Відносного спокою на Балканах мов і не бувало. Із огляду на відновлення кривавих сутичок між албанцями та сербами в Косовi НАТО вирішило надіслати додатковий миротворчий загін до краю. Військовий контингент у складі тисячі солдатів покликаний нормалізувати ситуацію у проблемному регіоні, яка знову загострилася після того, як у середу та четвер унаслідок перестрілок у кількох районах Косова загинуло більше трьох десятків осіб та було спалено сотні будівель.
Серії найкривавіших за останні п’ять років зіткнень албанців із сербами поклала початок різанина у розділеному за етнічним принципом на північну та південну частини місті Косовська Мітровіца, де проживає найбільша у провінції кількість сербів. Формальним приводом для вибуху насилля стала загибель трьох албанських підлітків, які у вівторок потонули в річці, рятуючись від переслідування сербської поліції. Криваві сутички між переважаючими у Косовi албанцями та сербами, що мають кілька анклавів у провінції, поширилися фактично на всю територію краю. Напади з боку албанців, які в основному сповідують мусульманську релігію, викликали радикальний протест їхніх «братів-християн» по всій країні, які на знак помсти палили та закидали камінням мечеті у кількох містах.
Світ занепокоєно поставився до нового вибуху етнічної нетерпимості на Балканах. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер закликав обидві сторони не допустити ескалації насилля у регіоні. Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Хав’єр Солана наголосив, що «такі кримінальні дії є абсолютно неприйнятними і загрожують подальшому просуванню Косова до кращого майбутнього». Тим часом Організація Об’єднаних Націй, під контролем якої наразі перебуває провінція, заявила про виведення свого персоналу з Косовської Мітровиці, зважаючи на погіршення ситуації в місті. За словами генерального секретаря ООН Кофі Аннана, останні події у краї свідчать, що, незважаючи на досягнутий прогрес, населення Косова ще не готове до життя у поліетнічному суспільстві. Генсек наголосив, що косовські албанці, які становлять переважну більшість населення провінції, зобов’язані «захищати і забезпечувати права всіх людей у Косовi, особливо меншин».
Щоправда, у висловлюваннях лідерів як сербів, так і косовських албанців, чітко проступає думка, що саме ООН є відповідальною за те, що ситуація у провінції провокує подібні інциденти. П’ять років перебування краю «під патронатом» організації не змогли принести ворогуючим сторонам, які живуть на спільній території, ні миру, ні визначеності. Майбутній статус провінції досі нез’ясований — його планують визначити у середині 2005 — 2006 роках, і то за умови, що до того часу ООН зуміє стабілізувати ситуацію. Нинішня місія організації полягає у встановленні у Косовi основних засад демократії, забезпеченні міжетнічної толерантності та побудові міцних базових державних інституцій. Проте на перешкоді успішному її виконанню стають невпинні внутрішні конфлікти на етнічному, релігійному та політичному грунті.
Косовські албанці та серби ворогують уже століттями, будучи не в змозі поділити спірну землю. Напруга у їхніх стосунках особливо зросла під час президенства у колишній Югославії Слободана Мілошевича. Втручання військ НАТО у 1999 році зупинило югославського диктатора, який був змушений вивести свої військові формування з Косова. Однак, як підтверджує історія, насилля навряд чи могло колись зупинити насилля. До традиційних етнічно-релігійних конфліктів після переходу провінції під контроль ООН додалася й політична складова. Майбутнє провінції лідерам албанців та сербів бачиться по-різному. Прем’єр-міністр Сербії Воїслав Коштуніца вимагає, щоб край було розділено на незалежні одне від одного райони за етнічним принципом, у той час як президент Косова Ібрагім Ругова заявив, що провінція повинна отримати повну незалежність. Дискусія такого роду навряд чи внесе ясність у майбутнє регіону, а тим більше навряд чи принесе мир...
