Якщо дивитися глибоко в історію України, то це європейська країна та її майбутнє в Європейському Союзі. У цьому не сумнівається більшість українців і голова Альянсу лібералів та демократів за Європу в Європарламенті, голова партії фламандських лібералів та демократів, колишній прем’єр-міністр Бельгії Ґі Ферхофштадт. Учора на запрошення фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» бельгійський політик узяв участь у дискусії на тему «ЄС: статус-кво та амбіції на майбутнє» у Дипломатичному клубі.
Пан Ферхофштадт професійно займається політикою від 1972 року. Він очолював три різних бельгійських уряди з липня 1999-го до 2008 року. А в липні 2009 року його одностайно було обрано головою Альянсу лібералів та демократів за Європу в Європарламенті.
Екс-прем’єр має власне бачення розвитку Європейського Союзу і, зокрема, вважає, що в Європі має бути більше федералізму. Тому невипадково перше його дослідження, що було опубліковане 2006 року, називається «Сполучені Штати Європи». Бельгійський політик постійно замислюється на тим, яким має бути майбутнє Європи і як потрібно вирішувати проблеми, що виникають унаслідок недосконалості нинішньої системи. Про це він писав також у своїх працях «Нова ера імперій» (2008) та «Вихід з кризи: яким чином Європа може врятувати світ» (2009).
Під час виступу перед українськими дипломатами і журналістами він, зокрема, відзначив, що багато проблем, із якими зіткнувся Євросоюз останнім часом, можна вирішити завдяки створенню на додачу монетарного союзу економічного стовпа — економічного управління, що надало б можливість проводити розумну економічну політику на загальноєвропейському рівні. Бельгійський політик звернув увагу на те, що в ЄС немає справжньої транс’європейської мережі доріг, транс’європейської енергетичної інфраструктури, що реально забезпечило б вільне пересування товарів та людей. ЄС також потрібно, вважає він, встановити єдині стандарти ринку праці, пенсійної сфери. «Потрібно 17 економік єврозони модернізувати в одному напрямку. Без цього в ЄС постійно будуть стикатися з труднощами, бо нині існує різна політика в країнах єврозони», — відзначає пан Ферхофштадт. Він додає, що зараз потрібно не послаблювати умови вступу в єврозону, а, навпаки, посилювати їх. На його думку, причина нинішньої кризи полягає в розбалансуванні між глобальним ринком і національною владою.
Бельгійський політик переконаний у необхідності дійсно єдиної позиції ЄС, щоб не було так, що певні країни вважають себе великими і ведуть власну політику. З іншого боку, він звернув увагу на посилення ролі Європейського парламенту після вступу в дію Лісабонського договору. Зазначивши, що ці вибори відбувалися на національному рівні, пан Ферхофштадт вважає, що потрібно йти далі та провадити справжні європейські транснаціональні вибори, на яких кожна партія мала б можливість виставляти власний список кандидатів в усіх країнах.
Бельгійський політик є прихильником розширення ЄС, що сприяє поширенню стабільності. «Краще мати Балканські країни всередині ЄС, аніж тримати бесівських солдатів у цих країнах», — переконаний він. Аналізуючи перспективи України приєднатися до ЄС, він зазначив, що для цього їй потрібно, перш за все, швидко виконати завдання, які входять у так званий трикутник. За його словами, це зміцнення і поглиблення демократії, економічні реформи, реалізація Плану дій щодо встановлення безвізового режиму. Ферхофштадт також вважає, що Україні потрібно добре підготуватися до дискусій, які будуть вестися в ЄС щодо ухвалення нового бюджету на 2012—2020 роки.
Лідер Альянсу лібералів та демократів за Європу не виключає в майбутньому створення постнаціонального простору на теренах нинішньої Європи. Він звернув увагу на те, що в минулих століттях країни були багатокультурними, багатонаціональними й багатомовними, а в XIX столітті внаслідок спалаху націоналізму стали моноетнічними, монокультурними та одномовними. І це певним чином знищило унікальну європейську суміш культур, архітектур.
Як приклад такої суміші бельгійський політик назвав Чернівці, які були створені європейським довкіллям та являли собою багатюще джерело для наукових і культурних досліджень, але в певний час усе це зникло. «І моя нова книжка буде про те, якщо ми хочемо створити ЄС то маємо також створити спільну європейську ідентичність, спільну європейську спадщину. А нам доведеться повернутися до багатонаціонального, багатомовного, багатоетнічного суспільства, яке було наприкінці XVIII і на початку XIX століття. Ми повинні усвідомлювати той факт, що моноетнізмом, монокультурністю, монолінгвізмом не створимо ЄС. Для ЄС є типовим мікс населення, талантів, мов, культур, що було джерелом великої цивілізації», — відзначив він.
Разом з тим пан Ферхофштадт не заперечує того, що Україні потрібно ще подолати великий шлях розбудови держави, зміцнення власної державності й тільки потім, після належної підготовки, приєднуватися до ЄС.
