А ситуація склалася справді серйозна. По-перше, величезна кількість турків була запрошена до ФРН у важкі часи відбудови і мешкає тут вже понад 30 років, маючи турецьке громадянство. Теж саме стосується і сотень тисяч югославів, у яких тепер уже ростуть діти й онуки. За законом молоді люди між 16 і 23 роками, щоб отримати громадянство, повинні прожити в Німеччині не менше восьми років і не менше шести років ходити до німецької школи. Для дорослих термін законного перебування в Німеччині має бути не менше 15 років. Але й після цього громадянство не дається автоматично: треба скласти екзамени на знання німецької мови та тест із німецької політичної дійсності. Крім того, кандидати в німецькі громадяни не повинні жити за рахунок допомоги по безробіттю чи соціальної допомоги і не мати судимості за тяжкий злочин.
З порога відміталася досі й проблема подвійного громадянства: або ти німець, або не німець. До смішного: німці не розрізняють такі поняття, як національність і громадянство. Тобто чистокровний турок, стаючи німецьким громадянином, має писати в графі національність «німець».
Значну складність становить тут й імміграція етнічних німців із колишнього Радянського Союзу та інших країн. Ці за радянським паспортом німці часто-густо не знають ні історії своєї батьківщини, ні мови. Тому навіть вони не одержують тут громадянство автоматично (як це робиться, приміром, в Ізраїлі з новоприбулими євреями), а лише в результаті тягамотної процедури.
Все це мало і має свій політичний підтекст. Оскільки негромадян у Німеччині вже мільйони, таким чином регулювалося число повноправних виборців. Надавши громадянство іноземцям через 8, а не 15 років перебування, спростивши прийом, увівши подвійне громадянство, нинішня коаліція соціал-демократів і «зелених» додає собі виборців на наступних парламентських виборах через чотири роки. Для всіх без винятку іноземців буде введене демократичне правило: не маючи німецького громадянства, вони все ж зможуть брати участь у комунальних виборах. Логіка тут проста: якщо вони платять податки, то мають право і вирішувати, як комуна тими грішми розпоряджається.
№200 20.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
