Iрак спробував здійснити крок назустріч омріяній демократії. Однак вдалим його назвати важко. Сьогодні в Багдаді завершується триденна національна конференція, учасники якої мають обрати комісію зі ста осіб для організації виборчого процесу в країні. Зібрання із понад тисячі делегатів проходило далеко не в затишних умовах. З одного боку, постійні вибухи, від яких здригалася будівля, де зібралися іракці, нагадували про неспокій у країні в плані безпеки. З другого, гострі дискусії, які ледве не перетворювалися на звичайну бійку, свідчили про багаторівневу складність політичної ситуації в Іраку.
Скидалося на те, що під час першого дня конференції делегати зовсім не збиралися обговорювати іракські труднощі — відновлення економіки або проведення тих же виборів. Учасників більше непокоїли події, які відбуваються на півдні країни. А саме — нова хвиля антиамериканських виступів на чолі з фанатичним ватажком Моктадою Садром. Особливо жорстокі бої відбувалися в священному місті Неджеф, в одній із мечетей якого нібито й переховується лідер повстанського руху. Делегати конференції ледве не в кожній промові закликали припинити військову операцію проти Садра. Коли на трибуну піднявся іракський прем’єр-міністр Айяд Аллаві, деякі представники конференції зірвалися зі своїх місць із криками: «Негайно припиніть бої в Неджефі!» Глава уряду не став розпочинати тривалих дебатів із учасниками, залишивши залу одразу після короткого виступу.
Ситуація на багдадському зібранні багато в чому нагадувала стан справ у Іраку в цілому. Учасники конференції так само виявилися неспроможними спокійно дійти згоди із найважливіших питань. Критика в бік США не завжди відрізнялася аргументованістю. Особливо критика від шиїтів, які зазнали чимало страждань у часи президентства Саддама Хусейна. Політичні плани США щодо встановлення демократичного ладу в Іраку стали заручниками насильства, ініційованого бойовиками під проводом Моктади Садра. Серед американської верхівки, схоже, відсутня єдність із приводу подальших кроків для встановлення бодай мінімального рівня безпеки в Іраку. Одні схиляються до думки, що переговори з фанатичними послідовниками Садра позбавлені будь-якого сенсу. Держсекретар США Колін Пауелл, зокрема, висловився за «жорстку позицію», яку поділяє також і іракський прем’єр-міністр. За словами головного американського дипломата, Садр і його прибічники «поважають лише силу». Існує також і поміркований підхід, який зводиться до того, що «насильство породжує насильство», а тому з «садрівцями» необхідно провести переговори. Другий варіант поки що навряд чи можливий — переговорні консультації були зірвані наприкінці минулого тижня. Прем’єр-міністр Іраку Аллаві заявив, що із Садром «неможливі ані переговори, ані перемир’я».
Вибір на користь військового протистояння між тим належить до досить ризикованих. Основні бої сьогодні відбуваються в Неджефі, який користується особливою пошаною серед шиїтів. Важко передбачити, якою може виявитися реакція іракців у тому випадку, якщо американці завдадуть шкоди неджефським священним спорудам. Ще складніше спрогнозувати, як відреагують бойовики на можливий арешт або вбивство Моктади Садра. Згідно з повідомленням «Нью-Йорк Таймс», наразі американське керівництво не визначилося з його майбутнім. Убитий Садр може виявитися ще більшою загрозою для коаліційних сил, аніж живий, оскільки інші бойовики можуть скористатися його «мученицьким ім’ям» для підбурювання іракських громадян до подальшого протистояння зі США.
Нинішня національна конференція в Багдаді могла б стати свідченням відновлення порядку в країні. Принаймні такі сподівання на неї покладали як в іракському уряді, так і в Білому домі. Сталося, щоправда, навпаки. Конференція лише відкрила «старі рани», які не можуть загоїтися вже фактично 16 місяців. Саме стільки часу минуло від повалення в Іраку режиму Саддама Хусейна...
P. S. Учора в Іраку на шляху слідування конвою 62-го окремого механізованого батальйону 6-ї окремої механізованої бригади Збройних Cил України, що перевозив пальне з Вавилону до польового табору, було підірвано фугас. Бронетранспортер, який їхав останнім, прикрив один з пошкоджених автомобілів, а решта колони вийшла із зони нападу. У результаті підриву легкі поранення отримали старший автомобіля «Урал-4320» старший лейтенант Андрій Колбун і водій старший солдат Юрій Гораш. На допомогу атакованому конвою терміново виїхав резервний взвод. Не доїжджаючи до місця події, підрозділ був обстріляний невідомими особами. Оцінивши ситуацію, старший резервної групи доповів командуванню про напад і організував відбиття атаки. Невдовзі на допомогу підійшло ще декілька одиниць бронетехніки. Здійснивши маневр, українські військовослужбовці подавили усі вогневі точки нападників. У результаті атаки молодший сержант Володимир Кізь, рядові Богдан Цебринський і Андрій Пивоварчук отримали поранення. Усім надається необхідна медична допомога.
Раніше Президент України Леонід Кучма висловив співчуття сім’ї українського миротворця Юрія Іванова, який 15 серпня загинув в Іраку внаслідок вибуху радіокерованого фугасу. Також своїм указом Президент за мужність і героїзм, виявлені під час виконання службового обов’язку, нагородив загиблого орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).