КОМЕНТАРI
Валерій ЧАЛИЙ, заступник гендиректора Центру Разумкова:
— Перш за все, хотів би сказати, що колишній прем’єр-міністр Бельгії нині є Головою Альянсу лібералів і демократів у Європейському парламенті. А це третя за кількістю депутатська група. Він представляє сьогодні не тільки і не стільки європейську бюрократію, як європейську прогресивну думку та політику. І його позиції цікаві не лише в Україні, а й в усьому світі. Його запрошують до багатьох країн Європи, та й загалом усюди, від США до Китаю.
Бачення Ферхофштадтом майбутнього Європейського Союзу абсолютно сходиться, на мою думку, з нашими бажаннями. Він бачить Євросоюз як більш інтегроване утворення зі своїми політиками, включно навіть із такою єдиною оборонною політикою, дуже потужною, що може стати, як він сказав, одним зі стовпів у самому НАТО. Тобто це така суттєва європейська складова, що є посиленою з більшою відповідальністю та фінансуванням безпеки в Європі. При цьому, говорячи про її ефективність, він зазначає, що армія має бути ефективною, а не зовні ефектною лише за кількістю. Це також збігається з нашим баченням розвитку збройних сил в Україні. А головне, що він бачить Європу в майбутньому як один із центрів впливу, який мусить конкурувати з новими центрами впливу, і в цьому сенсі він бачить Європу більш цілеспрямованою, з єдиною позицією. Це не означає, що буде єдиний бюджет чи єдина в усьому стандартизація, але, на його думку, має бути більш консолідованим процес виборів депутатів, який має бути переведеним на багатонаціональний рівень. Зрозуміло, що всі ці тенденції: сильна Європа, Європа без кордонів, Європа, де дотримуються права меншин та нових націй, — це все те, що приваблює Україну.
Хоч сьогодні не було прямої відповіді щодо перспектив приєднання України до ЄС, але він залишається оптимістом щодо цього. Очевидно, сьогодні зрозуміло, що найближчі десять років несерйозно вести ці дискусії, оскільки нам слід насамперед зробити своє домашнє завдання.
А він є тією людиною, що будує стратегію і стратегічне бачення. Чому його думка є цінною? Все-таки він уже сорок років є діячем європейської політики. Людина десять років була прем’єр-міністром, здатна до активного спілкування й цілком відкрита до обміну думками. Він дуже чудово розуміє, що відбувається в Україні. І його проголошені позиції в Європарламенті та статті в українських медіа свідчать про те, що йому відомо, як зберегти баланс між демократією і стабільністю, між бажанням зберегти перспективні відносини на всіх напрямках зі збереженням курсу європейської інтеграції України.
Володимир ВАСИЛЕНКО, Надзвичайний та Повноважний Посол України, профессор:
— У Ґі Ферхофштадта широкі погляди на події сьогодення та особливо майбутнє. Які з його прогнозів справдяться, нині складно сказати, оскільки такий футурологічний підхід, я сказав би, не личить серйозному публічному політику. Якщо ж говорити про сьогодення, то тут, мені здається, його оцінки більш-менш реалістичні, отже, його бажання бачити Європу єдиною, звичайно, заслуговує на увагу та підтримку.
Ідеться про ту частину дискусії, де екс-прем’єр-міністр сказав, що має бути тісна співпраця між Євросоюзом і НАТО, тож майбутнє Північноатлантичного альянсу не є безнадійним, як дехто намагається це подати. Це стабільний союз, який успішно здійснює свою діяльність.
Андрій КУРКОВ, письменник
— Це рідкісний випадок, коли політик дуже чітко і прозоро пояснює свої погляди. Причому йдеться про досить непрості ідеї. Але вони зрозумілі настільки, наскільки зрозуміла персоналія та особистість за цими ідеями. Якщо просувати ці ідеї з його драйвом, його енергетикою, то, гадаю, він може досягти багато чого.
Питання полягає не в реалізації його ідей, а в тому, що він підтримуватиме цю дискусію в європейському суспільстві, і це вже буде впливати на наближення Європи до його ідей. Тим більше, що це третя політична сила в Європейському парламенті.
Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень ПЕНТА:
— Вважаю, що в Україні важливо знати позицію європейських федералістів. Це поки що не та думка, яка панує в Європі та визначає головні вектори розвитку Старого світу. Але водночас вона здійснює істотний вплив. Сьогодні згадували про Лісабонський процес. А це саме і є проявом впливу федералістів, нехай в обмежених масштабах, але все-таки це вплив. Імовірно, через певний час, можливо, поштовхом будуть якраз нинішні економічні процеси, але дискусія навколо того, яким чином буде розвиватися Європейський Союз — федералістським шляхом чи шляхом підтримання балансу між національними суверенітетами і наднаціональною Європою, — набиратиме обертів, а при цьому, можливо, й ідеологічних відтінків.
Сьогодні ж наш бельгійський гість є однією з яскравих нових ідеологічних фігур у Європі. Можна сказати, фігурою пан’європейською, чого він прагне і що дійсно зумовить певні зміни в Європі у майбутньому.
