Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

США за систему ПРО, але без конфлікту з Росією

27 жовтня, 2001 - 00:00

Сполучені Штати відклали три заплановані випробування систем протиракетної оборони. Ці випробування, за словами міністра оборони США Дональда Рамсфельда, могли б бути витлумачені як порушення Договору по ПРО від 1972 р. Про скасування випробувань за програмою створення національної системи ПРО США, очевидно, не йдеться. А відкладення випробувань, пов’язаних з відслідковуванням польоту ракет з використанням базованих на кораблях військово-морського флоту США радарів системи Aegis, американські спостерігачі та преса пов’язують з небажанням Вашингтона нагнітати напругу у відносинах з Росією напередодні зустрічі між президентами Бушем та Путіним, запланованої на 12 листопада. Очікується, що в ході цього саміту може бути досягнуто суттєвого принципового прориву в знаходженні спільної позиції щодо стратегічних озброєнь. Під час останньої зустрічі двох президентів, що відбулася нещодавно в Шанхаї, Путін заявив, що в двох країн є розуміння, що угоди можна дійти. При цьому про зміни в загальних позиціях сторін поки що не йшлося: Москва наполягає на ув’язці питання скорочення стратегічних озброєнь з можливістю розвитку системи ПРО США, Вашингтон наполягає на тому, що все ще чинний договір 1972 р. — застарілий і навіть небезпечний, як у Шанхаї говорив Буш. Щоправда, США не заперечують проти того, що необхідність скорочення стратегічних арсеналів дійсно існує. «Ми не будемо порушувати договору, поки він є чинним», — передає «Вашингтон Пост» слова міністра Рамсфельда з цього приводу. Коментарі з цієї тематики різняться між собою і за змістом, і за тональністю.

Офіціальна точка зору Вашингтона — що до початку переговорів, які торкатимуться проблем глобальної безпеки, не потрібно вживати кроків, які могли б бути витлумачені в Москві як провокаційні. Вважається, повідомляє «Вашингтон Пост», що рішення відкласти випробування переслідувало дві мети. По-перше, дати Москві сигнал, що Сполучені Штати дійсно хочуть домовитися з Росією. І по-друге — що, не збираючися принципово відмовлятися від ідеї створення національної системи протиракетної оборони, Сполучені Штати зараз хотіли б утриматися від односторонніх кроків, наприклад, виходу з Договору 1972 р. У той же час зрозуміло, що всі подальші кроки зі створення системи ПРО підпадать під обмеження Договору. Думка про те, що договір 1972 р., за збереження якого виступає Росія, шкодить протидії новим викликам і не відповідає глобальним змінам останніх років, є провідною в ешелонах американської влади. Президент США Буш вважає, що цей договір потрібно щонайменше переписати. І взагалі було б добре дійти згоди в рамках існуючих міжнародних угод. Поки що американські лідери не погрожують негайним виходом з договору по ПРО, як це мало місце раніше. Для досягнення домовленостей з Росією під час попередньої зустрічі між Бушем та Путіним не встановлено жодних обмежень у часі, передає «Вашингтон Пост» слова радника Буша з проблем національної безпеки Кондоліззи Райс.

У той же час і президент Буш, і інші представники американської адміністрації залишаються «при своїх»: пануючою ідеєю є те, що події 11 вересня ще більше підкреслюють необхідність того, щоб Сполучені Штати були повністю захищеними від усіх видів загроз. Отже, система протиракетної оборони буде створюватися незважаючи на позицію Москви, і в разі, коли досягнення домовленостей виявиться неможливим, Сполучені Штати використають своє право вийти з договору 1972 р. Кожна зі сторін має на це право, причому сторони зобов’язані попередити про це одна одну за шість місяців, або ж домовитися полюбовно. Таким чином, Договір по ПРО між США та СРСР від 1972 р. теоретично може припинити своє існування ще до кінця нинішнього року.

Реакція Москви поки що не оприлюднюється. Взагалі ж, досі не було жодного сигналу про те, що позиції США та Росії протягом останніх днів істотно зблизилися між собою. Невідомим для широкого загалу залишається й той багаж, з яким на переговори до Сполучених Штатів вилетить російська делегація на чолі з президентом Путіним. Не виключено, що Москва запропонує щось досі неочікуване, що могло б, принаймні, зменшити гостроту проблеми.

Інакше виникає протиріччя: з одного боку, Росія прагне співробітничати зі Сполученими Штатами в антитерористичній коаліції і вже надає певну допомогу операції, що проводиться в Афганістані. З іншого боку — стратегічне протистояння все ще залишається актуальним. Попри багатослів’я на тему «світ змінився після 11 вересня, і ми всі маємо об’єднати свої зусилля».

Очевидно, що процес переосмислення має відбуватися за найактивнішої участі обох сторін. Очевидно, що саме від цього залежить і майбутнє системи європейської безпеки, визначення ролі та місця і НАТО, й інших організацій. Отже, об’єктивно Україна була б серед країн, найбільш зацікавлених в тому, щоб США та Росія досягли консенсусу і винесли вже детальні пропозиції на широке обговорення. Переосмислення, схоже на те, і Москві, і Вашингтону на практиці дається з величезними труднощами.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: 
Рубрика: