975 році Конгрес затвердив використовувати двомовні (англійською та іспанською) матеріали під час виборчих кампаній. Того ж року Міністерство освіти США запропонувало школам вводити мультимовні освітні програми, щоб надати рівні можливості для отримання освіти всім дітям, незалежно від їх знань англійської. У 1981 році федеральна Комісія з рівних можливостей при наймі на роботу постановила, що від претендента на посаду не можна вимагати обов’язкового знання англійської (пізніше це рішення було успішно оскаржено в кількох судах).
У 1993 році в США сталася безпрецедентна подія: в місті Таксон (штат Арiзона) церемонію отримання громадянства США було проведено іспанською мовою. Однак подальшого розвитку ця практика не набула, попри те, що її підтримали деякі високопоставлені керівники Служби імміграції та натуралізації США.
У середині 1970-х років у США з’явилися організації, котрі вимагають надати англійській мові статуса державної.
Одна із причин цього — економічна. Підготовка десятків мільйонів різноманітних документів кількома мовами — дуже дорого обходиться органам влади (лише один штат США — Нью- Джерсі — у 1992 році витратив на це понад $1 млн.). Запровадження у шкільних програмах спеціальних курсів для дітей, які не розмовляють англійською, обходиться приблизно в $10 млрд. щорічно. Органи влади ведуть всі офіційні переговори англійською мовою, хоч в їхньому штаті, як правило, є перекладачі з іспанської. Судова система США забезпечує перекладачами підсудних і потерпілих, які не розмовляють або погано володіють англійською. Багато тестів, наприклад, екзамен на право отримання водійського посвідчення — основного ідентифікаційного документа у США — можна здавати не тільки англійською, але й російською.
Опитування, що відстежують ставлення жителів США до мовної проблеми, проводять досить рідко. Тому мусимо оперувати дещо застарілими даними. Наприклад, у березні 2001 року служба Gallup попросила відповісти на запитання: «Наскільки істотно, щоб іммігранти, які переїжджають до США, вчили англійську?». 77% опитаних заявили. що це дуже важливо, а 19% — «досить важливо». Лише 1% опитаних заявив, що знання англійської не має значення.
Опитування Luntz Research Companies, проведене 1995 року, показало, що 85% американців вважають, що англійська має стати офіційною мовою у США. Того ж року своє дослідження провели журнал Time і телекомпанія CNN. За їхніми даними, 65% американців заявили, що слід прийняти закон, що надасть англійській мові статуса державної.
Корінні мешканці США — індіанці — до появи європейських колоністів розмовляли своїми мовами. Нині у США збереглося 175 мов індіанців, однак майже 90% з них вважаються вимираючими — їх носіями є менше 100 осіб. Причина в тому, що молоді індіанці вважають за краще не вивчати мову своїх предків, віддаючи перевагу англійській.
Російську мову в університетах США вивчають майже 24 тис. студентів. В американських університетах найбільш популярним є вивчення іспанської мови (її обрали майже 660 тис. студентів). Французьку зубритимуть приблизно 200 тис. студентів, німецьку — майже 90 тис., японську — 43 тис., китайську трохи більше 28 тис. За популярністю російська мова програла латині (26 тис. вивчаючих), але значно випередила арабську (5,5 тис.). Студенти вважають за краще вчити європейські, а не азіатські або африканські мови. Наприклад, усього кількасот учнів займаються мовою хінді, якою говорить 366 млн. Для порівняння: російською спiлкуються 167 млн., арабською — 201 млн., німецькою — 100 млн. Популярність іспанської мови пояснюється досить просто: іспаномовні вихідці з країн Латинської Америки становлять значну частину жителів США і, відповідно, студентів вищих учбових закладів. Ці дані отримані за допомогою дослідження, опублікованого Американською Радою з Вивчення Іноземних Мов\American Council on the Teaching of Foreign Languages. Як підкреслюють автори дослідження, дані неповні і відносяться до 1998 року.
