«Час від часу в історії нашого народу американці піднімалися для зустрічі — і подолання — перехідних історичних моментів. Зараз саме такий момент». Так починається текст «Стратегії національної безпеки Сполучених Штатів Америки», представленої Конгресу 27 травня. Як і щодо політики, якої дотримується адміністрація Обами, перебуваючи при владі 16 місяців, — діалог, міжнародні зобов’язання, нерозповсюдження ядерної зброї та роззброєння, — сила документа полягає у прийнятій в ньому позиції. «Стратегія безпеки» є очевидною відмовою від попередньої стратегії й пропонує ширшу концепцію того, що таке національна безпека для президента США Барака Обами.
Перед найважливішими проблемами нашого часу Обама взяв за основу всеосяжну доктрину. Насправді, «Стратегія безпеки» є майже «національною» стратегією. Її суть виходить за рамки домінуючої, однобічної парадигми попередньої стратегії і включає захист міжнародного права. Це особливо примітно, враховуючи, що жоден із значних договорів про створення міжнародного кримінального суду й постійного трибуналу з розслідування військових злочинів не був підписаний США під час президентства Джорджа Буша-молодшого.
Підхід Обами до безпеки також є ширшим, пропонуючи «потрійну формулу», до якої входять наступні елементи — захист, дипломатія та розвиток, що є невід’ємними частинами єдиного цілого. Військовий вимір втручання в справи іноземних держав втрачає свою привілейовану роль, поступаючись місцем запобіганню конфліктам, а також миротворчим і стабілізаційним місіям.
У боротьбі з тероризмом «Стратегія» відмовляється від домінуючої військової точки зору, що лежала в основі війни з тероризмом, і виділяє більш значну роль розвідслужбам. Уперше згадуються конкретні особи, що загрожують безпеці США. США не веде війну з тероризмом: США «перебуває у стані війни зі специфічною мережею — Аль-Каїдою — і з її підлеглими організаціями». У цій війні особливо велике значення мають інформаційні ресурси.
З метою гарантування національної безпеки «Стратегія» недвозначно (проте не піддаючись спокусі ізоляціонізму) визнає стратегічне значення прикладу й важливості первинної роботи всередині своєї країни. Обама однозначно відмовляється як від втручань із метою захисту прав людини, так і від спроб експорту демократії силоміць.
Немає кращого способу експортувати цінності демократії, ніж укріплювати США зсередини. Таким чином, економічна політика, метою якої є скорочення зовнішнього боргу і внутрішнього дефіциту Америки, є основною частиною «Стратегії». Підтримка конкурентоспроможної освіти, новаторства, технологій, енергетики, більш ефективної та доступної системи охорони здоров’я доповнює й зміцнює підхід Обами як лідера — показувати приклад своєю власною політикою. Важливим прикладом тут є закриття американської в’язниці в бухті Гуантанамо — одна з його перших ініціатив на посаді президента.
Даний підхід не має одноголосної підтримкою міжнародних експертів. Два головні аргументи його противників — недостатня стратегічна ясність і менша опора на класичну концепцію сили — йдеться про втрату Америкою своєї впливовості, сили й лідерства. Але дані аргументи є наслідком нездатності зрозуміти характер сьогоднішніх озброєних конфліктів, які більше не дотримуються класичної логіки військової перемоги або поразки.
Війна в Афганістані і складна ситуація в Іраку підкреслили важливість всебічного підходу. Військові дії не можуть вважатися єдиною складовою успіху. Успішна стратегія повинна використовувати громадянські засоби — між іншим, ця модель була запропонована Європейським Союзом.
Перед нами постало завдання формування нової довготривалої політики, що стосується як держави, так і суспільства. Для вирішення цього завдання потрібні терпіння і стратегічна наполегливість. Зміни не відбуватимуться щодня, але отримані результати будуть більш якісними і довговічними.
Обама підтримує ідею служіння історичній місії США — найважливішому завданню гарантування глобальної безпеки. Але на відміну від попередників по Білому дому, Національна стратегія безпеки Обами визнає цінність партнерства, надає більшого значення громадянському виміру на противагу військовому і підкреслює значення діалогу та необхідності зміцнення міжнародних інституцій. Це хороший знак для світу з різними центрами сили і різними інтересами, в якому ресурси й легітимність, як і раніше, прив’язані до національних держав, але проблеми якого (зміна клімату, збройні конфлікти, пандемії та міжнародна злочинність) є глобальними, а відтак вимагають співпраці між державами.
Ми нині — в перехідному періоді: міжнародний взаємозв’язок посилюється, як показала світова економічна криза, але інструменти управління й механізми забезпечення надійної роботи урядів досі не узгоджуються. Нова Національна стратегія безпеки Обами говорить про політичне прагнення підтримати міжнародний порядок, здатний вирішити ці проблеми.
Дорога вперед не буде легкою, але «Стратегія» є рішучим кроком у бік вирішення проблем XXI століття і підготовки нас до завтрашнього світу.
Хав’єр СОЛАНА — колишній Верховний представник Європейського Союзу із зовнішньої політики та безпеки, а також колишній Генеральний секретар НАТО. Нині — президент Центру глобальної економіки та геополітики міжнародної бізнес-школи ESADE.
